Контрольная: Карта умов праці. Характеристика з поясненням
I. Гігієнічна оцінка умов праці
Підвищена концентрація озону – 2ст., підвищена напруженість електромагнітного
поля – 1ст., знижена температура в холодний період року – 1 ст., низька
швидкість руху повітря в теплий період року.__ ____________
ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня
___________________Технічний рівень робочого місця не
відповідає нормативним вимогам__________________
ІІІ. Атестація робочого місця
_________________________Робоче місце атестовано за другим ступенем
небезпеки_________________________ІV. Рекомендації щодо покращення умов праці, їх економічне обґрунтування___________Поліпшення роботи системи витяжної вентиляції, встановити
кондиціонер в приміщенні__________
V. Пільги і компенсації
___________________________________Пенсійне забезпечення за другим
списком__________________________3. Пояснювальна записка.
1. Назва робочого місця – залізний кіоск для продажу газет.
2. Категорія важкості – 1а (легка фізична робота).
3. Тип робочого місця – постійне.
3.1. Шкідливі хімічні речовини.
Для трьох хімічних речовин, згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони”
(табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки
(І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).
Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони
Таблиця 1
№
Назва речовини
Величина
ГДК,
мг/м3
Агрегатний стан
Клас
небезпеки
Особливості дії на організм
1
Пропілен
100
п
IV
2
Формальдегід
0,5
п
II
Г, А
3
Озон
0,1
п
I
Г
Умовні позначення:п - пари (гази);
а - аерозоль;
Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає автоматичного
контролю за їх вмістом у повітрі;
А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах;
К - канцерогени;
Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.
Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо
фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9,
10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше
норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо
в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з
діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від
особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.
Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад Ф, К)
то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі
«Фіброгенної дії» та «Канцерогени»), визначити в кожному рядку ступінь
шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».
Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин
у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)
Таблиця 2
* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії
може призвести до гострого смертельного отруєння.
3.2. Вібрація.
На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.
3.3. Шум.
Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования
безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14
розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш
відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи “Еквівалентні
рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення нормативного
параметра.
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю
фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н )
визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і
порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю
ступінь шкідливості.
Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні
звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території
підприємств.
Таблиця 3
Вид трудової діяльності,
робоче місце, приміщення і території
Еквівалентні рівні звуку, дБА
Території безпосередньо прилягаючі до житлових будинків (у 2 м від огороджуючих конструкцій), площадки відпочинку мікрорайонів, площадки дитячих дошкільних установ, ділянки шкіл.
45
Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації,
інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3
класу від 80 дБА).
** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.
*** Перевищення в одній з частот на дБ.
**** Перевищення в одній з частот на дБ.
***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.
3.4. Інфразвук.
На заданому мені робочому місці не було знайдено інфразвуку.
3.5. Ультразвук.
На заданому мені робочому місці було знайдено ультразвук, подивившись, на
якій частоті (кГц) він впливає на людину і, користуючись ГОСТ 12.1.001-89
“Ультразвук. Общие требования безопасности” (табл. 5), знаходжу для цієї
частоти відповідний нормативний рівень звукового тиску (дБ).
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю
фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н )
визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і
порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю
ступінь шкідливості.
Санітарні норми ультразвуку
Таблиця 5
Середньогеометричні частоти
третьооктавних смуг, кГц
Рівень звукового тиску,
дБ
12,5
80
3.6. Електромагнітне випромінювання.
Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається
вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти
знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП)
по електричній складовій (В/м).
Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”
напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу
протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих
рівнів (ГДР):
- по електричній складовій:
для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість.
Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (
Ф>Н ), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (
Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і
визначаю ступінь шкідливості.
Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 8 вибираю в залежності
від частоти на якій йде випромінювання.
Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань
(перевищення ГДР, разів)
Таблиця 8
3.7. Електростатичне поле.
При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації
високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може
знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП).
На заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле, розраховую
гранично допустиму напруженість (Едоп) по формулі.
Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом
електростатичного поля, визнача. самостійно на підставі власного уявлення про
дане робоче місце.
У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Е
доп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на
робочому місці визначається документом: “Санитарно-гигиенические нормы
напряженности электростатического поля” №1757- 77. Ступінь впливу ЕП на
організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини.
Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу
не повинна перевищувати:
при впливі до 1 год - 60 кВ/м
при впливі від 1 год до 9 год
де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під
впливом електростатичного поля.
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість.
Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (
Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (
Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і
визначаю ступінь шкідливості.
3.8. Постійне магнітне поле.
На заданому робочому місці не було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП).
3.9. Мікроклімат у приміщенні.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох
періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і
допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у
залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Таблиця 9
Період року
Категорія
роботи
Температура, °С
Відносна
вологість, %
Швидкість руху повітря, м/с
Опт.
Допустима
Опт.
Опт.
Допуст.
Верхня межа
Нижня межа
п.р.м.
н.р.м.
п.р.м.
н.р.м.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Холод-ний
Iа
22-24
25
26
21
18
40-60
0,1
£ 0,1
Iб
21-23
24
25
20
17
0,1
£ 0,2
IIа
18-20
23
24
17
15
0,2
£ 0,3
IIб
17-19
21
23
15
13
0,2
£ 0,4
III
16-18
19
20
13
12
0,3
£ 0,5
Теплий
Iа
23-25
28
30
22
20
40-60
0,1
0,1-0,2
Iб
22-24
28
30
21
19
0,2
0,1-0,3
IIа
21-23
27
29
18
17
0,3
0,2-0,4
IIб
20-22
27
29
16
15
0,3
0,2-0,5
III
18-20
26
28
15
13
0,4
0,2-0,6
Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості
руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для
теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.
Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення
для теплого періоду року попадає в допустимий відмічаю позначкою «Доп.». Для
холодного періоду року значення виходить за межи допустимого діапазону,
користуючись відповідним рядком табл. 11 (для холодного періоду року)
визначаю ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними
діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від
категорії важкості робіт.
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих
приміщень у холодну пору року.
Таблиця 11
Показник
Клас умов праці
Температура повітря, °С
(нижня межа)
Оптимальний
1
Допустимий
2
Шкідливий 3
Категорія
робіт
1 ступінь
2 ступінь
3 ступінь
4 ступінь
3.1
3.2
3.3
3.4
Іа
За СН
За СН
18,1-20,0
16,1-18,0
14,1-16,0
12,0-14,0
Іб
17,1-19,0
15,1-17,0
13,1-15,0
11,0-13,0
ІIа
14,1-16,0
12,1-14,0
10,1-12,0
8,0-10,0
ІIб
13,1-15,0
11,1-13,0
9,1-11,0
7,0-9,0
ІІІ
12,1-14,0
10,1-12,0
8,1-10,0
6,0-8,0
Швидкість руху повітря, м/с
Вимоги відсутні
Відносна вологість повітря, %
Див. примітку
3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.)
Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у
процесі роботи на заданому робочому місці.
Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за
винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у
мм.
Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и
искусственное освещение” (таблиця 12), визначаю, до якого діапазону розмірів
відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і
записую відповідний розряд зорової праці.
Норми освітлення.
Таблиця 12
Ступінь точності зорової праці
Найм. розмір об’єкта розрізнення, мм
Зорова
праця
Контраст відмінності
об'єкта з фоном
Характеристика фона
Освітленість
Розряд
Під-розряд
Штучне
Природнє
Сумісне
Комб
Загал.
Верх.
Бок.
Верх.
Бок.
лк
КПО, енІІІ %
КПО, енІІІ %
Мала
1-5
V
а
б
в
г
Малий
Малий
Середній
Малий
Середній
Великий
Середній
Великий
Великий
Темний
Середній
Темний
Світлий
Середній
Темний
Світлий
Світлий
Середній
300
200
200
-
-
200
150
150
150
150
150
100
100
100
3
1
1,8
0,6
Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне
→ Бокове” виписати нормативне значення КПО - енІІІ
(%).
Розрахувати нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за
формулою:
m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;
C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації
віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).
Порівняти енІV з фактичним значенням КПО (згідно варіанта).
Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій
розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта
відбиття поверхні ρ (див. табл. 13) фон може бути світлим (ρ
> 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ <
0,2).
У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу
приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).
Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 13
Колір
Коефіцієнт ρ
Колір
Коефіцієнт ρ
Білий
Світло-жовтий
Світло-бежевий
Світло-голубий
Світло-зелений
Бежевий
0,9
0,75
0,69
0,45
0,42
0,38
Жовто-коричневий
Коричневий
Темно-зелений
Темно-сірий
Темно-червоний
Темно-синій
Чорний
0,25
0,23
0,16
0,15
0,1
0,1
0,04
Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки
чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні.
Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім
і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і
чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним,
світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів,
за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.
Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибирається навпроти
комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі
“Освітленість – Штучна - Загальна”.
Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н)
визначаємо ступінь шкідливості по табл. 14.
Для природного освітлення в «Карту умов праці» вноситься ступінь 1. Для
штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставиться :
Ø ступінь - 1, при Ф = (від 0,5 Ен до Ен);
Ø ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше
половини нормативного значення штучного освітлення.
3.11. Іонізуюче випромінювання.
Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на
робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» -
табл.15
Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань
Таблиця 15
В графу 3 “Карти умов праці” вноситься допустимий діапазон з таблиці 15.
Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 15 визначити
ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.
Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом
електростатичного поля, визнача. самостійно на підставі власного уявлення про
дане робоче місце.
У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Е
доп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на
робочому місці визначається документом: “Санитарно-гигиенические нормы
напряженности электростатического поля” №1757- 77. Ступінь впливу ЕП на
організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини.
Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу
не повинна перевищувати:
при впливі до 1 год - 60 кВ/м
при впливі від 1 год до 9 год
де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під
впливом електростатичного поля.
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість.
Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (
Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (
Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 8 і
визначаю ступінь шкідливості.
3.8. Постійне магнітне поле.
На заданому робочому місці не було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП).
3.9. Мікроклімат у приміщенні.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох
періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і
допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у
залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;
C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації
віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).
Порівняти енІV з фактичним значенням КПО (згідно варіанта).
Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій
розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта
відбиття поверхні ρ (див. табл. 13) фон може бути світлим (ρ
> 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ <
0,2).
У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу
приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).
Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 13
