бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Юридична відповідальність аудитора перед клієнтом

Юридична відповідальність аудитора перед клієнтом

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Реферат на тему

«Юридична відповідальність аудитора перед клієнтом»

Рівне - 2008

ПЛАН

Вступ

Юридична відповідальність аудитора перед клієнтом

Есе

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Невід'ємною складовою розвитку ринкових відносин в Україні є адекватна система бухгалтерського обліку, що забезпечує всіх членів суспільства надійною, своєчасною та корисною інформацією про господарську діяльність підприємств і організацій.

Прийнятий 16 липня 1999 року Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відкрив шлях до перетворення бухгалтерського обліку в реальний інструмент управління.

Це у свою чергу підвищує вимоги до кваліфікації бухгалтерів, менеджерів, підприємців, аудиторів. Інформація про господарську діяльність підприємства цікавить не лише його керівників, а й широке коло інших користувачів, які приймають рішення щодо стосунків із цим підприємством, дотримання ним укладених угод, установлених норм і правил.

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В процесі діяльності фірми виконуються роботи для отримання вигод керівником. З метою отримання прибутків робляться внески (вклади), тобто інвестиції. Щоб точно і вірно зробити всі «кроки» потрібно знати про діяльність фірми. Всю повну інформацію про дані організації (фірми, установи) надає бухгалтерських облік.

Тобто, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та руху грошових коштів підприємства.

Звітність є одним із найважливіших елементів методу бухгалтерського обліку та являє собою систему взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що характеризують фінансовий і майновий стан підприємства за звітний період.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Завданням навчальної практики з дисципліни «Вступ до спеціальності» є максимально зорієнтувати студентів з питань організації та ведення бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, їх інформаційного та нормативно правового забезпечення для використання в практичній діяльності.

Метою навчальної практики є як найповніше розкрити студентам сутність і зміст майбутньої спеціальності.

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНЧТЬ АУДИТОРА ПЕРЕД КЛІЄНТОМ

Юридичну відповідальність аудитора можна поділити на такі сфери: відповідальність перед органами, які видали свідоцтво на право заняття аудиторською діяльністю; відповідальність перед клієнтом; відповідальність перед третіми особами; кримінальна відповідальність.

Виходячи з незначної історії розвитку аудиторського контролю в Україні, проблему юридичної відповідальності аудиторів поки що недостатньо врегульовано і не відображено у судовій практиці. Вона потребує вивчення для подальшого розвитку аудиторського контролю.

Визначення характеру та рівня вини конкретних осіб було і залишається прерогативою суду. При цьому постає питання про розмір майнової та іншої відповідальності винних осіб.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про аудиторську діяльність" аудит здійснюється на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись на підставі договору або письмового чи усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

При проведенні аудиторської перевірки аудитор (аудиторська фірма) повинні чітко дотримуватись умов договору. Це особливо важливо при не регламентованих законом призначеннях ("власний аудит"), коли контрактний лист чи договір є єдиним документом, що визначає умови роботи і відносини сторін. Умови проведення аудиту відповідно до чинного законодавства більш регламентовані (обов'язковіш аудит), але і при таких призначеннях сторони можуть записувати в договір за бажанням будь-які умови: як ті, що звужують, так і ті, що розширюють сфери діяльності. Щоб захистити себе, аудитор завжди повинен наперед чітко визначити характер роботи, яку належить виконати, та зазначити в аудиторському висновку всі обмеження, які мали місце. Мета роботи може коливатися від повного аудиту (аудитор висловлює думку про достовірність фінансової звітності) до оглядових (загальних) перевірок (з обмеженим рівнем упевненості) та облікових робіт (звітність взагалі не завіряється).

Існуючі в Україні нормативні документи по-різному трактують відповідальність аудитора за недотримання умов укладеного договору, а також структуру договору. В статті 20 Закону України "Про аудиторську діяльність" зазначається, шо в договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їхньої вини (стаття 25). Крім того, за неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою можуть застосуватися стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката та свідоцтва на строк до одного року або анулювання сертифіката та свідоцтва.

В системі національних нормативів розроблений норматив № 4 «Договір про проведення аудиту». В ньому визначено суть, основні положення та умови складання договору, а також обумовлено рівні відповідальності аудитора та клієнта з метою уникнення непорозумінь. Пропонується в умовах відповідальності виконавця визначити такі положення: відповідальність за якість виконання робіт; відповідальність за дотримання принципів аудиту при виконанні робіт; відповідальність за дотримання строків робіт; інші види та умови відповідальності. Причому повинна бути вказівка про строки дії відповідальності. Необхідно також розглянути умови відмови виконавця від продовження робіт за будь-яких обставинами.

Щодо відповідальності аудитора (аудиторської фірми), то зазначивши, що вона настає відповідно до чинного законодавства, аудитор (аудиторська фірма) бере на себе відповідальність, яку вони могли б і не нести, якби більш детально її обумовили. Це особливо важливо в умовах недосконалого законодавства.

З юридичної точки зору окремі статті Цивільного кодексу мають імперативний, а інші -- диспозитивний характер. Імперативні норми обов'язкові для виконання і ними слід керуватися відповідно до закону. Норми, що мають диспозитивний характер, діють тоді, коли інше не встановлено, наприклад договором. Це означає, що якщо в договорі обумовлено певну відповідальність, то у разі потреби набирає сили тільки ця відповідальність.

Те, що договір про надання аудиторських послуг, і особливо про проведення обов'язкової аудиторської перевірки, до останнього часу вважається договором підряду, не викликає сумніву, оскільки іншого варіанта класифікації цих послуг Цивільний кодекс України за станом на 4 березня 1996 р. не пропонує. Договір підряду регулюється статтями 332--347 Глави 28 Кодексу. Основними нормами, що регулюють договір підряду і можуть застосовуватись при здійсненні аудиторських послуг, є:

· схоронність документації;

· сприяння у проведенні аудиторської перевірки;

· права замовника в період виконання робіт;

· конфіденційність одержаної інформації;

· відповідальність аудиторів (аудиторських фірм) за належну якість;

· обов'язок замовника прийняти виконану роботу;

· строки пред'явлення вимог щодо виявлених недоліків у роботі;

· своєчасність виконання робіт за договором.

Схоронність документації. За схоронність документації, якщо інше не передбачено договором, відповідальність, згідно зі статтею 339 Цивільного кодексу України, несе сторона, що надала їх для перевірки.

Якщо з документацією клієнта аудитор працює в службовому приміщенні аудиторської фірми, відповідальність за схоронність документації, представленої дія перевірки, згідно зі статтею вищезазначеного Кодексу, повинна взяти на себе аудиторська фірма.

Крім того аудитор (аудиторська фірма) відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. зобов'язаний забезпечити схоронність робочих документів, що складаються в ході аудиторської перевірки. Ризик випадкового знищення або випадкового псування результату виконаної аудитором роботи до її приймання замовником несе виконавець -- аудитор (аудиторська фірма).

Сприяння у проведенні аудиторської перевірки. Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" (ст. 20) замовник зобов'язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту.

При невиконанні замовником цього обов'язку аудитор (аудиторська фірма) вправі вимагати відшкодування зазнаних збитків, включаючи додаткові витрати, що виникли внаслідок простою чи перенесення строків виконання робіт, або збільшення зазначеної договором вартості послуг.

Отже, якщо аудитору потрібна активна допомога в доборі й пошуку до-кументів, які мають відношення до предмета перевірки і знаходиться як у замовника, так і у третіх осіб; або в отриманні необхідних поясненьу письмовій чи усній формі від керівництва чи працівників замовника, перевірці наявності майна, грошей, цінностей чи визначенні якості продукції, то обов'язково в договорі слід передбачити форми і строки такої допомоги.

Цивільний кодекс України передбачає можливість виконання договору підряду з матеріалів замовника, але зазначена норма не відповідає процесу надання аудиторських послуг, що свідчить про відмінність та особливості договору на проведення аудиторської перевірки.

Права замовника в період виконання роботи. Закон України "Про аудиторську діяльність" передбачає, що аудитори і аудиторські фірми мають право самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду.

Отже, аудиторам надано великі права. Але самостійність -- це не безконтрольність. Відповідно до статті 347 кодексу замовник вправі в будь-який час перевіряти хід і якість роботи виконавцем, не втручаючись у його діяльність.

При цьому, якщо виконавець не приступає вчасно до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, шо її не буде виконано належним чином, замовник має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні виконавцем цієї вимоги у визначений строк -- відмовитись від договору або вимагати відшкодування збитків, або доручити виконання роботи третій особі за рахунок виконавця.

За наявності поважних причин замовник вправі в будь-який час до закінчення роботи розірвати договір, сплативши підряднику винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, з урахуванням того, що виконавець зберіг внаслідок розірвання договору.

Конфіденційність одержаної інформації. Етичні норми аудиторської діяльності передбачають повне безумовне дотримання конфіденційності всієї інформації, яка стала відома аудитору в процесі здійснення перевірки. Стаття 23 Закону " Про аудиторську діяльність" також зобов'язує аудиторів і аудиторські фірми зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах інших осіб.

Отже, договором на аудиторську діяльність необхідно передбачити порядок і умови використання такої інформації. Склавши перелік відповідних відомостей як додаток до договору, сторони тим самим беруть на себе зобов'язання здійснити публікацію таких свідчень тільки за згодою іншої сторони по договору.

Відповідальність за розголошення комерційної таємниці регулюється статтею 148-7 Кримінального кодексу України. Умисне розглошення ко-мерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих або інших особистих мотивів і завдало великої матеріальної шкоди суб'єкту підприємницької діяльності, карається позбавленням волі на строк до двох років, або позбавленням права займати певні посади чи зай матись певною діяльністю на строк до трьох років, або штрафом до п'ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідальність аудиторів (аудиторських фірм) за належну якість наданих послуг. Оскільки Законом України "Про аудиторську діяльність" відповідальність аудиторів за належну якість не встановлено, вказано ліпне шо аудитори і аудиторські фірми зобов'язані належним чином надавати аудиторські послуги, то набирає сили дія Цивільного кодексу України.

У випадках, якщо виконавець допустив відступи від умов договору, які погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, згідно зі статтею 344 кодексу замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат на виправлення своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено такс право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

За наявності в роботі істотних відступів від договору або інших недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

У зв'язку з цим у договорі необхідно передбачити проблеми відповідальності за некваліфіковане проведення перевірок, а також за відступи від умов договору, які погіршили результати роботи. Потрібно відпрацювати єдину думку із замовником відносно того, що саме можна вважати " некваліфікованим проведенням перевірки", а можливо, і яку суму збитку вважати суттєвою, а яку ні.

Оскільки ці питання ще не достатньо відрегульовано, аудитори, щоб захистити себе у зв'язку з можливим розірванням договору при визнанні замовником некваліфікованого проведення робіт чи наявності відступів від умов договору, наприклад, поділяють договір на проведення аудиторської перевірки на два етапи. Перший етап -- перевірка фінансової звітності замовника, другий стан -- узагальнення результатів перевірки та складання аудиторських висновків. Причому, якщо аудитор вже на етапі планування передбачає неможливість видачі позитивного висновку, то максимальний відсоток оплати встановлюється власне за перевірку. В іншому випадку, коли аудитор знає, що клієнт погодиться на будь-який висновок, він прагне знизити вартість тієї частини робіт, в якій можуть бути виявлені недоліки.

Проблеми якості аудиторських послуг повинні бути обумовлені в договорі. В інших випадках якість визначається вимогами, які, як правило, пред'являються до робіт відповідного виду.

Аудитор може не виявити суттєвих помилок і зловживань і представити позитивний висновок про звітність, яка фактично є значно перекрученою. Він також може дійти висновку про стійкий фінансовий стан та платоспроможність підприємства, але через деякий час це підприємство збанкрутує. Зрозуміло, що причиною не виявлення помилок, зловживань чи нестабільності фінансового стану може бути недбале ставлення аудитора до своїх обов'язків. З іншого боку, навіть коли аудиторську роботу виконано на належному рівні, проблеми все одно можуть виникнути: змова адміністрації в здійсненні зловживань чи приховуванні помилок, надзвичайно швидка зміна фінансових обставин після підписання аудиторського висновку тощо.

Аудитора не можна притягнути до відповідальності за не виявлення хитромудрих схем обману і зловживань, якщо в процесі перевірки не виникло нічого, що могло б викликати його підозру. Але якщо підозрілі факти було виявлено, а аудитор не провів належного розслідування всіх обставин, він може притягатись до відповідальності за недбалість.

У зв'язку з цим виникає проблема якості, концепція "кращої методики" проведення аудиту. При прийнятті рішення про те, чи провів аудитор перевірку якісно, чи виявив старанність і майстерність, необхідно врахувати фактори, що визначають конкретні обставини розгляду справи. Було б несправедливо оцінювати роботу індивідуального практика, який виконує аудит для невеликого приватного підприємства, і роботу, яка проводиться, наприклад, провідними аудиторськими фірмами світу для транснаціональних корпорацій, за одними й тими ж критеріями.

Якщо законом, іншими правовими актами чи в установленому ними порядку передбачені обов'язкові вимоги щодо виконання аудиторських послуг, то аудитор (аудиторська фірма) зобов'язаний виконати роботу, дотримуючись цих обов'язкових вимог. При цьому хоч стандарти та інструкції з аудиту не мають юридичної сили, їх слід розглядати як переконливе свідчення, що дозволяє встановити "кращу методику". Крім того, аудитори повинні розробити і застосувати на практиці заходи контролю якості, які гарантували б відповідність аудиту щодо "кращої методики". Такі заходи можуть включати: якісне планування аудиторської перевірки, складання програми аудиту, використання аналітичних процедур, застосування контрольних тестів, належні оглядові процедури.

Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану аудитором. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до договору, а в разі виявлення допущених у роботі відхилень від договору або інших недоліків заявити про них виконавцю (стаття 342 Цивільного кодексу України).

Єдиним уречевленим результатом аудиторської перевірки є аудиторський висновок, в якому висловлюється думка стосовно фінансової звітності підприємства, але її формування вимагає проведення певного роду досліджень, контрольних дій. І саме їх повноту і ретельність може перевірити, а потім прийняти чи не прийняти клієнт. При виявленні відхилень від договору, які погіршують результати роботи, чи інших недоліків у роботі, клієнт повинен негайно сповістити про це аудитора (аудиторську фірму). На виконавця покладається обов'язок своїми силами та за свій рахунок усунути допущені з його вини недоліки або відхилення від вимог замовника, зазначених у договорі.

З мстою запобігання недолікам у роботі аудитор може передбачити в договорі умови, за яких аудиторська перевірка розпочнеться. Це, наприклад, проведення замовником інвентаризації активів і розрахунків перед складанням фінансового звіту. Доцільно обумовити також проблеми достовірності початкового сальдо балансу: чи є необхідність його перевірки аудитором.

Положеннями бухгалтерського обліку передбачається обов'язкове проведення інвентаризації. Аче незважаючи на ці вимоги, на багатьох підприємствах інвентаризація активів проводиться формально, а інвентаризація розрахунків проводиться тільки для складання довідок про дебіторів і кредиторів за вимогою банківських та податкових органів.

За узгодженням сторін виконавець може провести інвентаризацію своїми силами. Як правило, такі послуги надаються за додаткову плату.

Якщо замовник виявив відступи від договору, які не можна було встановити при звичайному способі приймання, він зобов'язаний сповістити про це виконавця в розумний строк після їх виявлення. Як правило, такі приховані недоліки виявляються у випадку перевірки підприємства іншими контролюючими органами: податковою міліцією, податковою інспекцією. Головним контрольно-ревізійним управлінням та ін.

Строки предявлення вимог щодо виявлених недоліків у роботі. Вимоги, які пов'язані з недоліками в аудиторській роботі, можуть бути пред'явлені замовником за умови, що їх виявлено в прийнятний термін, наприклад, у межах двох років з дня передачі аудиторського висновку, і це необхідно передбачити договором. Інакше набирає чинності норма Цивільного кодексу України, згідно з якою строк позовної давності за договором підряду (стаття 343) може становити три роки.

Своєчасність виконання робіт за договором. Відповідно до вимог Цивільного кодексу в договорі необхідно вказувати початкові та кінцеві строки виконання робіт. За погодженням сторін у договорі можна передбачати також строки завершення окремих етапів робіт (проміжні строки).

Якщо інше не встановлено законом, іншими правовими актами і не передбачено договором, виконавець несе відповідальність за порушення як початкового і кінцевого, так і проміжних строків виконання робіт.

Таким чином, у договорі слід обумовити строки виконання робіт, а також порядок їх змін. Це дуже важливо, оскільки повноцінна робота аудитора цілком залежить від повноти і якості фінансової звітності клієнта. Якщо договором встановлений певний строк початку робіт, а до цього моменту звітність замовника ще не складена, не укомплектована, та не взаємопов'язана, то аудитор змушений буде почати перевірку того, чого ще немає. До того ж, може бути тиск з боку клієнта щодо допомоги в складанні звіту, щоб укластися в строки завершення аудиту.

З цією метою можна передбачити в договорі "плаваючі" строки початку і закінчення робіт. Так, аудитор знає, що перевірка триватиме три тижні. Строком початку робіт слід вважати момент надання йому для перевірки укомплектованої та взаємопов'язаної фінансової звітності. Строк закінчення робіт за договором визначається розрахунковим шляхом.

До того ж, відповідно до статті 341 Цивільного кодексу України, якщо замовник у відповідний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали, виконавець вправі відмовитися від договору і стягнути понессні з вини замовника збитки (якщо інше не передбачено договором).

Практично всі вчені-економісти сходяться на тому, що правовідносини, які виникають при наданні аудиторських послуг, суттєво відрізняються від правовідносин щодо договору підряду, і вимагають окремого розгляду в Цивільному кодексі України. Загальна відмінність, яка властива різного роду послугам, полягає в тому, що їх предметом є, як правило, відповідні дії, а не уречевлений результат. Але в деяких випадках послуга, наприклад аудиторська перевірка, може привести до певного уречевленого результату-- аудиторського висновку. Але досягнення уречевленого результату невід'ємно пов'язане з проведенням певного роду досліджень, контрольних дій і становить з ним певну єдність.

Отже, потреба в створенні особливого, відмінного від підряду режиму для таких договорів викликана в основному тими обставинами, що предмет договору становить у випадку договору підряду досягнення певного результату робіт, а в договорі на платне надання послуг -- послуги як такі.

Ще одна особливість договору про надання аудиторських послуг полягає у творчому характері робіт. Із цим пов'язана необхідність для сторін брати на себе обов'язки і здійснювати їх виконання з урахуванням чинного законодавства щодо інтелектуальної власності. Виконавець договору платних послуг повинен надавати послуги особисто, що має бути обумовлено в договорі.

Законом України "Про аудиторську діяльність" (стаття 23) передбачається можливість залучення до участі в аудиторській перевірці фахівців різного профілю. Але оскільки це питання тісно пов'язане з проблемою збереження конфіденційності інформації, то в законодавчих актах доцільно передбачити необхідність одержання згоди замовника на залучення до виконання договору третіх осіб. Цю згоду потрібно закріпити в договорі. Такої згоди не вимагається при виконанні договору підряду згідно із законодавством, де, як відомо, поширеним є субпідряд, якщо тільки іншої вказівки немає в конкретному договорі.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.