бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност

Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност

3

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльності
  • 1.1 Документ, документний потік та масиви як об'єкт інформаційних ресурсів
  • 1.2 Структура галузевого інформаційного потоку (первинні та вторинні документи
  • Розділ 2. Державна Наукова Сільськогосподарська Бібліотека УААН як головна установа формування та розповсюдження інформаційних ресурсів з проблем сільського господарства
  • 2.1 Формування документного потоку ДНСГБ УААН: стан і перспективи
  • 2.2 Створення інтегрованої системи інформаційно-бібліотечного сервісу в обслуговуванні потреб споживачів сільськогосподарської галузі
  • Розділ 3. Вивчення документного потоку на основі матеріалів Державної поточної бібліографії
  • 3.1 Тенденції розвитку основних методів вивчення документних потоків
  • 3.2 Аналіз структури документного потоку з проблем сільського господарства на основі “Літопису книг” 2005-2007 р.р.
  • Висновки
  • Список використаної літератури та неопублікованих документів
  • Додатоки

Список скорочень слів і словосполучень, які вживаються у тексті

ДНСГБ УААН - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української Академії аграрних наук;

ДП - документний потік;

ДПА - довідково-пошуковий апарат;

ЕДД - електронна доставка документів;

ЕКК - електронний корпоративний каталог;

ІП - інформаційні потреби;

ІПРІ - Інститут проблем реєстрації інформації НАН України;

МБА - міжбібліотечний абонемент;

НБУВ - Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського;

СНД -

УкрІНТЕІ - український інститут науково-технічної та економічної інформації;

ЦНСГБ РАСГН - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Російської аграрної сільськогосподарської науки.

Вступ

Актуальність теми: Агропромисловий комплекс є одним з основних у народному господарстві України, де нині зайнято 29% населення, використовується 33% основних фондів, виробляється 35% валового продукту.

До головних чинників стабільного функціонування сільського господарства будь-якої держави, особливо в у мовах реформування, можна віднести науково-інформаційне забезпечення агропромислового виробництва.

Наша країна сьогодні володіє значним інформаційно-бібліографічним ресурсом, аграрна частина якого зосереджена переважно в сільськогосподарських бібліотеках. Найбільшою з них є Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук (ЦНСГБ УААН), фонд якої налічує понад 1 млн одиниць різних видів друкованої продукції. Двадцятимільйонні інформаційно-документні ресурси аграрної науки, освіти і виробництва зосереджені у фондах інших 273 бібліотек аграрного профілю. Серед них - 74 книгозбірні науково-дослідних інститутів УААН та їхніх філій, 64 бібліотеки державних дослідних станцій системи, а також 115 бібліотек аграрних коледжів і 20 вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України. Щорічно до них звертається понад 600 тис. користувачів - наукових працівників, керівників, фахівців АПК, викладачів навчальних закладів та студентів, виробничників, бізнесменів та інших категорій читачів.

Перехід України до ринкової економіки та проведення аграрної реформи зумовлюють значне зростання вимог до системи інформаційного обслуговування агропромислового виробництва. Вона повинна забезпечити систематизацію і доступ до традиційних бібліотечних ресурсів, що відображають останні досягнення вітчизняної та світової сільськогосподарської науки, науково-технічного прогресу. Тому забезпечення виробників сільськогосподарської продукції необхідною оперативною світовою інформацією стає все більш актуальним.

Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються під впливом зростання значення інформації в нашій державі, зумовила збільшення масиву інформації різних напрямів, що спричинило інтерес до проблем у наукових дослідженнях документних потоків (ДП) різних галузей знань, аналізу галузевих інформаційних потреб (ІП), вивчення стану інформаційного забезпечення відповідних галузей знань.

Методики дослідження первинних і вторинних наукових документів, що створюють ДП, дають змогу отримати об'єктивну картину наявного стану і розвитку науки в цілому та окремих наукових напрямів. Вивчення потоків науково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвитком науки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності та вдосконалювати її. І цей процес має діяти постійно.

Розробленість теми: Законом України “Про основні засади державної програмної політики на період до 2015 року” ставиться завдання “перетворення аграрного сектора на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому і зовнішньому ринках сектор економіки держави”.

Сьогодні, ряд вчених займаються дослідженням ДП різних галузей. Серед них Ю.М. Столярова, Н. М, Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка, С.Г. Кулешова. Головне завдання їхніх пошукових робіт - виявлення особливостей та закономірностей функціонування ДП та масивів як окремих явищ штучно створеної підсистеми документних комунікацій суспільства.

Дослідженнями ІП спеціалістів сільськогосподарської галузі та забезпеченням цих фахівців належною інформацією займається В.В. Дерлеменко. Він уперше в національній науці проаналізував історичний розвиток процесу поширення сільськогосподарських знань та надання консультаційно-освітніх послуг. Значною мірою цей процес залежить від розвитку сільськогосподарської бібліографії на території України пов'язаний з іменами О. Чанова, Є. Храпливого та інших видатних учених-агрономів та бібліографів. Праця В. Дерлеменка “Сільськогосподарські інформаційні консультаційно-освітні служби” є вагомим внеском у методологію розбудови Національної системи інформаційних консультаційно-освітніх служб АПК України, завдання створення якої викладені в “Програмі інформатизації агропромислового виробництва на 1996-2000 рр." та у “Програмі інформатизації АПК на 2000-2005 рр. і на період до 2010 р.”.

Таким чином, тема дипломної роботи “Документний потік з питань сільського господарства як основа бібліотечно-інформаційного сервісу" є актуальною.

В кінці 1960-х рр. розпочалося вивчення двох проблем: бібліографічне забезпечення різних галузей та причини паралельного існування посібників літератури по аналогічній тематиці; дотепність їх використання при обслуговуванні спеціалістів; випадки необхідності заохочення іноземних вторинних видань.

Л.В. Зільбермінц дійшла висновку, що для того, щоб судити про повноту бібліографічних посібників і прийнятих в них принципах відбору матеріалу, потрібно здійснити змістовно-статистичний аналіз потоку літератури відповідної галузі. Так почалося серйозне та багатоаспектне вивчення світового ДП. Більшість його результатів знайшли відображення у публікаціях Г.В. Гедримович. Вивчення в кінці 60-х початок 70-х рр. галузевих ДП, а через них особливостей науково-виробничої діяльності спеціалістів пов'язано з іменем Д.Ю. Теплова.

Важливим наступним кроком стало ретельне вивчення інших специфічних рис ДП і вплив особливостей розвитку галузей на тематичну, типо-видову та географічну структуру потоку. Д.Ю. Тепловим була обумовлена важливість, а його учнями Т.І. Ключенко та І.С. Хаімовим - можливість вивчення нових повідомлень як реакції спеціалістів на інформаційний дефіцит.

Розпочате в середині 70-х рр. під керівництвом Д.Ю. Теплова функціонально-генетичне дослідження ДП виявилося надзвичайно продуктивним і багато в чому визначило подальшу долю наукової школи.

Мета роботи - довести, що ДП з питань сільського господарства є основою бібліотечно-інформаційного сервісу для споживачів інформації сільськогосподарської тематики.

Щоб досягти мети в ході роботи були поставлені такі завдання:

- розкрити поняття “документ, “інформаційний документ”, “документний потік”, “документний масив" та довести, що вони є об'єктами інформаційних ресурсів;

- розкрити структуру галузевого інформаційного потоку;

- розглянути тенденції розвитку основних методів вивчення ДП;

- охарактеризувати бібліотечно-інформаційний сервіс, нові форми та методи організації;

- довести, що ДНСГБ УААН є головною установою формування та розповсюдження інформаційних ресурсів з проблем сільського господарства;

- довести, що ДП з питань сільського господарства є основою бібліотечно-інформаційного сервісу для фахівців цієї галузі;

- проаналізувати документний потік з сільськогосподарської галузі згідно “Літопису книг” за 2005-2007 рр.

Об'єктом дослідження є ДП з питань сільського господарства, а предметом - бібліотечно-інформаційний сервіс, де цей потік є основою.

Методологічною основою роботи є положення таких наук як логіка, документознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, інформаційний менеджмент. В процесі наукового дослідження використовувалися такі методи: методи аналізу і синтезу, абстрагування, порівняльний аналіз та ін.

Теоретична та практична цінність дипломної роботи полягає в тому, що узагальнюється теоретичний матеріал з питань - бібліотечно-інформаційного сервісу та методів дослідження галузевого ДП, а практична цінність полягає у набутті практичних навичок і вмінь проведення дослідження та опрацювання результатів дослідження галузевого документного потоку.

Структура роботи: у відповідності до мети і згідно логічному викладу теми, робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. У першому Розділі розглядається поняття “документ”, “інформаційний документ”, “документний потік”, “документний масив" та розкриваються структура галузевого ДП. У другому Розділі розглянуто стан та перспективи формування ДП ДНСГБ УААН та проаналізовані інформаційні потреби фахівців сільськогосподарського виробництва та забезпечення цих потреб через інтегровану систему інформаційно-бібліотечного сервісу. У третьому розділі розкриті тенденції розвитку основних методів вивчення ДП, викладений аналіз структури документного потоку з проблем сільського господарства на основі “Літопису книг”. Згідно проведеного дослідження зроблені висновки.

Розділ 1. Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльності

1.1 Документ, документний потік та масиви як об'єкт інформаційних ресурсів

У документній комунікації у якості засобу комунікації виступає документ - матеріальний (речовий) об'єкт, на (в) котрому соціальна інформація зафіксована, що дозволяє її зберігати, а також передавати у часі і просторі разом з матеріальним носієм.

Сукупність документів утворюють документні потоки, масиви, ресурси, фонди [28, 120].

Документ - засіб доказу для історика, першоджерело для працівника управління - засіб фіксації, передавання інформації. Документи, як основний вид ділової мови, носії інформації, є засобом засвідчення, доведення певних фактів, отже є основою для прийняття рішень, узагальнень, для доказів, тобто мають велике правове значення. Документи мають бути правильно складені за формою (формуляр документа - образ, вид, форма) і за змістом, з дотриманням відповідних кожному реквізитів - сукупності формальних елементів у складі документа, відсутність яких прибавляє документ юридичної сили.

Отже, документ є носієм об'єктивної, достовірної інформації, матеріальним об'єктом з інформацією, закріпленою вигаданим людиною способом для передавання її в часі і просторі, і має, згідно з чинним законодавством, юридичну силу [36, 11].

ДП - організована множина документів (первинних або вторинних), що функціонують (створених, розповсюджених та використаних) у соціальній середі. Він визначається як змінна у часі множина документів, що знаходиться у русі, динаміці та характеризується інтенсивністю, котра виражається кількістю одиниць видань, публікацій, одиниць збереження і т.д. в одиницю часу (місяць, рік) [28, 133].

Поняття “документний потік" введено у практику інформаційної діяльності у 1960-ті роки і довгий час означало сукупність документів, що надходять на вхід будь-якої системи комунікацій (автоматизованої інформаційно-пошукової системи, бібліотеки, книжкового магазину і т.д.). У 1970-80 роки більшість дослідників усвідомлюють, що ДП це не набір, а тематично пов'язана більшість документів, що функціонують у суспільстві. Його розвиток закономірно обумовлений процесами соціального пізнання навколишнього світу. У зв'язку з цим ДП визначається як вибіркове відображення в документній формі результатів соціальної діяльності (науково-пізнавальної, практичної, художньої т.д.).

ДП постійно поповнюється новими документами, тому є унікальним способом накопичення повідомлень про навколишній світ. Таким чином, систематизуючи документи за змістом, фахівець одночасно класифікує і оцінює процеси соціальної діяльності. Зміни у схемі систематизації ДП по темі з часом відображають відповідні зміни у процесах та результатах пізнання навколишнього світу. Процеси накопичення відбуваються у потоці не автоматично, а вибірково:

частина документів дублюється за змістом (передрук, компіляції, різні жанри розповсюдження відомостей);

багато елементів застарівають повністю з часом за змістом, переходять в розряд фактичних даних, для істориків науки, а відомості з них не потрапляють у нові документи, т.ч. приймають участь у накопиченні;

накопичення відбувається не тільки у формі нових “порцій" відомостей, але й у виді спеціалізованих для цього елементів потоку (довідники, узагальнюючі праці і т.д.);

Фахівець повинен знати закономірності поповнення, дублювання, накопичення, старіння документів у потоці певної тематики, раціонально використовувати їх у процесі бібліографування потоку.

ДП не має елементів, котрі були б ізольовані, не пов'язані з іншими документами по тематиці, мові, виду видання та іншим ознакам. Взаємозв'язок елементів дозволяє характеризувати його як цілісне функціонально значиме явище для суспільства. Свідченням його цілісності є тривалість існування потоку у часі - декілька тисячоліть, з постійно зростаючою функціональною роллю у житті суспільства.

Як і будь-якій, довго існуючій системі, ДП притаманна власна структура і внутрішні закономірності (тенденції росту його об'єму, старіння документів у ньому, розвиток структури і т.д.).

Завдяки тотожності відображення результатів соціальної діяльності, ДП є специфічним засобом пізнання світу [14, 8].

ДП, відображаючи результати науково-практичної діяльності в суспільстві, моделює її розвиток з певним ступенем подібності. Спосіб існування ДП - рухомість: безперервне поповнення семантично новими елементами, структурні перетворення, постійне використання суспільством. Динамізм ДП і викликав до життя ретроспективні бібліографічні посібники з хронологічно триваючим обліком літератури, а потім і поточну бібліографічну інформацію, що з більшим ступенем подібності моделює розвиток ДП в самих різних зрізах. Таким чином, центри поточної інформації здійснюють бібліографічний моніторинг - безперервне спостереження і моделювання ДП [14, 98].

Для того, щоб забезпечити якість бібліографічної моделі потоку - вірогідність, повноту, точність, збільшити її прогностичні можливості, спеціалісту необхідні дані не епізодичних кількісних досліджень потоку документів, а статистичний моніторинг профільного ДП - безперервне і багатоаспектне статистичне спостереження за його розвитком.

Дані статистичного моніторингу показують спеціалісту поточні зміни в структурах потоку, ореолі розсіювання і дозволяють оперативно реагувати на них. Статистичні показники - найбільш "згорнута" форма фіксації зведень про потік документів. Постійно аналізуючи їх, фахівець виробляє вже концептуальне знання про стан і тенденції розвитку мікропотоку документів, зв'язує його зі змінами у відповідній науково-практичній діяльності, вчиться прогнозувати її по аномальних статистичних показниках [14 99].

Інформаційний ресурс як об'єкт, поєднує знання та інформацію. Для ефективного використання інформаційного ресурсу необхідно формування ціннісних рангів, в яких треба виділити ту частину ресурсу, що повинна бути з обмеженим доступом і ту частину, що може бути доступна усім (тобто її обмеження шкідливе).

Інформаційні ресурси формуються на основі початкової та похідної інформації, поперед за все як запаси ретроспективної інформації. За підсумком споживання інформації знову утворюється нова початкова та похідна інформація, формуються або доповнюються інформаційні ресурси [33, 31].

Створення, розвиток і використання інформаційних ресурсів - дуже складний і багатогранний процес. Інформаційні ресурси держави - це сукупність бібліотечних в загальному сенсі фондів інтелектуальної праці людства, поєднана з інформаційною структурою суспільства, включаючи інформаційно-комунікаційні мережі держави [34, 22].

Інформаційні документи є важливою складовою інформаційних ресурсів. Вони можуть бути частиною фондів інформаційних установ, елементом їх довідково-пошукового апарату або готуватися у відповідь на інформаційні запити. Відмінність інформаційних документів від інших є результатом опрацювання інформації, що міститься в інших (первинних) джерелах інформації.

Отже, інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документа.

Таким чином, під інформаційним документом розуміють документ, який призначений для оперативного ознайомлення із масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів і є результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації, що міститься в них.

Різноманітні завдання інформаційного забезпечення базової діяльності споживачів інформації породжують різні види інформаційних документів. Вони мають певні спільні риси, але й певні відмінності [43, 11].

Інформаційні документи є основними видами інформаційної продукції. Інформаційний документ - це один із найпоширеніших засобів подолання труднощів на шляху доведення інформації до споживача в умовах інформатизації суспільства. Вони є результатом наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів, здійснюваної з метою ознайомлення вчених, фахівців з новітніми вітчизняними і зарубіжними досягненнями для орієнтування споживачів у документних потоках, масивах, ресурсах і фондах, що функціонують у суспільстві, обсяги яких усе більше зростають. Інформаційні документи зараховують до групи вторинних документів [28, 285].

Термін “інформаційний документ” об'єднує спільні риси всіх видів документної інформаційної продукції.

Основними характерними рисами інформаційних документів є:

цільове призначення документа - оперативне ознайомлення зацікавлених споживачів з масивом доументної інформації первинного рівня;

характер інформації в інформаційному документі - це інформація з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді;

методика підготовки інформаційного документа - аналітико-синтетична обробка інформації, що міститься у вихідних документах.

Ці риси є характерними для всіх різновидів інформаційних документів, є їхньою суттю, що відрізняє їх від інших документів взагалі. Ця сутність незмінна щодо форми інформаційного документа - виданого друком. Рукописного, машинописного, електронного тощо [28, 284].

1.2 Структура галузевого інформаційного потоку (первинні та вторинні документи

Створення інформаційної продукції у сфері бібліографічної та науково-інформаційної діяльності потребує лише згортання первинної інформації з вихідних документів на рівень вторинно-документальної інформації. Тому для забезпечення споживачів інформацією достатньо створювати згорнуту модель окремого документа (інформаційний реферат, анотація, бібілографічний опис, опис ключовими словами) або згорнуту інформаційну модель певного масиву документів (реферативний журнал, бібліографічний посібник). Такі інформаційні документи вимагають повноти, змістовності, об'єктивності, стислості та зрозумілості перетворення інформації.

Для інформаційних документів, які створюються як результат інформаційно-аналітичних досліджень, основна мета полягає у створенні інформаційної моделі проблеми (теми запиту споживача інформації) [39, 14].

За рівнем узагальнення інформації розрізняють первинні і вторинні документи.

Первинний документ - це документ, який створює автор, він безпосередньо відображає факти, події, явища реальної дійсності або думки автора. Цей вид документа відображає результати наукової, виробничої, творчої і подібної діяльності. У ньому викладаються результати вивчення, дослідження, розробок тощо. Він призначений не для відображення інших документів, а для забезпечення суспільства первинною інформацією. Більшість документів, що функціонують у суспільстві, - первинні. Поряд з ними існують бібліографічні, реферативні, оглядові аналітичні документи, які називають вторинними або інформаційними.

Вторинний документ - це результат аналітико-синтетичної обробки одного чи кількох первинних документів з метою пристосування інформації до інформаційних потреб споживача. Вторинні (інформаційні) документи містять систематизовані відомості про первинні документи (опубліковані, неопубліковані, що не публікуються) або результат аналізу і синтезу даних, що є в першоджерелах. Первинні документи часто називають вихідними, які служать для створення документа похідного, тобто вторинного.

У первинних документах містяться безпосередні результати наукових досліджень і розробок, нові наукові відомості або нове осмислення відомих ідей і фактів. Вони є безпосереднім результатом професійної діяльності створювачів первинної інформації - науковців, письменників, журналістів, композиторів, художників тощо. Результати їхньої діяльності - монографії, статті, літературні та музичні твори тощо. Первинні документи не дають інформації про інші документи, точніше, вони не призначені для зміни їх.

Вторинні документи - це результат аналітико-синтетичної переробки змісту первинних документів, спрямованої на згортання (стиснення) первинної інформації для зручності використання її в процесі створення інформаційної продукції. Тобто, у вторинних документах інформацію, що містилася в одному чи кількох первинних документах, подають скорочено у відомостях про них. Підготовка їх - сфера професійної діяльності інформаційних посередників: бібліографів, каталогізаторів, референтів-аналітиків, інших інформаційних працівників. Це бібліографічні записи, анотації, реферати, бібліографічні огляди тощо. Вважають, що вторинні документи призначені для інформування (оповіщення) про інші документи, що вони можуть полегшити споживачам інформації орієнтування як у складі певного фонду документів (потоку, масиву документів), так і в змісті тієї інформації, що в них міститься. Завдяки цьому може відпасти потреба у зверненні до кожного з використаних первинних документів, тобто ці документи полегшують розумову працю споживача інформації.

Поділ документів на первинні і вторинні досить умовний. Практично в усіх первинних документах містяться результати аналітико-синтетичної переробки раніше отриманих наукових чи практичних результатів. Окремих первинних документів взагалі не може бути створено без первісної обробки даних, які є органічною складовою і становлять особливу цінність для споживачів. У вторинних документах містяться також результати попередніх досліджень, аналіз і синтез їх.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.