бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Реферат: Обслуговування обладнання

протигаз справний.

У протигаза з примусовим подаванням повітря необхідно перевірити також

справність повітродувки і роботу її приводів.

Перед спусканням у газонебезпечний резервуар, газонебезпеч­

ну підземну споруду, а також перед тим, як увійти в газонебезпечне при­

міщення, гофрований шланг, що підводить повітря до дихального клапа­

на маски протигаза, необхідно закріпити на поясному ремені.

Повітрозабірні патрубки протигаза слід розміщувати з навітреного боку від

місця виділення або місця можливого виділення шкідливих речо­вин і

укріплювати таким чином, щоб не допустити засмоктування пилу з поверхні

грунту.

За відсутності примусового подавання повітря за допомогою венти­лятора

довжина шланга має бути менше 15 м, а у разі примусового пода­вання — менше

40 м. Шланг не повинен мати різких перегинів або чим-небудь затискуватись.

Аналіз повітря у підземній споруді або резервуарі слід прово­дити

газоаналізатором вибухозахищеного типу, а за його відсутності — відбиранням

проби повітря і аналізу його поза спорудою чи резервуаром.

Під час проведення робіт усередині газонебезпечного резер­

вуара, газонебезпечної підземної споруди або газонебезпечного приміщен­

ня слід обов'язково застосовувати рятувальні пояси і рятувальні вірьовки.

Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з боку спини з кільцем на

їхньому перетині для кріплення рятувальної вірьовки.

Рятувальний пояс слід підганяти таким чином, щоб кільце було не нижче лопаток.

Під час проведення газонебезпечних робіт слід дотримуватись

таких вимог:

- як переносне джерело світла слід використовувати акумуляторні ліхтарі

тільки у вибухозахищеному виконанні або світильники напругою ло12 В, які

живляться від трансформатора із заземленою вторинною об­моткою, установленого

поза газонебезпечним резервуаром, газонебезпеч­ною підземною спорудою або

газонебезпечним приміщенням (застосуван­ня автотрансформаторів для живлення

переносних світильників заборо­нено). Заборонено також вмикати і вимикати

світильники у газонебезпеч­них місцях, а також використовувати відкритий

вогонь. Апаратуру керу­вання освітленням і вентиляцією необхідно винести за

межі газонебезпеч­ного приміщення;

- інструмент повинен бути виготовлений з кольорового металу, який

не дає іскроутворення. Допускається використання інструменту з чорного

металу — за умови, що його робоча частина ретельно змащена густим

мастилом;

- використовувати електродрилі та інші електрифіковані інструмен­

ти, а також пристосування, що дають іскріння, заборонено;

- взуття працівників повинно бути без сталевих підківок і цвяхів, у

противному разі слід взувати калоші.

Для зв'язку наглядача з працівником, який перебуває у під­земній споруді, за

допомогою рятувальної вірьовки слід використовувати таку сигналізацію:

- один ривок рятувальної вірьовки працівника, який виконує роботу

у споруді (резервуарі), означає "Підтягуй шланг і вірьовку". У цьому разі

підтягувати їх треба після подавання наглядачем сигналу (одного ривка) і

отримання відповідного сигналу з газонебезпечної підземної споруди (ре­

зервуара) у вигляді одного ривка. Якщо відповідь не отримано, необхідно

витягувати з газонебезпечної підземної споруди не тільки шланг і вірьов­

ку, а й працівника; у цьому разі можливо, що ривок трапився через падін­

ня працівника;

-два ривки означають "Спусти шланг і вірьовку". Такий сигнал по­дає

працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді (резер­вуарі),

коли йому треба здійснити переміщення;

- три ривки означають "Усе в порядку".

Рятувальну вірьовку і шланг повинен тягти працівник, який перебу­ває у

газонебезпечній підземній споруді (резервуарі). Тому наглядач пови­нен так

тримати вірьовку і шланг, щоб не заважати їхньому переміщуван­ню і не давати

можливості їм падати. Як тільки працівник, який виконує роботу у споруді

(резервуарі), перестав пересуватись, він повинен подати сигнал — три ривки,

що означає "Усе в порядку". Наглядач, не отримав­ши сигнал після зупинення

руху вірьовки і шланга, повинен запросити працівника, який перебуває у

споруді (резервуарі), одним ривком, на який піп повинен отримати відповідь

трьома ривками;

- неодноразові ривки рятувальної вірьовки, що подає наглядач, озна­

чають, що працівник, який перебуває у газонебезпечній підземній споруді

(резервуарі), повинен підійти до люка або піднятись на поверхню. Такі самі

сигнали, що подає працівник, який перебуває всередині резервуара, озна­

чають вимогу витягувати його з резервуару.

Наглядачі повинні розміщуватись з навітряного боку, періо­

дично упевнюватись у самопочутті працівника, який перебуває всередині

резервуара, за його сигналом опускати і витягувати назовні рятувальну

вірьовку і шланг.

У разі нанесення на внутрішні поверхні підземних споруд (ре­

зервуарів) захисних покриттів, що супроводжується виділенням шкідли­

вих і вибухонебезпечних речовин, слід передбачати примусове видалення

цих речовин.

Під час виконання робіт у киснеізолювальному протигазі не­

обхідно стежити, щоб залишковий тиск кисню в балоні протигаза був до­

статній для забезпечення повернення працівника, який виконує роботу в

протигазі, від місця проведення робіт до незагазованої зони.

Кришки підземних люків необхідно відкривати і закривати за

допомогою спеціальних гаків завдовжки понад 500 мм; виконувати ці опе­

рації безпосередньо руками, гайковими ключами або іншими, не призна­

ченими для цього, предметами заборонено.

Перед тим, як закривати люки після закінчення роботи, керів­

ник і виконавець робіт повинні перевірити, чи не залишився випадково все­

редині підземної споруди (резервуара) хто-небудь з працівників, а також чи

не залишились забуті там матеріали, інструменти та інші сторонні предмети.

Після закінчення робіт у підземній споруді (резервуарі) всі люки по­винні

бути закриті.

Обслуговування теплообмінних апаратів та трубопроводів

Організацію виконання робіт з обслуговування теплообмінних

апаратів і трубопроводів слід проводити відповідно до вимог Правил бу­

дови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затвер­

джених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94, № 104, та

Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води,

затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98, № 177,

зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за № 636/3076.

Заборонено експлуатувати теплообмінні апарати після закін­

чення терміну чергового інспекторського огляду або у разі виявлення де­

фектів, що можуть спричинити порушення надійної і безпечної роботи, а

також у разі відсутності і несправності елементів їхнього захисту і регуля­

торів рівня. Про виявлені дефекти та несправності слід зробити запис у

паспорті теплообмінного апарата із зазначенням причини заборони його

експлуатації.

Усі трубопроводи і теплообмінні апарати повинні мати у верхніх

точках повітряні клапани, а в нижніх точках і застійних зонах — дренажні

пристрої, що сполучаються безпосередньо з атмосферою.

Заборонено під час роботи теплообмінного апарата проводи­

ти його ремонт або виконувати роботи, пов'язані з ліквідацією нещіль-

ностей з'єднань окремих елементів апарата, що перебувають підтиском, —-

за винятком випадків, зазначених у пункті 4.11.14 цих Правил.

Справність запобіжних клапанів, манометрів та іншої армату­

ри теплообмінного апарата повинні перевіряти працівники, що їх обслу­

говують, відповідно до інструкції з обслуговування теплообмінних апа­

ратів.

Теплообмінний апарат або ділянку трубопроводу, що підляга­

ють ремонту, необхідно перекрити як з боку суміжних теплопроводів і об­

ладнання, так і з боку дренажних і обвідних ліній, — щоб уникнути попа­

дання в них пари або гарячої води.

Дренажні лінії і повітряні клапани, що сполучаються безпосередньо з

атмосферою, повинні бути відкриті.

Виводити з роботи для ремонту або для внутрішнього огляду

теплообмінні апарати і ділянки трубопроводу, що від'єднується від діючо­

го обладнання, необхідно двома послідовно установленими засувками, між

якими повинен бути дренажний пристрій, що сполучається безпосередньо

і атмосферою.

'Допускається однією засувкою виводити з дії теплообмінний апарат або ділянку

трубопроводу з тиском до 6 МПа (60 кгс/см~); у цьому разі не повинно бути

виходу пари в атмосферу крізь дренаж, який відкрито на час ремонту або

внутрішнього огляду на виведеній з роботі ділянці.

У разі проведення робіт усередині теплообмінного апарата або трубо­проводу і

якщо арматура трубопроводу, що виводиться з дії, фланцева, необхідно

обов'язково перекрити арматуру й установити заглушку. Тов­щина заглушки

повинна відповідати параметрам робочого середовища. Для полегшення перевірки

встановлення заглушок останні повинні мати добре видимі хвостовики.

З теплообмінних апаратів і трубопроводів, виведених з роботи

для ремонту, слід зняти тиск і звільнити їх від пари і води. З електропри­

водів вимикальної арматури необхідно зняти напругу, а з мережі живлен­

ня електроприводів — запобіжники. Цю арматуру необхідно закрити. Вен­

тилі відкритих дренажів, що сполучаються безпосередньо з атмосферою,

необхідно відкрити. Вентилі дренажів закритого типу після дренування

теплообмінного апарата (трубопроводу) повинні бути закриті; між запір­

ною арматурою і теплообмінним апаратом (трубопроводом) повинна бути

арматура, що безпосередньо сполучається з атмосферою. Неелектрифіко-

гіана вимикальна арматура і вентилі дренажів необхідно заблокувати лан­

цюгами або іншими пристосуваннями і замкнути на замки. Виконання заз­

начених вимог обов'язкове на трубопроводах з установленою заглушкою.

На вентилях, засувках вимикальної арматури слід вивішувати забо­ронні знаки

безпеки "Не відкривати! Працюють люди"; на вентилях відкри­тих дренажів — "Не

закривати! Працюють люди"; на ключах керування електроприводами вимикальної

арматури - "Не вмикати! Працюють Іюди"; на місці проведення робіт —

настановчий знак "Працювати тут!".

Розпочинати ремонт апаратів і трубопроводів, що не мають дренажів і

повітряних клапанів, а також за наявності надлишкового тиску в них

за­боронено.

Дренування води і пароводяної суміші слід проводити через спускову арматуру.

Якщо під час допуску виник сумнів у тому, що, внаслідок засмічення лінії

дренажу, вода із виведеного у ремонт трубопроводу повністю не ви­далена,

розпочинати ремонтні роботи заборонено.

Засувки і вентилі необхідно відкривати і закривати тільки із

застосуванням важелів, передбачених інструкцією з експлуатації армату­

ри; не дозволяється для подовження плеча рукоятки або маховика викори­

стовувати випадкові предмети.

Для проведення ремонтних робіт на одному з підігрівників

високого тиску за груповою схемою їхнього увімкнення необхідно вимк­

нути всю групу підігрівників.

Під час відгвинчування болтів фланцевих з'єднань трубопро­

водів послаблювати болти слід обережно, — щоб запобігти можливому

викиданню пароводяної суміші у разі неповного дренування трубопрово­

ду. Крім цього, необхідно запобігти випаданню із фланців металевих про­

кладок і вимірювальних шайб і падінню їх униз — шляхом відгородження

розташованих нижче ділянок, улаштування настилів, установлення піддонів

тощо.

Дозволяється відключати однією засувкою (без установлення

заглушок) теплообмінні апарати на тих потоках, де робочий тиск не пере­

вищує атмосферний і температура теплоносія менїие плюс 45 °С.

У разі виведення у ремонт обладнання з вибухонебезпечними,

отруйними і агресивними речовинами, це обладнання необхідно вивести з

дії, спорожнити, очистити (промити, продути) і відділити заглушками від

діючого обладнання — незалежно від тиску і температури речовин, що

транспортуються.

Під час випробовування і прогрівання трубопроводів пари і

води дозволяється підтягувати:

- болти фланцевих з'єднань — за надлишкового тиску до 0,5 МПа

(5 кгс/см2);

- сальники сталевих компенсаторів та сальники арматури — за тиску

до 1,2 МПа (12 кгс/см2); сальники слід підтягувати обережно, — щоб не

зірвати болти.

Якщо застосовуються спеціальні пристосування, сальники дозволяєть­ся підтягувати

у разі тиску до 6 МПа (60 кгс/см2) — за розпорядженням і під

керівництвом працівника, який віддав розпорядження на проведення цієї роботи.

Добивання сальників компенсаторів і арматури дозволяється

виконувати у разі надлишкового тиску в трубопроводах до 0,02 МПа

(0,2 кгс/см2) і за температури теплоносія до плюс 45 °С.

Замінювати сальникову набивку компенсаторів дозволяється тільки після повного

спорожнення трубопроводу.

Підтягувати нарізне з'єднання сальника арматури або флан­

цеве з'єднання слід поступово, по черзі, з діаметрально протилежних боків;

у цьому разі працівник повинен стояти збоку від можливого викидання струменя

води або пари.

Розпочинати ремонт арматури на трубопроводах пари і гаря­

чої води, яка не має або має нечітку технологічну нумерацію, заборонено.

Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури слід підтягу­

вати, якщо тиск не перевищує 0,3 МПа (3 кгс/см2), — тільки гайковими

ключами, розмір яких відповідає граням елементів, що підтягуються, -

щоб запобігти пошкодженню штуцерів; застосовувати для виконання цієї

роботи інші ключі, а також подовжувальні важелі заборонено.

Перед тим, як розпочати підтягування штуцерів, слід перевірити стан видимої

частини різі, — особливо на штуцерах повітряних клапанів.

Під час підтягування нарізного з'єднання працівник повинен стояти з

протилежного боку від струменя води або пари, які можуть з'явитись у разі

зривання різі.

Прогрівання і пуск паропроводів слід виконувати згідно з-

місцевою інструкцією або за спеціальною програмою.

Під час прогрівання паропроводу спочатку слід відкривати

дренажі, потім поступово і обережно байпаси (парові вентилі). У разі ви­

никнення гідравлічних ударів прогрівання необхідно припинити до повного

зникнення їх і вжити заходів щодо усунення причин, що викликали ці удари.

Перед прогріванням паропроводу під час пуску теплової ме­

режі додатково необхідно перекрити конденсаційні горшки.

У разі засмічення проходу дренажного штуцера під час про­

грівання або підвищення тиску в паропроводі штуцер необхідно продути

Швидким закриванням та відкриванням вентиля.

Якщо засмічення проходу дренажного штуцера неможливо усунути продуванням,

слід повністю перекрити паропровід і прочистити дренаж­ний штуцер.

Працівник, який продуває дренажний штуцер, повинен стояти з боку,

протилежного виходу конденсату або пари, і виконувати цю роботу в ру­кавицях.

Продування паропроводів необхідно виконувати згідно з

інструкцією, затвердженою керівником монтажної, ремонтної або пуско­

налагоджувальної організації (дільниці) і узгодженою з керівником підприє­

мства (цеху).

Тимчасові трубопроводи, спеціально прокладені для продування па­ропроводів,

не повинні торкатись дерев'яних конструкцій, — щоб запобіг­ти виникненню

пожежі. Вони повинні лежати вільно, з урахуванням тепло­вих подовжень, і не

передавати надмірних зусиль на перекриття та інші конструкції.

У місцях обслуговування тимчасовий трубопровід повинен покрива­тись

ізоляцією. Опору для кінцевої частини труби, що виходить за межі споруди,

слід надійно закріплювати. Місце випускання пари необхідно вибирати таким

чином, щоб у небезпечній зоні не було механізмів, облад­нання га людей.

Для регулювання продування на початку ділянки паропроводу, що підлягає

продуванню, слід установити парову засувку. Перед початком продування увесь

паропровід необхідно покрити тепловою ізоляцією, а нерухомі опори — надійно

закріпити. Тимчасові засоби підмощування біля паропроводу необхідно

демонтувати.

Безпосередньо перед початком продування дренажі повинні бути за­криті, — щоб

уникнути засмічування. Відкривати парову засувку слід поступово.

З появою ознак гідравлічних ударів слід негайно припинити подаван­ня пари у

паропровід і повністю відкрити всі дренажі.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводів, повинні наглядати за

його станом, а також за станом рухомих опор і підвісок.

Територію у місці виходу випускної труби тимчасового трубопрово­ду,

прокладеного для продування паропроводу, необхідно обгородити і на її межі

виставити наглядачів.

Працівники, які беруть участь у продуванні паропроводу, повинні користуватись

протишумними навушниками.

4.12. Ремонт обертових механізмів

Підготовка до ремонту обертових механізмів повинна прово­

дитись згідно з умовами виконання робіт, зазначеними у наряді. У цьому

разі механізм необхідно зупинити, напругу з електродвигуна механізму і

електроприводів арматури зняти.

Якщо робота на механізмі пов'язана з можливим торканням до його обертових

частин, кабель живлення електродвигуна слід заземлювати відповідно до вимог

Правил безпечної експлуатації електроустановок, зат­верджених наказом

Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97, № 257, зареєстрованих в Мін'юсті

України 13.01.98 за № 11/2451, зі змінами та доповненнями, затвердженими

наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.02.2000, № 26 і зареєстрованими

в Мін'юсті України 06.04.2000 за №213/4434.

Якщо робота на механізмі не пов'язана з торканням до обертових час­тин

механізму, заземлювати кабельну лінію не потрібно.

У разі одночасного проведення робіт на обертовому механізмі і на

електродвигуні муфту необхідно розчепити. Цю роботу необхідно вико­нувати за

нарядом на ремонт обертового механізму.

Штурвали приводів керування арматурою слід замкнути на-замок з допомогою

ланцюгів або інших пристроїв і пристосувань.

На виведених з роботи приводах і пусковому пристрої механізму слід вивішувати

знаки безпеки про заборону подавання напруги і оперування запірною арматурою,

а на місці проведення робіт — настановчий знак без­пеки "Працювати тут!".

Під час виведення у ремонт обертових механізмів з електро­

приводом знімати напругу з електродвигуна і електроприводів арматури

повинні працівники електричного цеху.

Під час пробного увімкнення або балансування обертового

механізму необхідно оперувати кнопкою аварійного вимикання електро­

двигуна механізму.

Біля кнопки аварійного вимикання повинен стояти спеціально при­значений

працівник, який за сигналом керівника робіт повинен негайно вимкнути

механізм.

Перед пуском обертового механізму, у тому числі й перед про­

веденням його випробування, слід скласти муфту зчеплення, установити

всі огородження рухомих частин, зняти знаки безпеки, прибрати інстру­

мент, матеріали та вивести працівників з місця проведення робіт.

Керівник робіт повинен здати наряд начальнику зміни цеху. У разі виконання

роботи за проміжним нарядом його необхідно здати працівни­ку, який видав

наряд.

Після проведення випробувань механізму, у разі виникнення необхід­ності

продовження робіт на ньому, робоче місце знову повинно готува­тись згідно з

умовами виконання робіт, що передбачені нарядом.

Під час балансування ротора обертового механізму установ­

лювати балансувальні вантажі дозволяється тільки після його закріплен­

ня, — що унеможливлює обертання ротора.

Перед проведенням статичного балансування роторів димососів або вентиляторів

на спеціальних балансувальних верстатах необхідно ус­

тановлювати упори, — щоб перешкодити падінню ротора.

Проводити роботи всередині вентилятора, димососа дозво­

ляється тільки після перекривання низхідного газоходу міцним настилом

та вжиття заходів, що унеможливлюють обертання ротора.

Пристосування, що використовуються для виймання роторів

тягодуттьових машин, повинні відповідати вимогам нормативних доку­

ментів заводів-виробників тепломеханічного обладнання.

Із зони, де проводять виймання ротора тягодуттьових машин, необ­хідно вивести

працівників.

Ремонтні роботи на тягодуттьових машинах на висоті понад

1,3 м необхідно проводити з риштувань та помостів.

Під час замінювання броні і наплавлюваиня лопаток тягодут­

тьових машин кришки корпусів повинні бути відкриті.

У разі застосування шліфувальної машинки для чищення по­

верхонь фасок обичайки робочого колеса та лопаток слід дотримуватись

вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.

Усі зварювальні роботи, що проводяться безпосередньо на ро­

торі тягодуттьових машин, необхідно виконувати із заземленим ротором.

Під час наплавлення лопаток тягодуттьових маїїґин слід уни­

кати пропалювання металу та попадання розплавленого металу на елект­

розварника.

Наплавлення лопаток тягодуттьових машин без виймання ротора слід виконувати

за наявності вентиляції, що забезпечує необхідний повітро-

обмін, і під контролем наглядача, який повинен перебувати ззовні тяго-

дуттьової машини.

Електрозварник, що перебуває всередині тягодуттьової машини, по­винен

виконувати роботу із застосуванням рятувального пояса і рятуваль­ної

вірьовки, кінець якої має бути у наглядача.

Наглядач повинен мати групу II з електробезпеки і за необхідності

користуватись однополюсним виміикачем електрозварювальної мережі, який

повинен бути ззовні тягодуттьової машини.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.