бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Рятувальні роботи і невідкладна допомога в надзвичайних ситуаціях

Рятувальні роботи і невідкладна допомога в надзвичайних ситуаціях

Рятувальні роботи і невідкладна допомога в надзвичайних ситуаціях

Рятувальні і інші невідкладні роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і військового|воєнного| часу, в осередках масового ураження є|з'являються,являються| одному з найголовніших завдань|задач| ГО. Мета|ціль| проведення рятувальних робіт -- порятунок|спасіння| людей і надання|виявлення| медичної допомоги постраждалим|, ліквідація аварії.

В сучасному світі з|із| його високим рівнем технічного розвитку людство не тільки|не лише| навчилося уникати лих, винаходячи все нові і нові засоби|кошти| захисту від негативних чинників|факторів|, але і отримало|одержувало| із-за цього НС нового типу|типа| -- техногенні. Ще 100 - 200 років тому серед НС на перше місце|місце-милю| по шкоді, що наноситься|завдає|, ставили землетрусу, повені, цунамі, торнадо і т. п., тепер же змінився сам характер|вдача| надзвичайних ситуацій.

Разом з характером|вдачею| НС змінився і спосіб їх ліквідації, проведення рятувальних робіт. З|із| технічним прогресом в світ прийшли авіакатастрофи, аварії на АЕС, наслідки застосування|вживання| сучасних засобів|коштів| поразки|ураження|. Проте|однак| надзвичайні ситуації природного характеру|вдачі| все ще відносять людські життя, що в більшості випадків є|з'являється,являється| наслідком неправильної організації рятувальних робіт. Нерідко|незрідка| із-за неправильного проведення, неправильній організації гинуть люди, тому необхідно з'ясувати собі основи, сфери дій рятувальних робіт.

Основи організації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт

Здійснення головного завдання|задачі| ГО (порятунок|спасіння| людей) неможливе при неправильній організації. Тому встановлені|установлені| певні організаційні рамки, в яких проводяться.

Рятувальні роботи включають:

· локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висунення і ділянках робіт;

· розвідку маршрутів висунення сил ГО і ділянок робіт;

· розшук уражених і витягання|видобування| їх з|із| пошкоджених будівель, затоплених, задимлених і загазованих приміщень|помешкань|, завалів, що горять;

· розтин|розкриття| зруйнованих, пошкоджених і завалених споруд|споруджень| і порятунок|спасіння| людей, що знаходяться|перебувають| в них; 3

· надання|виявлення| першої медичної допомоги ураженим і евакуацію їх в лікарні;

· виведення населення з|із| небезпечних зон в безпечні райони;

· санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, засобів|коштів| захисту і одягу, продовольства, води, фуражу.

Менш невідкладні роботи включають:

· прокладку|прокладення| колонних шляхів|колій,доріг| і пристрій|устрій| проїздів в завалах і зонах зараження;

· локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних мережах|сітях| для створення|створіння| хороших|добрих| умов проведення рятувальних робіт;

· відновлення і ремонт ліній зв'язку і енергетичних мереж|сітей| в цілях проведення рятувальних робіт, а також захисних споруд|споруджень| для людей у разі|в разі| повторних НС;

· зміцнення або обвалення конструкцій будівель і споруд|споруджень|, загрозливих обвалом і що перешкоджають безпечному проведенню рятувальних робіт;

· знищення боєприпасів, що не вибухнули, і інших вибухонебезпечних предметів.

За рішенням начальника ГО району в мирний час створюється угрупування сил і засобів|коштів| ГО. Угрупування включає об'єктові і територіальні формування міських сільських районів, військові|воїнські| частини|частки| ГО. Як правило, вона складається з формувань першого і другого ешелонів і резерву. Ешелони діляться на зміни з|із| дотриманням цілісності організаційної структури формувань і їх виробничого принципу.

Перший ешелон включає військові|воїнські| частини|частки| ГО, об'єктові формування, формування підприємств, частину|частку| територіальних формувань. Військові|воїнські| частини|частки| ГО і територіальні формування зазвичай|звично| притягуються до проведення на найбільш важливих|поважних| об'єктах господарства по планах ГО району.

Другий ешелон створюється для заміни формувань першого ешелону, які втратили працездатність, і для нарощування його потужності.

Об'єктне угрупування сил ГО зазвичай|звично| складається із звідного|зведеного| загону, рятувального загону (команди), різних служб.

При приведенні сил ГО в готовність формування розташовуються в заздалегідь|наперед| намічених населених пунктах або на місцевості|місцевий| з|із| природними укриттями. У районах забезпечуються умови для розміщення відпочинку, живлення|харчування|, захисту особового складу, збору|збирання| формувань, організовуються спостереження, споруда ПРУ або пристосування для цієї мети|цілі| наявних споруд|споруджень|, намічаються шляхи|колії,дороги| для висунення сил ГО . 4

У завдання|задачі| угрупування сил і засобів|коштів| ГО входять: швидкий вхід в зону ураження, безперервність проведення рятувальних робіт, своєчасна заміна формувань, уміле використання техніки і апаратури для розшуку і витягання|видобування| людей з-під завалів, підтримка взаємодії.

Рятувальні роботи неможливо провести ефективно без застосування|вживання| сучасної техніки, тому залежно від виду робіт, що проводяться, використовуються наступні|слідуючі| групи технічних засобів|коштів|:

· машини і механізми для розтину|розкриття| завалів, їх розбирання і розчищення|розчищання|, підйому, переміщення і транспортування вантажів|тягарів| (бульдозери, крани, трактори|, екскаватори, самоскиди, домкрати, лебідки);

· пневматичний інструмент для того, що проробляє отворів в стінах, перекриттях завалів з метою подачі повітря і визволяння постраждалих |(відбійні і бурильні молотки);

· інструменти для різання металів (автогенні апарати, бензорізи, керосинорізи|);

· пристрою|устрою| для відкачування|вікачування| води (пожежні і авторозливні станції, мотопомпи, поливальні машини, насоси);

· засоби|кошти| для переправи через водні перешкоди (баржі, понтони, тягачі-трайлери, пороми);

· обслуговуючі і ремонтні засоби|кошти| (заправники, станції обслуговування, майстерні, освітлювальні станції).

При вдалому|успішному| використанні машин і механізмів успішне проведення рятувальних робіт залежить від:

добування розвідкою сил ГО достовірних даних про обстановку до |встановленого терміну;

· швидкого введення сил ГО в райони поразки|ураження|;

· високої виучки особового складу, дотримання ним правил безпеки при проведенні робіт;

· завчасного вивчення особливостей вірогідних ділянок робіт;

· правильного|доброго| управління і чіткої організації взаємодії сил і засобів|коштів| ГО.

Що стосується прийомів і способів виконання, то вони залежать від характеру|вдачі| руйнування споруд|споруджень|, аварій енергетичних і технологічних мереж|сітей| і ступеня|міри| радіоактивного і хімічного зараження територій.

В першу чергу|передусім,насамперед| влаштовують|владнують,улаштовують| проїзди і проходи до зруйнованих споруд|споруджень|, де можуть знаходитися|перебувати| люди, в місцях|місце-милях| аварій, що утрудняють проведення рятувальних робіт. Нормативні рамки для проїздів наступні|слідуючі|: для одностороннього|однобічного| руху -- дорогі|любі| шириною 3 - 3,5 м|м-кодів|, для двостороннього|двобічного| -- 6 - 6,5 м. При односторонньому|однобічному| русі через кожних 150 - 200 м|м-кодів| робляться|чинять| роз'їзди протяжністю 15 - 20 м. При пристрої|устрої| проїздів використовуються механізовані формування з|із| автокранами і бульдозерами. При цьому одночасно з ними виступають|вирушають| пожежні формування для гасіння і локалізації пожеж в місцях|місце-милях| прокладки|прокладення| шляхів|колій,доріг|.

До порятунку|спасіння| людей в завалах і в пошкоджених будівлях, що горять, притягуються військові|воїнські| частини|частки| і формування ГО, але|та| до цієї роботи притягується також і населення. Відразу після|потім| введення рятувальних груп на ділянку робіт починається|розпочинає,зачинає| порятунок|спасіння| людей. Сили ГО розшукують укриття, встановлюють зв'язок з|із| тими, що знаходяться|перебувають| в захисних спорудах|спорудженнях|, використовуючи повітрозабірні отвори, інші засоби|кошти| зв'язку, що збереглися. При виявленні притулків з|із| людьми, що знаходяться|перебувають| в них, туди в першу чергу|передусім,насамперед| подають повітря, розчищаючи повітрозабірні канали або проробляючи отвори в стінах і перекриттях.

Треба приділити особливу увагу моменту безпосереднього розтину|розкриття| притулку будівлі, що обрушилася, оскільки|тому що| неправильне виконання цієї дії іноді|інколи| приводить|призводить,наводить| до трагічного результату|виходу|. Способи бувають різними:

· відкопування лазу або люка аварійного виходу;

· розбирання завалу над основним входом, щоб|аби| відкрити|відчиняти| двері або вирізувати|вирізати| в ній отвір;

· розбирання завалу, щоб|аби| пробити отвір в перекритті притулку і вивести через нього людей;

· пробивка стіни притулку з|із| сусіднього приміщення|помешкання|, яке не було завалено.

Всі дії при розборі завалу проводяться|виробляють,справляють| обережно. Через влаштований|улаштувати| прохід винесення|винос| уражених проводиться|виробляє,справляє| волоком, за допомогою носилок, на руках, плащах, ковдрах і так далі. В першу чергу|передусім,насамперед| прагнуть звільнити|визволяти| голову і груди постраждалих. Після|потім| надання|виявлення| їм першої медичної допомоги доставляють в безпечні райони.

При землетрусах для розбирання завалів з|із| техніки потрібні великі екскаватори, пересувні електростанції і прожектори| для роботи вночі, могутні підйомні|підіймальні| крани.

При ліквідації наслідків землетрусів основною проблемою є|з'являється,являється| швидкий і обережний розбір завалів, оскільки|тому що| з|із| 1000 чоловік в завалах кожну годину вмирають|помирають,умирають| 50 чоловік. Люди під розвалинами можуть жити до 2 - 3 тижнів, якщо вони не поранені.

При розбиранні завалів також використовується інструктор із|із| спеціально навченими|виучувати| собаками, які відчувають знаходження людей на великій глибині. Також використовується сучасна апаратура: інфрачервоні камери, віброфони, пристрої|устрою| для направленого|спрямованого| прослуховування|прослухувати| завалів.

Після|потім| виявлення живих|жвавих| людей рятувальники пробивають вузький колодязь, через який передають медикаменти, воду, продукти. Як правило, бетонну плиту піднімають|підіймають| краном на декілька сантиметрів, потім починають|розпочинають,зачинають| свердлити бетон по краях, щоб|аби| зрушити плиту якомога|як можна| акуратніше.

Рятувальні роботи в зруйнованих містах не можуть проводитися при пожежі, тому треба максимально зменшити ризик виникнення пожеж, оскільки вогонь відніме останню надію у|біля,в| живцем похоронених.

При проведенні рятувальних робіт також необхідно локалізувати аварії і пошкодження|ушкодження| на комунально-технічних|технічних| і технологічних мережах|сітях|. Основний спосіб -- відключення зруйнованих ділянок і стояків в будівлях, використовуючи засувки в оглядових колодязях, замочні вентилі в підвалах. Якщо ушкодилася система теплопостачання усередині|всередині| будівель, з'явилася|появлялася| загроза|погроза| поразки|ураження| людей гарячою водою (паром), систему відключають від зовнішньої мережі|сіті| на введеннях в будівлю або ремонтують трубопровід.

При аваріях на газових мережах|сітях| окремі ділянки на газорозподільних станціях відключають за допомогою замочних пристроїв|устроїв|, спеціальних клинових засувок. Пошкоджені газові труби|труба-конденсатори| низького тиску|тиснення| закладають пробками|корками| і замазують|замащують| сирою глиною або обмотують листовою гумою. Якщо газ запалав, то полум'я гаситься піском, землею|грунтом| і глиною. Роботи по усуненню газових аварій ведуться в ізолюючих протигазах і без використання вибухонебезпечних ламп.

Усунення аварій на електромережах починається|розпочинає,зачинає| після|потім| їх знеструмлення. Ділянка електроробіт на мережі|сіті| заземляється з двох сторін. На каналізаційних мережах|сітях| аварії усуваються відключенням пошкоджених ділянок і відведенням|відводом| стічних вод.

Рятувальні роботи при радіаційному і хімічному зараженні

У організації і проведенні рятувальних робіт в НС особливе місце|місце-милю| займають|позичають,посідають| дії сил ГО при радіаційному (хімічному) зараженні. 7

У проведенні рятувальних робіт при радіаційному (хімічному) зараженні сили ГО керуються наступними|слідуючими| принципами: завчасне планування|планерування| і проведення заходів щодо всієї території країни; постійне збалансоване керівництво; взаємодія зі|із| ВС.

Основними способами захисту населення є|з'являються,являються|: протирадіаційний і протихімічний захист (ПР і ПХЗ); укриття в захисних спорудах|спорудженнях|; своєчасне сповіщення населення; використання засобів|коштів| індивідуального захисту; проведення евакоміроприємств|.

Особливе місце|місце-миля| серед заходів щодо захисту населення займає|позичає,посідає| організація своєчасного сповіщення про НС. Сповіщення організовується через радіо і телебачення. Щоб|аби| населення вчасно включило ці засоби|кошти|, використовуються сигнали транспортних засобів, гудки підприємств, вуличні гучномовці. Через засоби|кошти| сповіщення населення отримує|одержує| інструкції від сил ГО, як йому діяти.

Найважливішим комплексом заходів, направлених|спрямованих| на порятунок|спасіння| людей, є|з'являється,являється| протирадіаційний і протихімічний захист. Вона включає заходи, такі як розробка режимів радіаційного захисту, виявлення і оцінка і радіаційної і хімічної обстановки, проведення дозиметричного і хімічного контролю, забезпечення населення засобами|коштами| ПР і ПХЗ, ліквідація наслідків радіоактивного і хімічного зараження.

Зараз розроблено 8 режимів захисту для населення. Основний режим -- евакуація населення із|із| зон зараження. Кожен типовий режим ділиться на три етапи:

1) час перебування в захисних спорудах|спорудженнях|;

2) чергування часу перебування в захисних спорудах|спорудженнях| і будівлях;

3) чергування часу перебування в будівлях з|із| обмеженим знаходженням на відкритій|відчиняти| зараженій місцевості|місцевий| до 1 - 2 годин на добу.

Тривалість кожного етапу залежить від ступеня|міри| ослаблення|ослабіння| радіації захисними спорудами|спорудженнями|, а також рівня радіації:

1) режим № 1 для населення, що проживає в дерев'яних будинках (коефіцієнт ослаблення|ослабіння| 2) і використовує ПРУ з|із| коефіцієнтом ослаблення|ослабіння| 50 (підвали, перекриті|перекривати| щілини);

2) режим № 2 для населення, що проживає в кам'яних одноповерхових будинках|домах,хатах|, До = 10, з|із| ПРУ До = 50;

3) режим № 3 для городян, що живуть в багатоповерхових кам'яних будинках|домах,хатах| з|із| До = 20 - 30 і з|із| ПРУ До = 200 - 400 (підвали багатоповерхових кам'яних будівель;

4) режим № 4 для населення в робочих приміщеннях|помешканнях| (дерев'яних будинках) з|із| До = 2 і з|із| ПРУ До = 20 - 50;

5) режим № 5 для населення в робочих приміщеннях|помешканнях| (кам'яні одноповерхові будинки|доми,хати|) з|із| До = 10 і з|із| ПРУ До = 50 - 100;

6) режим № 6 той же, що і № 5, але|та| ПРУ з|із| До = 100 - 200;

7) режим № 7 той же, що і № 5, але|та| ПРУ з|із| До = 1000 і більш.

Чим менше коефіцієнт ослаблення|ослабіння| радіації захисними спорудами|спорудженнями|, тим швидше проводиться евакуація людей з|із| них.

Дозиметричний і хімічний контроль є|з'являється,являється| чинником|фактором|, без якого неможливе проведення рятувальних робіт в зонах ураження. Його проводять з метою оцінки працездатності особового складу формувань ГО, робочих|робітників,робітник-трелювальників| і службовців, щоб|аби| визначити порядок|лад| їх використання, об'єм|обсяг| санітарної обробки людей (дезактивації і дегазації устаткування|обладнання|, техніки, транспорту, одягу, засобів|коштів| індивідуального захисту), можливості|спроможності| використання продуктів харчування, води і фуражу із|із| зон радіоактивного забруднення.

Організовується дозиметричний (хімічний) контроль штабом і службами ГО об'єкту (району), проводиться командирами формувань і силами розвідувальних підрозділів (розвідниками-хіміками і розвідниками-дозиметристами формувань ГО).

Ступінь|міра| забруднення продуктів, води і фуражу визначається хімічними і радіометричними лабораторіями ГО.

Дозиметричний контроль буває груповим і індивідуальним. Груповою проводиться в колективах для оцінки і визначення категорій працездатності. Дозиметри (ДКП-50А) і вимірники дози (ІД-1) розподіляються по 1 -2 на ланку або на захисну споруду|спорудження| ГО. Для первинної діагностики ступеня|міри| тяжкості|тягаря| променевої хвороби що опромінився необхідний індивідуальний контроль, для чого людям видають індивідуальних вимірників доз (ІД-11). У кожному формуванні, групі, команді ведеться журнал|часопис| контролю опромінювання|опромінення|, куди вносять періодичну сумарну дозу. Все це робиться|чинить| для визначення ступеня|міри| працездатності людей і часу, до якого вони можуть знаходитися|перебувати| в зоні радіоактивного зараження без ризику для життя.

Ступінь|міра| радіоактивного зараження людей, техніки, одягу контролюється шляхом вимірювання|виміру| потужності дози випромінювання (рівня радіації, мр/г) за допомогою приладів типу|типа| ДП-5. Радіоактивне забруднення продовольства, води, фуражу визначається в радіометричних лабораторіях (одиниці питомої активності -- кюрі на кілограм, літр). Якщо після|потім| порівняння з|із| допустимою нормою виявляється зараження, то проводять спеціальну обробку.

Щоб|аби| визначити ступінь|міру| зараження засобів|коштів| індивідуального захисту, техніки, продовольства, води, фуражу, проводять хімічний контроль. З|із| даних хімічного контролю визначають можливість|спроможність| дії людей без засобів|коштів| індивідуального захисту, повноту дегазації техніки і будівель, знезараження продовольства. Для проведення хімічного контролю використовують прилади хімічної розвідки (ВПХР, ПХР-МВ, ППХР).

Без своєчасного організованого і правильно проведеного дозиметричного (хімічного) контролю неможливе успішне проведення рятувальних робіт.

Основними способами проведення рятувальних робіт при радіоактивному забрудненні (зараженні) є|з'являються,являються|:

· сповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення;

· використання індивідуальних засобів|коштів| захисту, укриття в захисних спорудах|спорудженнях|;

· використання профілактичних протирадіаційних препаратів з|із| АЇ-2;

· дотримання правил поведінки людей на забруднених територіях;

· виключення|виняток| споживання|вжитку| забруднених продуктів і води;

· евакуація населення (якщо це необхідно) із забруднених територій.

При хімічному зараженні рятувальні роботи включають:

· сповіщення про небезпеку хімічного зараження;

· використання індивідуальних засобів|коштів| захисту;

· застосування|вживання| антидотів і ІПП;

· укриття в захисних спорудах|спорудженнях|;

· дотримання режимів поведінки на зараженій території;

· евакуацію людей із|із| зони зараження;

· санітарну обробку людей, дегазацію територій, споруд|споруджень|, техніки, майна, транспорту, одягу.

При радіаційному і хімічному зараженні порятунок|спасіння| людей безпосередньо|прямо| залежить від правильного, своєчасного забезпечення засобами|коштами| ПР і ПХЗ. Для забезпечення населення засобами|коштами| ПР і ПХЗ штаб ГО району (об'єкту) організовує накопичення, зберігання і підтримка в постійній технічній готовності засобів|коштів| індивідуального захисту шкіри, органів дихання і медичних засобів|коштів|. Зберігаються засоби|кошти| індивідуального захисту ближче до робочих місць|місце-миль| і місць|місце-миль| мешкання населення, їх періодично піддають лабораторному контролю. 10

В першу чергу|передусім,насамперед| забезпечується особовий склад сил ГО, робочі|робітники,робітник-трелювальники|, що продовжують роботу в умовах НС. Непрацююче населення (хоча і забезпечується протигазами) повинне ще мати ватяно-марлеві пов'язки. СИЗИЙ отримують|одержують| за місцем проживання.

Проведення евакуаційних заходів, мабуть, головна функція ГО при проведенні рятувальних робіт в НС, пов'язаних з радіаційним і хімічним зараженням, оскільки|тому що| території, схильні до цих негативних чинників|факторів|, стають непридатними для життя.

Евакуаційні заходи (розосередження населення в заміській зоні, евакуація із|із| заражених районів) проводяться і організовуються відповідно до плану ГО району.

Розосередження і евакуація населення здійснюються за виробничо-територіальним принципом (вивіз в заміську зону робочих|робітників,робітник-трелювальників|, службовців, членів їх сімей, студентів, шкіл, що вчаться, організовується через підприємства, установи і учбові заклади). Для керівництва розосередженням і евакуацією населення створюються міські, районні і об'єктові евакуаційні комісії. Обов'язки цих комісій:

· облік|урахування| робочих|робітників,робітник-трелювальників| і службовців, що підлягають розосередженню, членів їх сімей, що підлягають евакуації;

· визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх руху;

· вирішення питань транспортного забезпечення;

· підготовка проміжних пунктів евакуації (ППЕ), районів розосередження і евакуації, пунктів посадки на транспортні засоби і висадки з них;

· організація зв'язку і взаємодії з|із| районною евакуаційною комісією і збірним евакуаційним пунктом.

Для розміщення евакуйованого населення в сільських районах створюються евакоприймальні| комісії. Поряд з|поряд із| пунктами висадки населення евакоприймальні| комісії розгортають приймальні евакопункти| (ПЕП).

Населення можуть завчасно евакуювати|евакуйовувати| з|із| крупних міст по спеціальній вказівці керівництва ГО. Можуть бути частково евакуйовані студенти, школярі, пенсіонери, інваліди.

Евакуювали|евакуйовували| населення комбінованим способом (одночасно проводиться|виробляє,справляє| вивіз населення всіма наявними транспортними засобами і вивід|висновок,виведення| пішки). Транспортом евакуювали|евакуйовували| населення, яке не може пересуватися пішим порядком|ладом| (жінки з|із| дітьми до 10 років, хворих і т. д.), формування підвищеної готовності.

Піша евакуація планується|планерує| на відстань одного добового переходу, що здійснюється|скоює,чинить| за 10 - 12 годин руху, враховуючи вихід із|із| зони можливих руйнувань. Для забезпечення організованого руху і управління їм формуються колони чисельністю від 500 до 1000 чоловік за виробничо-територіальною ознакою, начальника колони призначають з числа керівників підприємств. Середня швидкість руху колони -- 4 - 5 км. в годину. Відстань між колонами до 500 м. По ходу руху організовуються привали: малі -- через 1 - 1,5 г. руху (на 10 - 15 хв.) і великі -- в другій половині добового переходу (на 1 - 2 г).

Коли населення прибуває на ПЕП, воно проходить|минає,спливає| реєстрацію, розподіляється за населеними пунктами. Місцеві органи ГО і адміністрація організовують працевлаштування прибулого населення. Евакуйоване населення в заміській зоні може бути розміщене в санаторіях, будинках відпочинку, туристських і спортивних базах, будинках|домах,хатах| місцевих жителів|мешканців|, дачах|наданнях|. Для створення|створіння| якнайкращих|щонайкращих,найкращих| умов створюють додаткові підприємства торгівлі, громадського харчування, готують джерела води.

В цілях захисту населення в НС передбачаються:

· укриття в захисних спорудах|спорудженнях| поблизу ПЕП, станцій посадки (висадки) і уздовж|вздовж,уподовж| маршрутів евакуації пішим порядком|ладом|;

ведення радіаційної і хімічної розвідки;

· своєчасне сповіщення населення;

· організація санітарної обробки і знезараження.

Медичне забезпечення евакоміроприємств| організовується на всіх етапах проведення рятувальних робіт. Штатні медичні пункти організовуються на всіх станціях посадки і висадки. У кожну колону (ешелон) на шляху|колії,дорозі| її проходження|дотримання| включаються 1 - 2 людини середнього медичного персоналу, при евакуації на велику відстань -- лікар|лікарка|. Медичний персонал здійснює контроль над живленням|харчуванням| і водопостачанням населення.

Щоб|аби| підтримувати громадський порядок при проведенні рятувальних робіт виставляються пости охорони громадського порядку, організовують патрулювання, оточення. У зонах забруднення проводяться заходи щодо дезактивації території, пилеподавлення|, організовується охорона майна громадян.

Авіакатастрофи -- НС нового типу|типа|

Не дивлячись на|незважаючи на| те що авіакатастрофи трапляються рідко, вони є|з'являються,являються| небезпечним явищем. Це, мабуть, самий недосліджений, новий вид ситуацій, що вимагають рятувальних робіт. При авіакатастрофах ні стюардеси, ні члени екіпажа, як правило, не можуть допомогти пасажирам, оскільки|тому що| аварії відбуваються|походять| дуже швидко. Тому даний розділ містить|утримує| в собі ради|поради| і рекомендації для пасажирів в аварійних ситуаціях. Рятувальні роботи при авіаційних катастрофах йдуть за принципом: “Порятунок|спасіння| потопаючих -- справа|річ| рук самих потопаючих”.

Однією з поширених аварійних ситуацій у польоті є|з'являється,являється| декомпресія. Легко можна розпізнати вибухову і швидку декомпресії. Вони починаються з оглушливого реву, яким супроводжується|супроводиться| закінчення|виділення,витікання| повітряного потоку з|із| кабіни. Повітря кабіни миттєво наповнюється|виповняється| пилом, що зривається з підлоги|статі|, крісел і стелі. При цьому кабіна може зануритися на декілька хвилин|мінути| в туман, оскільки|тому що| зменшення тиску|тиснення| повітря приводить|призводить,наводить| до конденсації водяної пари, що знаходилася|перебувала| в повітрі. Навіть після того, як декомпресія наступила|настала|, сильний шум може продовжуватися|тривати| із-за сильних повітряних потоків, що мчать мимо|повз| пробоїни у фюзеляжі.

Відсіки, в яких знаходяться|перебувають| кисневі маски, повинні автоматично відкриватися|відчиняти|, якщо “висота” в кабіні досягне 4000 або 5000 м.

Ви, ймовірно|певно,мабуть|, відмітите|помітите|, як повітря швидко виходить з|із| легенів -- процес, зупинити який не можна. Окрім|крім| цього, стає помітним підвищення тиску|тиснення|, з'являється|появляється| біль у вухах, в порожнинах або області кишечника, обумовлена розширенням газів в тілі. У кабіні може виникнути сум'яття. Не треба чекати розпоряджень і оголошень з боку льотного екіпажа, оскільки|тому що| екіпаж в цей час буде зайнятий|позичати,посідати| роботою по встановленню причини положення|становища|, що створилося, а також операціями по зниженню літака до безпечної висоти.

У такі критичні моменти стюардеси в змозі|спроможний| допомогти лише невеликому числу пасажирів. Отже необхідно зуміти надіти|надягнути| маску і включити кисень.

На багатьох літаках кисневі маски вивалюються з|із| відсіку в стелі і зависають в такому положенні|становищі|, до якого може дотягнутися|дотягати| сидячий пасажир, на багатьох -- прикріпляються до спинки попереду крісла, що стоїть.

Зустрічаються і інші види аварійних ситуацій у польоті. До одного з них відноситься маневр ухилення, при якому літак, щоб|аби| уникнути зіткнення|сутички| в повітрі, може або набрати висоту, або спікірувати, або зробити|вчинити| різкий розворот з|із| креном вліво або управо|вправо|. Під час таких ситуацій пасажири і бортпровідники можуть отримати|одержувати| травми. Тому рекомендується впродовж|упродовж| польоту без особливої потреби|нужди| не покидати своє місце|місце-милю| і залишатися пристебнутим.

Необхідно ретельно підігнати|припасовувати| ремінь безпеки перед кожним зльотом і посадкою. Чим більше слабке місце в ремені безпеки, тим більше шансів отримати|одержувати| травму. Якщо пасажир сидить в прямій позі, а його ремінь безпеки застебнутий з|із| великим слабким місцем у|біля,в| талії, він може при аварії сповзти під ремінь і пошкодити внутрішні органи.

Необхідно знати, в якій позі слід себе зафіксувати, щоб|аби| зменшити тяжкість|тягар| травми, що отримується|одержує| при аварії.

Найбільш відповідна|придатна| фіксована поза виглядає таким чином: після|потім| закріплення ременя безпеки пасажир нахиляється|схиляється| вперед і кладе руки в схрещеному положенні|становищі| на крісло, розташоване|схильне| попереду нього; голова притискається до рук; ноги просуваються вперед, наскільки це можна, але|та| не можна намагатися|пробувати| просунути їх під крісло, що стоїть попереду|спереду|, оскільки|тому що| воно може пошкодити ноги. Якщо крісла попереду|спереду| немає, то потрібно зігнутися і щільно зчепити руки під колінами. Голову треба укласти на коліна або помістити в найнижче положення|становище|. Ноги -- уперти в підлогу|стать|, висунувши їх вперед.

Для евакуації з борту літака існують різні типи виходів, а їх розташування указується|вказує| в пам'ятці пасажирам, видаваною кожному, що летить літаком.

З|із| вимушеною|змушеною| посадкою на воду зв'язана маса потенційних небезпек. Літак може торкнутися поверхні так плавно, що пасажири навіть не зрозуміють, чи приземлився він або приводнився. З іншого боку, літак може розвалитися на частини|на шматки| і швидко затонути.

Для порятунку|спасіння| на воді в літаку є ряд|лава,низка| плавзасобів. Деякі літакові подушки крісел спроектовані з|із| розрахунком забезпечення плавучості пасажира з|із| подушкою на воді. У|біля,в| плаваючої подушки крісла є|наявний| лямки або петлі, щоб|аби| за них можна було вхопитися|схопитися| у воді. Вони розташовані|схильні| на її зворотній стороні.

Рятувальні жилети, як правило, розташовуються в кишені під кріслом або в спинці попереду крісла, що стоїть.

При попаданні у воду слід постаратися зменшити швидкість втрати тепла. Берегова охорона США рекомендує наступний|слідуючий| спосіб:охопити руками з боків грудну клітку і підняти стегна вище, щоб|аби| зменшити потік води, що омиває область паху. Цей простий спосіб може збільшити розрахунковий термін виживаності майже на 50 %. Інший спосіб, який рекомендується використовувати в тих же цілях, отримав|одержував| назву “купа”. За цим способом декілька чоловік збираються у воді в купу так, щоб їх боки упиралися в боки сусідів.

Літаки, що здійснюють|скоюють,чинять| рейси над обширними|величезними| водними просторами|простір-час|, оснащуються і рятувальними надувними човнами, трапами-плотами. Знаходження цих плавзасобів теж|також| указує|вказує| стюардеса. Як правило, ці човни надуваються за допомогою балона з|із| вуглекислим газом і комплектуються радіомаяком для швидкого знаходження пострадалих|.

З|із| розвитком цивілізації людство придбало|набула| безліч нових для себе проблем.

Характер|вдача| НС змінився. Найбільш небезпечними на сьогоднішній день є|з'являються,являються| хімічне зараження і радіаційне зараження. Ці НС мають довготривалі наслідки.

НС, пов'язані з аваріями технічних засобів|коштів|, вже зайняли|позичали,посідали| своє місце|місце-милю| у ряді|серед| інших: тисячі людей гинуть в автокатастрофах. Авіакатастрофи трапляються поки досить рідко, але|та| коли трапляються, шанси на порятунок|спасіння| у авіапасажирів нікчемно|нікчемний| малі. Це, мабуть, “наймолодший” тип НС технічного характеру|вдачі|.


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.