бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Держнагляд за порушенням вимог охорони праці у будівельній галуз

p align="left">З практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, що виникає при окисленні горючої речовини киснем повітря. Для виникнення такого горіння окрім пального і окисника потрібна наявність імпульсу (джерела запалення), здатного повідомити горючій системі необхідну початкову кількість енергії.

Горіння буває гомогенним і гетерогенним. При гомогенному горінні усі реагуючі речовини мають однаковий агрегатний стан, наприклад газоподібний. Якщо при цьому горюча речовина і окисник не перемішані, то відбувається дифузійне горіння, процес горіння у такому разі лімітується дифузією окисника в зону полум'я'. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і є межа розділу фаз в горючій системі, то горіння є гетерогенним. Гетерогенне горіння, пов'язане з утворенням потоку горючих газоподібних речовин, являється одночасно і дифузійним.

Процес горіння можна собі уявити наступним чином. При введенні в холодну горючу суміш джерела підпалу відбувається швидке розігрівання суміші в обмеженому об'ємі до певної температури і її підпал. У цьому об'ємі протікає екзотермічна реакція окислення горючої речовини киснем, дифундуючим у вогнище горіння з повітря. Завдяки теплопровідності горючої суміші теплота, що виділяється в процесі окислення, розігріває сусідній шар, викликаючи його згорання, і т. д. При такому пошаровому згоранні горючої суміші відбувається переміщення зони горіння; швидкість цього переміщення визначає інтенсивність процесу горіння і є його найважливішою характеристикою.

Нормальною швидкістю горіння називається швидкість переміщення полум'я по нерухомій суміші уздовж нормалі до її поверхні. При дефлаграційному горінні ця швидкість, як правило, складає від декількох сантиметрів до декількох метрів в секунду. Наприклад, нормальна швидкість горіння суміші метану (10,5%) з повітрям дорівнює 37 см/с.

Повільне рівномірне поширення горіння стійке лише у тому випадку, якщо воно не супроводжується підвищенням тиску. Колі горіння відбувається в замкнутому просторі або вихід газу ускладнений, продукти реакції не лише нагрівають прилеглий до фронту полум'я куля незгорілого газу шляхом теплопровідності, але і, розширюючись за рахунок високої температури, приводять незгорілий газ в рух. Неврегульований рух об'ємів газу в суміші, що горить, викликає значне збільшення поверхні фронту полум'я, що призводить до вибуху.

Вибух (ГОСТ 12.1.010-76) - це швидке перетворення речовини (вибухове горіння), що супроводжується виділенням енергії і утворенням стислих газів, здатних виконувати роботу. Швидкість поширення полум'я при вибуху досягає сотень метрів в секунду.

При подальшому прискоренні поширення полум'я посилюється стискування незгорілого газу перед фронтом полум'я. Це стискування поширюється по незгорілому газу у вигляді послідовних слабких ударних хвиль. Кожна наступна ударна хвиля йде зі швидкістю, більшою, ніж попередня, і відповідно наздоганяє її. На деякій відстані перед фронтом полум'я сукупність ударних хвиль з'єднується в одну потужну ударну хвилю. Виникнення такої хвилі призводить до сильного стискування і розігрівання газу. Колі температура в ударній хвилі стані досить високою, виникає новий стійкий режим поширення реакції - детонація, при якій передача теплоти від шару до шару здійснюється не шляхом повільного процесу теплопровідності, а шляхом поширення ударної хвилі.

Суміші газів або парів з повітрям можуть горіти лише за певних співвідношень. Мінімальну й максимальну концентрації горючих газів або парів у повітрі, при яких вони можуть запалюватися, називають нижніми й верхніми концентраційними межами запалення. Концентрації сумішей, що перебувають у цих межах і здатні горіти, називаються вибухонебезпечними.

При горінні сумішей в умовах замкнутих ємностей виникає підвищений тиск, що призводить до вибуху. Так, при випарі 0,25 кг бензину в повітрі утвориться газова суміш, вибух якої розвиває потужність, що досягає 12 тис. кВт. Цим пояснюється, що вибухи викликають руйнування, пожежі й важкі форми травматизму (струс мозку, переломи кісток, поранення).

Суміші, концентрації яких перебувають нижче нижньої й вище верхньої меж запалення, у замкнутих посудинах не горять і тому є безпечними.

Концентраційні межі запалення парів і газів деяких речовин такі, %: для пари ацетилену: нижня межа - 2,5, верхня - 80,8; для бутану: нижня - 1,36, верхня - 8,41, для бензину: нижня - 0,76, верхня - 5,4.

Полум'я по вибуховій суміші у відкритій трубі поширюється зі швидкістю всього декількох метрів у секунду, тоді як у закритій трубі - зі швидкістю 2000--3000 м/с. За такої швидкості згоряння суміші називається детонацією.

При вибуху більшості газів утворюється температура 1500-- 2000° С і тиск до 1,1 МПа.

Категорії вибухонебезпечних сумішей газів і парів з повітрям, а також групи вибухонебезпечних сумішей газів і парів з повітрям за температурою самозапалювання викладені в Держстандарті 12.1.011-78 "Суміші вибухонебезпечні", "Класифікація та методи досліджень (СТ СЭВ 2775-90)".

1.4. Безпечні умови праці при експлуатації будівельних машин та механізмів

Повної безпеки праці можна досягти лише за умов обов'язкового виконання вимог і правил експлуатації, технічного обслуговування, підтримування робочого стану вантажопідйомних машин.

Усі машини, що поступають у будівельну організацію, мають бути прийняті комісією цієї організації з перевіркою комплектності і технічного стану і закріплені за виробничими підрозділами і ділянками. Результати приймання, закріплення за машинами машиністів відповідної кваліфікації і дати введення машин в експлуатацію мають бути зафіксовані у формулярах (паспортах). До введення в експлуатацію вантажопідйомні машини і устаткування, підконтрольні органам Держміськтехнагляду, а також самохідні машини, підконтрольні ДАІ МВС, мають бути зареєстровані в цих органах.

У процесі експлуатації машин має бути забезпечений облік об'ємів виконаних робіт, робочого часу і напрацювання машин, виконання планових технічних обслуговувань і ремонтів, усунення несправностей і відмов машин, витрати запасних частин, палива і інших експлуатаційних матеріалів, а також витрат праці на технічне обслуговування і ремонт.

Підвищення ефективності механізації СМР повинне забезпечуватися шляхом: застосування найбільш ефективних для цих умов будівництва машин, устаткування і засобів малої механізації; впровадження нового уніфікованого технологічного і монтажного оснащення; вдосконалення структури парку, але за рахунок машин підвищеної в оптимальних межах одиничної потужності і машин, що мають універсальність, маневреність і мобільність, а також машин, що забезпечують впровадження нових технологічних процесів; впровадження ефективних форм, методів і технічних засобів управління парком машин; підвищення технічного рівня експлуатації і ремонту машин; розвитку і поліпшення технічного оснащення ремонтно-експлуатаційної бази.

Ефективність використання машин слід оцінювати з урахуванням підвищення змінності і використання внутрішньозмінного часу, виконання норм вироблення і співвідношення нормативного і фактичного часу роботи. Експлуатація будівельних машин, механізмів і засобів малої механізації, включаючи їх технічне обслуговування, монтаж і демонтаж, повинна здійснюватися відповідно до інструкцій заводів-виробників. Керівники організацій, що роблять будівельно-монтажні роботи із застосуванням машин, зобов'язані призначати інженерно-технічних працівників, відповідальних за виробництво цих робіт, з числа осіб, що пройшли перевірку знання правил і інструкцій по виконанню робіт із застосуванням відповідних машин.

До початку роботи з застосуванням машин слід визначити схему руху і місце роботи (установки) машин, способи занулення (заземлення) машин, що мають електропривод, вказати порядок взаємодії сигналізації машиніста (оператора) з робітником-сигнальником, а також забезпечити належне освітлення робочої зони. Місце роботи машини має бути визначене так, щоб було забезпечено простір, достатній для вільного огляду робочої зони і маневрування. Використання проміжних сигнальників для передачі сигналів машиністові не допускається. Значення сигналів, що подаються в процесі роботи або пересування машини, має бути роз'яснене усім особам, пов'язаним з роботою.

Монтаж і демонтаж машин слід проводити під керівництвом особи, відповідальної за технічний стан машини. Режими роботи будівельних машин і механізмів повинні встановлюватися стосовно конкретних вимог технології виробництва робіт, а також природно-кліматичних умов будівництва і передбачати максимальне використання технічних характеристик і підвищення коефіцієнта змінності роботи.

Залежно від типу крану і роду приводу (електричний, механічний) кран забезпечується рядом приладів і пристроїв, що забезпечують його безпечну експлуатацію.

До таких приладів відносяться:

1. Кінцеві вимикачі, призначені для автоматичної зупинки механізмів кранів з електричним приводом. На кранах з механічним приводом механізмів кінцеві вимикачі не застосовуються.

2. Блокувальні контакти, вживані для електричного блокування дверей входу в кабіну крану з посадочного майданчика, кришки люка входу на настил моста і в інших місцях.

3. Обмежувачі вантажопідйомності, призначені для запобігання аварій кранів, пов'язаних з підйомом вантажів масою, що перевищує їх вантажопідйомність (з урахуванням вильоту крюка). Установка приладу обов'язкова на стрілових, баштових і портальних кранах. Крани мостового типу повинні обладнатися обмежувачем вантажопідйомності у тому випадку, коли не виключається їх перевантаження за технологією виробництва.

4. Обмежувачі перекосу, призначені для попередження небезпечного перекосу металоконструкцій козлових кранів і мостових перевантажувачів внаслідок випередження однієї з опор іншої при русі крану.

5. Покажчик вантажопідйомності, що встановлюється на кранах стрілового типу, у яких вантажопідйомність змінюється зі зміною вильоту крюка. Прилад автоматично показує, яка вантажопідйомність крану при встановленому вильоті, що допомагає запобігти перевантаженню крану.

6. Покажчик кута нахилу - для правильної установки стрілових кранів, окрім кранів, працюючих на рейкових шляхах.

7. Анемометр. Ним повинні обладнуватися баштові, портальні і кабельні крани для автоматичної подачі звукового сигналу при небезпечній для роботи швидкості вітру.

8. Протиугінні пристрої, вживані на кранах, працюючих на наземних рейкових шляхах, для попередження угону їх вітром.

9. Автоматичний сигналізатор небезпечної напруги , що сигналізує про небезпечне наближення стріли крану до дротів ліній електропередач, що знаходяться під напругою. Приладом обладнуються стрілові самохідні крани (за винятком залізничних).

10. Опорні деталі, якими забезпечуються крани мостового типу, пересувні консольні, баштові, портальні, кабельні, а також вантажні візки для зменшення динамічних навантажень на металоконструкцію у разі поломки осей ходових коліс.

11. Упори, що встановлюються на кінцях рейкового шляху для попередження сходу з них вантажопідйомних машин, а також на стрілових кранах з вильотом стріли, що змінюється, для запобігання їх перекидання.

12. Звуковий сигнальний прилад, вживаний на кранах, керованих з кабіни або пульта (при дистанційному керуванні). На кранах, керованих з підлоги, сигнальний прилад не встановлюється.

У кранів усіх типів, що мають телескопічні висувні стріли або башти, обов'язково передбачається надійна фіксація в робочому положенні висуненої стріли. На кранах з гідроприводом функцію обмежувача виконує запобіжний клапан.

На кожному будівельному майданчику або будь-якій іншій ділянці робіт вантажопідйомних машин наказом адміністрації будівництва кожну зміну призначається особа, відповідальна за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами, із складу ИТР, начальників змін, майстрів, прорабів, у розпорядженні яких знаходяться вантажопідйомні машини.

У наказ включаються особи тільки після перевірки їх знань відповідних розділів правил і інструкцій.

Особа, відповідальна за безпечне виробництво робіт по переміщенню вантажів кранами, зобов'язана організувати на ділянці, де застосовуються вантажопідйомні машини, ведення робіт з дотриманням правил безпеки. Для цього вона повинна:

– не допускати використання немаркірованих, несправних і невідповідних по вантажопідйомності і характеру вантажу знімних вантажозахватних пристосувань і тари;

– вказувати кранівникам і стропальникам місце, порядок і габарити складування вантажів;

– не допускати до обслуговування кранів ненавчений і не атестований персонал, визначати необхідне число стропальників, а також необхідність призначення сигнальників при роботі крану;

– стежити за виконанням кранівниками і стропальниками виробничих інструкцій і у разі потреби інструктувати їх по безпечному виконанню майбутньої роботи. На місці її виконання необхідно звернути особливу увагу на недопущення перевантаження крану, на правильність установки стрілових самохідних кранів, на правильність обв'язування і зачіпки вантажів, на безпеку виконання робіт при вантаженні і розвантаженні піввагонів і платформ, на дотримання стропальниками особистої безпеки;

Експлуатація автонавантажувачів

Робота автонавантажувача дозволяється тільки на рівних і ущільнених майданчиках. Ухил майданчика не повинен перевищувати 4-5°.

Категорично забороняється перевозити людей на вантажному майданчику автонавантажувача.

Балони із зрідженим газом на автонавантажувачі можна перевозити тільки в спеціальній тарі або контейнерах.

2. Практична частина

Задача 1

У момент часу t=0 концентрація дихлоретану у повітрі виробничого приміщення об'ємом 520 м3, дорівнює 1,1 мг/м3. У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення дихлоретану постійної продуктивності 572 мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 6 годин.

Розв'язання

Необхідно порівняти фактичну концентрацію дихлоретану в робочому приміщенні, який утворяться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) цієї речовини у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися природним повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою

,

де М - продуктивність джерела шкідливих речовин, мг/год;

N - час, що залишився до кінця зміни, годин;

V - об'єм робочого приміщення, м3;

g0 - початкова концентрація шкідливих речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.

Таким чином:

gф=+1,1=7,7 мг/м3

У відповідності з ГОСТ 12.1.005-88 ГДК дихлоретану складає 10 мг/м3, що не перевищує gф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можна не включати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено 8 однакових джерел шуму з рівнем 60 дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують 3 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 80 дБА.

Розв'язання

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою:

,

де Р - рівень шуму від одного джерела, дБА;

N - кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складе:

P= 60+10lg8 = 90+10*0,9 = 69 дБА

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою:

,

де Р - рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М - кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D - рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L - додатково встановлені джерела шуму, шт.

Cумарний рівень шуму на дільниці , якщо там демонтують 3 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 80 дБА буде складати:

LУ=10*lg((8-3)*100.1*60+2*100.1*80) = 83,1 дБА

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки - 0,4 м, сила світла в напрямку розрахункової точки - 480 кандел, кут падіння світлового променя - 300. Коефіцієнт запасу Кз = 1,5.

Розв'язання

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою:

,

де I - сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

б - кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l - відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

КЗ - коефіцієнт запасу.

Освітленість робочого місця економіста складе:

1732 лк

Задача 4

Аналіз запилення повітряного середовища дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м3/год, запиленого повітря на фільтрі за 9 хвилин аспірації нагромадилося 0,1 міліграм пилу аспірину. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.

Розв'язання

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу аспірину в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою:

,

де n - кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К - час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q - швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м3/ч.

Фактична концентрація пилу аспірину на дільниці складе:

Така фактична концентрація пилу аспірину більша за ГДК по ГОСТ12.1.005-88, що складає 0,5 мг/м3. Тому на дільниці не можна далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.

Задача 5

У виробничому приміщенні з рівнем звукового тиску L1 = 72 дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін - 400 м2, площа стелі - 300 м2, площа підлоги - 300 м2. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання - 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні підрозділів зазначеного призначення.

Розв'язання

Зниження рівня шуму в приміщенні, як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою:

,

де В1 та В2 - сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А - еквівалентна площа звукопоглинання, А=Sпов*бсер;

бсер - середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;

Sпов = Sпідл + Sст + Sстелі = 300+300+400 = 1000 м2,

Sпідл - площа підлоги, м2;

Sстін - площа стін, м2;

Sстелі - площа стелі, м2.

Sпов = 300+300+400 = 1000 м2,

А=1000*0,1 = 100

За таких означень стала приміщення до облицювання складає:

При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі бсер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилась з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (бсер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати б2 = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

дБА

Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою:

дБА

Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*, який становить для кабіни дистанційного керування 75 дБА можна зробити висновок, що після вказаного облицювання в даному приміщенні влаштовувати кабіну дистанційного керування доцільно.

Задача 6

На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала 650 чоловік. За цей же період сталося 24 випадків виробничого травматизму, у тому числі 5 випадків, які не були пов'язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала 130 робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.

Розв'язання

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою:

,

де n - число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов'язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М - середньо спискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв'язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв'язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов'язані з виробництвом. Крім того випадки, які не закінчилися у звітному періоді не враховуються при розрахунку коефіцієнту тяжкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному.

Задача 7

Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром 2430 м нормованого освітлення 2000 лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює 1500 лм, коефіцієнт запасу - 1,7, коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку - 0,5. Система освітлення комбінована.

Розв'язання

Основна розрахункова формула за методом використання світлового потоку, лм, має вигляд:

,

де F - необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм;

Е - нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м2;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;

К - коефіцієнт запасу;

з - коефіцієнт використання світлового потоку;

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2.

Звідки:

.

При розв'язанні задачі необхідно пам'ятати, що при комбінованій системі освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання. Тому:

шт.

Задача 8

Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром 115 та висотою 3,2 м, якщо в ній перебуває 31 студент, кожен з яких видихає 28 г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3.

Розв'язання

Кратність повітрообміну в приміщенні, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою

,

де L - необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;

V - об'єм приміщення, м3.

Необхідний повітрообмін, м3/год, можна визначити за формулою

,

де G - кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q1 - концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м3.

q2 - концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.

м3/год.

1/год.

Задача 9

Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності 97 дБ, що встановлений на території підприємства на відстані 104 м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора - 1, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА.

Розв'язання

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБА, можна визначити за формулою акустичного розрахунку:

,

де N - рівень звукової потужності джерела, дБ;

Ф - фактор спрямованості звуку джерела;

S - площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом r, який дорівнює відстані від джерела до розрахункової точки, тобто S=2рr2;

- втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м = 0, то при відстані 100 м = 6 дБ, при відстані 200 м = 12 дБ і т.д.

L =97 + 10lg·1 -10lg·2*3,14*1042 - 6,24 = 42,5 дБА

Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна визначити, що у районі житлового будинку необхідно знизити шум на: .

ДL= L - Lд =42,5 - 40 = 2,5 дБА

Задача 10

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом 115) при вихідних даних: площа віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності - 0 = 0,47; коефіцієнт врахування відзеркаленого світла - r1=6,5; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти - К= 1,4; коефіцієнт запасу - Кз = 1,35; світлова характеристика вікон - в =13.

Розв'язання

У відповідності до СНиП ІІ-4-79 фактичне значення коефіцієнта природного освітлення, %, можна знайти за формулою:

,

де Sв - площа вікон в приміщенні, м2;

ф0 - загальний коефіцієнт світлопроникності;

r1 - коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

Sп - площа підлоги в приміщенні, м2;

з0 - світлова характеристика вікон;

Кз - коефіцієнт запасу;

Кбуд - коефіцієнт, який враховує затінення вікон об'єктами, що стоять навпроти.

Тобто:

Список використаної літератури:

1. Батлук, В. А. Охорона праці у будівельній галузі: навч. пос. / В.А. Батлук, Г. Г. Гогіташвілі. - К.: Знання, 2006.

2. Безопасность производственных процессов: справочник / Ред. С.В. Белова. - М.: Машиностроение, 1985.

3. Борисполец Ю.В. Охрана труда в строительстве. - К.: Строитель, 1985.

4. Кучерявий В. П., Павлюк Ю. Є., Кузик А. Д., Кучерявий С. В. Охорона праці: [навч. посібник] / В.П. Кучерявий (ред.). - Л.: Оріяна-Нова, 2007.

5. Макаров, Г. В. Охрана труда в химической промышленности / Г. В. Макаров, А. Я. Васин, Л. К. Маринина и др. - М.: Химия, 1989.

6. Охрана труда: учеб. пос. / Г. Ф. Денисенко. - М.: Высшая школа, 1985.

7. http://sumdu.telesweet.net/doc/lections/

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.