Принципи побудови обліку операції та фактів поза балансом

Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

Рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.

Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки:

021 "Устаткування, прийняте для монтажу"

022 "Матеріали, прийняті для переробки"

023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні"

024 "Товари, прийняті на комісію"

025 "Майно в довірчому управлінні"

На позабалансовому субрахунку 021 "Устаткування, прийняте для монтажу" обліковуються підрядною організацією обладнання, устаткування та інші товарно-матеріальні цінності, які надійшли від замовника та прийняті для монтажу. Аналітичний облік обладнання, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей, прийнятих для монтажу, ведеться за замовниками, за видами товарно-матеріальних цінностей, окремими об'єктами й агрегатами та місцями їх розташування. Облік затрат на монтаж цих цінностей здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості самих цінностей, прийнятих для монтажу).

На позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді). Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини й матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки. Облік затрат з переробки чи доробки давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини замовника).

На позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чим в видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено, як виняток, залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.

На позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.

На позабалансовому субрахунку 025 "Майно в довірчому управлінні" обліковується майно, що надійшло в довірче управління, а також товарно-матеріальні цінності, які надійшли повіреному при виконанні доручення довірителя на підставі договору доручення від третіх осіб. Аналітичний облік ведеться за об'єктами, ТМЦ, місцезнаходженнями та власниками.

Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух зобов'язань по укладених контрактах, а також контролю за їх виконанням.

На рахунку 03 "Контрактні зобов'язання" ведеться облік по деривативах (форвардних і ф'ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо яких передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на фондові, валютні, товарні.

Облік зобов'язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами.

Списуються контрактні зобов'язання з рахунку у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов'язання за контрактом іншим особам.

Аналітичний облік ведеться за видами зобов'язань.

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів та непередбачених (потенційних) зобов'язань. Ці активи або зобов'язання виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Це визначення включає три основних характеристики непередбачених активів та зобов'язань: 1) наявна обставина; 2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини; 3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій.

Інформація про існування таких активів та зобов'язань необхідна для розкриття її в примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання та розкриття потенційних активів та зобов'язань підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".

Рахунок 04 "Непередбачені активи й зобов'язання" має такі субрахунки:

041 "Непередбачені активи"

042 "Непередбачені зобов'язання"

На субрахунку 041 "Непередбачені активи" ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод у сумі очікуваного відшкодування збитків. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій.

На субрахунку 042 "Непередбачені зобов'язання" ведеться накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов'язання, яке може вимагати витрачання ресурсів (але повної впевненості щодо цього зобов'язання немає) в сумі очікуваних збитків.

Рахунок 05 "Гарантії та забезпечення надані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки).

Облік забезпечення здійснюється за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується:

- вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави (та за сумами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується;

- вартість прийнятих на себе зобов'язань за договорами поруки;

- вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною наданою гарантією та забезпеченням.

Збільшення залишку на рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані" відбувається при видачі гарантій та забезпечень, зменшення - при погашенні заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні зобов'язань за ними на баланс.

Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань та платежів.

Облік забезпечення провадиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються:

гарантії, отримані підприємством за третіх осіб;

вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави;

вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням.

Збільшення залишку на рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані" відбувається при одержанні гарантій та забезпечень, зменшення - при їх списанні внаслідок погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесені заборгованості за ними на баланс.

Рахунок 07 "Списані активи" призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей.

Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.

Рахунок 07 "Списані активи" має такі субрахунки:

071 "Списана дебіторська заборгованість"

072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей" відображається після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 07 "Списані активи" ведеться за боржниками та випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей.

На цьому рахунку ведеться облік наявності та руху бланків суворого обліку та суворої звітності, зокрема документів, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (свідоцтва, посвідчення, трудова книжка, дипломи про освіту та інші); проїзних документів (квитки на проїзд, абонементні талони, документи на перевезення вантажів та інші); довіреностей на одержання цінностей та інших.

Перелік документів, які відносяться до бланків суворого обліку та суворої звітності, порядок їх зберігання й використання встановлюються відповідними нормативно-правовими актами.

Збільшення залишку рахунку 08 "Бланки суворого обліку" відбувається при надходженні (прийнятті на облік) бланків суворого обліку, зменшення - після використання або списання як непридатних чи таких, що не є в наявності.

Аналітичний облік ведеться за кожним бланком та місцями їх зберігання.

Більшість операцій сучасного банку належить до позабалансових, які не є пасивними або активними, тому їх не відображають на балансових банківських рахунках. Питома вага таких операцій у прибутках сучасних банків розвинених країн постійно збільшується. Так, в Японії на них припадає 45 % банківського прибутку, в СІЛА -- 40 %, Англії -- 35 %, Німеччині -- ЗО %, Швейцарії (за найбільшими банками) -- понад половина. Обсяг позабалансових операцій становить у найбільших банків світу 200-300 % суми їх активів.

Позабалансові операції банку поділяють на дві групи. До першої належать трастові, лізингові, факторингові та інші операції, до другої -- гарантійні послуги банку.

Трастові операції -- це операції з виконання довірчих функцій для фізичних і юридичних осіб, тобто управління майном або фондовими цінностями за дорученням клієнтів та в їх інтересах на правах довіреної особи. Такі операції здійснюються на основі угоди, відповідно до якої банк бере на себе зобов'язання розпоряджатися довіреними йому цінностями з прибутком і отримує за це певну винагороду.

Операції з лізингу. Лізинг -- це оренда підприємцями рухомого і нерухомого майна, яке закуповується банком з метою його здавання в оренду. За лізингом можна отримати найрізноманітніші фактори виробництва (комплектуючі, сировину, землю, нафтопереробні комплекси та ін.). Лізинг може бути довгостроковим, середньостроковим, короткостроковим (рейтинг). Рейтинг передбачає також використання фахівців.

Операції з факторингу. Факторинг -- високоефективна форма фінансового маркетингу, що передбачає придбання банком права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями, скупленими у різних осіб. Фактично факторингові послуги виражаються у наданні клієнтам кредиту, що погашається через певний час третьою особою.

На практиці здійснюються три види факторингових операцій: оплата платіжних документів за товарно-матеріальні цінності або послуги через тимчасову відсутність у платника коштів і права на одержання банківського кредиту; викуп у підприємства-постачальника дебіторської заборгованості за поставками продукції; викуп платіжних вимог на продукцію, яка відвантажена, із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника. В результаті таких операцій продавець вимог отримує, як правило, протягом двох-трьох днів 70-90 % необхідної йому суми у вигляді авансу. Залишок суми є гарантією для банку. Послуги з факторингу дорогі, оскільки враховують великий ризик можливої неплатоспроможності клієнтів.

До першої групи позабалансових операцій належать також операції із здійснення ревізій, з бухгалтерського обліку та аналізу фінансового становища фірми; з консалтингу (надання консультацій); з акредитивами (вид банківського рахунка, що дає можливість контрагентові згідно з умовами акредитивного доручення плату за товари чи надані послуги або певну суму готівкою одержати відразу ж після виконання зобов'язань, акредитиви широко застосовуються у зовнішньоторговельних операціях); з кредитними картками (банки отримують доходи як плату за користування кредитною карткою); з обміну валюти (банк має право купувати і продавати іноземну валюту для власного використання і за дорученням клієнта); з охорони цінностей клієнтів у спеціально призначених для цього сейфах.

До другої групи позабалансових операцій належать гарантійні послуги банку. Це операції, в яких банк виступає гарантом своїх клієнтів, а також операції, пов'язані з брокерською справою, тобто банк бере на себе функції брокерської контори -- купує і продає цінні папери своїх клієнтів. До таких операцій належать різні види термінових угод, насамперед ф'ючерси й опціони.

Ф'ючерсні операції-- це строкові біржові угоди щодо купівлі-про-дажу валюти, золота, сировинних товарів за фіксованою на момент укладення угоди ціною, але з виконанням операції через певний час (до 2-3 років). Опціон -- це зафіксоване біржовою угодою право купувати або продавати цінні папери, товари або валюту протягом певного часу за встановленою ціною.

Особливу групу позабалансових операцій банку становлять операції НІФ, РУФ, СВОП.

Операція НІФ -- угода між банком та емітентом цінних паперів (підприємством, фірмою). За такою угодою банк бере зобов'язання купити цінні папери у разі ускладнення їх реалізації або надати емітенту рівноцінний кредит. За укладеною угодою можуть надаватися додаткові послуги, наприклад, розміщення цінних паперів клієнта. Як правило, така угода укладається на 3-5 років.

Операції РУФ є різновидом операцій НІФ, з тією відмінністю, що вони не передбачають інвестування банком випущених в обіг цінних паперів.

Операції СВОП -- операції з обміну борговими зобов'язаннями між двома позичальниками. Такі операції мають сенс, якщо борги виражені в різних валютах або надані під різні процентні ставки.

2.3. Облік операцій банку поза балансом

Найчастіше поза балансом обліковуються операції та факти банку. Розглянемо детальніше особливості бухгалтерського обліку таких операцій - в якості прикладу доцільно взяти кредитні операції.

Кредит починає існувати як актив з того часу, коли банк взяв на себе безвідкличне зобов'язання з кредитування клієнта (контрагента). У разі, коли дата операції (дата укладення контракту) і дата перерахування коштів клієнту не збігаються, тобто виникає розрив між цими двома операціями, банк відображає поза балансом факт виникнення зобов'язання. Отже, поза балансом обліковуються майбутні активні операції банку. Їх вплив на активи
залежить від виконання певних умов. Зобов'язання вважаються безвідкличними, виконання яких у разі настання цих умов є обов'яз-ковим (винятком можуть бути лише форс-мажорні обставини).

До кредитних операцій, що обліковуються позабалансом, належать вйазані у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Кредитні операції позабалансового обліку

Позабалансові зобов'язання, які виникають як наслідок укладених контрактів, обліковуються за розділами 90--95 класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків. За відповідними рахунками цих розділів обліковуються також умовні виплати, точна сума яких буде визначена при фактичному виконанні певних умов або настанні подій. Їх умовність буде змінена на зобов'язання, тільки-но вони стануть імовірними. До настання цього вони не мають характеру кредитного ризику (наприклад, виплати штрафів, що знаходяться на стадії судового розгляду). Тому банки мають оцінювати ризик відтоку коштів та створювати резерви за цими ризиками та платежами.

Комісійна винагорода, яку отримують банки при здійсненні
позабалансових кредитних операцій, прирівнюється до процентної, а отже, обліковується за відповідними рахунками 609 групи Пла-
ну рахунків. Як гарантії, так і умовні зобов'язання виникають того дня, коли банк підтверджує, що зобов'язання контрагентом перед третьою стороною будуть виконані. Саме тому такі операції класифікуються як гарантійні і означають, що в разі неплатоспроможності контрагента (або за будь-яких інших подібних обставин) банк, як гарант, погасить усі зобов'язання контрагента перед третьою стороною.

До гарантійних операцій належать поручительства, операції акцепту платіжних документів, авалювання векселів, індосаменту, боргових цінних паперів, підтвердження безвідкличних акредитивів.

За Планом рахунків гарантії та інші умовні зобов'язання класифікуються за контрагентами:

гарантії, надані клієнтам від імені банків обліковуються як гарантії банкам;

· гарантії, надані банкам від імені клієнтів обліковуються як гарантії клієнтам;

· гарантії, отримані від Уряду України обліковуються окремо.
Такий підхід означає, що кредит, в разі неплатоспроможності контрагента (банку чи суб'єкта господарської діяльності), йому буде наданий, оскільки банк виступив гарантом за виконання зобов'язань перед третьою стороною.

Гарантії поділяються на такі:

- гарантії надані;

- гарантії отримані.

Гарантії, які були надані клієнтам і за якими існує реальна ймовірність того, що банк змушений буде платити за зобов'язаннями цього клієнта, обліковуються на відповідних рахунках сумнівних гарантій.

При виконанні зобов'язань за виданими гарантіями у банків виникає дебіторська заборгованість за платежами клієнта, щодо якого надавалась гарантія, який, на жаль, у майбутньому виявився неплатоспроможним. За цих умов актив визнається як сумнівний. Саме тому банк може вимагати від контрагента надання, так званих, контргарантій, що є не що інше як гарантія, щодо якої існує відповідна пов'язана, зворотно надана гарантія. Контргарантії щодо наданих гарантій не мають економічного змісту, а отже, за Планом рахунків не виокремлюються.

Контргарантії стосуються отриманих гарантій і обліковуються за окремим позабалансовим рахунком 9015 «Контргарантії, що отримані від банків».

За умови наявності під оплачену гарантію контргарантії, за якою можливо отримати компенсацію (наприклад, контргарантія від першокласного банку), банку доцільно обліковувати кошти, що сплачені за наданою гарантією за рахунками сумнівної заборгованості за виплаченими гарантіями. Банк, який видав контргарантію, визнає за своїм обліком факт сумнівного кредиту.

Невикористані позабалансові зобов'язання можуть списуватися з обліку в разі:

·отримання клієнтом кредиту в межах відкритої кредитної
лінії;

· використання можливостей овердрафту;

· виплати банком коштів у погашення виданої гарантії.

Операції з документарного акредитиву для цілей фінансового обліку поділяються на операції:

· з непокритими акредитивами;

· з покритими акредитивами.

Непокритий акредитив є невідкличним зобов'язанням банку перед продавцем здійснити оплату за товар. Отже, за даним видом акредитиву банк не блокує кошти клієнта для проведення платежів проти отриманих документів (акредитивна форма безготівкових розрахунків), а тому бере на себе можливі кредитні ризики.

У разі відкличного акредитиву, банк фактично не несе кредитного ризику, а тому обліковує такий акредитив позасистемно.

У разі невідкличного акредитиву, банк гарантує сплату зобов'язання свого клієнта перед постачальником. Тому банк несе кредитний ризик і повинен його обліковувати. У момент відкриття невідкличного непокритого акредитиву робиться проведення:

Д-т 9122 Непокриті акредитиви (зобов'язання сплатити)

К-т 9900 Контррахунок групи 990.

Емітуючий банк перевіряє отримані документи після того, як авізуючий банк поставив на них свою візу. Емітуючий банк додатково ставить свою візу або повідомляє покупця про аномалії в них. У разі правильності документів операція документарного акредитиву закінчена:

Д-т 9900 Контррахунок К-т 9122 Непокриті акредитиви.

У разі авансування покупця емітуючим банком, клієнт фактично отримує торговельний кредит, який обліковується за рахунком групи 204 «Кредити за внутрішніми торговельними операціями» або 205 «Кредити за експортно-імпортними операціями», наприклад: Д-т 2050 Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями К-т 1500 Кореспондентський рахунок в іншому банку. Банком, що підтверджує акредитив, може бути авізуючий банк. При підтвердженні акредитиву банк надає зобов'язання сплатити постачальнику кошти у разі неплатоспроможності покупця та емітуючого банку. Тоді фактично видається гарантія сплатити кошти продавцю на прохання емітуючого банку. Отже, при цьому банк несе кредитний ризик емітуючого банку:

Д-т 9001 Підтверджені акредитиви К-т 9900 Контррахунок групи 990.

Якщо документи проходять через банк, що підтверджує акредитив, то порядок обліку після отримання документів такий самий, як у разі з емітуючим банком, лише дебітором є банк, а не клієнт. Грошові кошти можуть сплачуватися з рахунку банку-кореспон-дента, згідно з умовами акредитиву, одразу після перевірки документів або з обумовленою затримкою. У всіх випадках, після перевірки правильності документів, закривається позабалансовий рахунок:

Д-т 9900 Контррахунок К-т 9001 Підтверджені акредитиви.

У разі авансування покупця підтверджуючим банком, коли строк відстрочки закінчився, банк фактично надає кредит емітуючому банку, який обліковується за рахунком групи 152 «Кредити, які надані іншим банкам»:

Д-т 9900 Контррахунок К-т 9002 Акцепти, які надані банкам (сторнування) та  Д-т 1523 Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам К-т 2600 Поточний рахунок постачальника або 1500 Кореспондентський рахунок в іншому банку.

Покритий акредитив -- це такий акредитив, за яким банк блокує кошти клієнта на окремому рахунку для здійснення можливого платежу проти отриманих документів. Отже, за операціями покритого акредитиву банк не несе кредитного ризику. Блоковані кошти за такими операціями обліковуються за рахунком 26ґ2 «Кошти в розрахунках».

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки даної роботи, можна дійти наступних висновків.

Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

- цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);

- умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо);

- бланків суворого обліку;

- списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками).

Бухгалтерський облік указаних цінностей, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції.

В даній роботі детально розглянуто позабалансові розрахунки банків, адже банки мають величезну частку операцій поза балансом. Суттєвим недоліком є вузькість і недоопрацьованість законодавства у сфері позабалансового обліку, а також обмеженість наукових розробок у цій сфері.

У Додатку А наведено структуру основних типів операцій банку і місце в ній позабалансових операцій.

Особливість позабалансових операцій полягає в тому, що значна їх частина є зобов'язанням банку зробити активну (рідше - пасивну) операцію при настанні (виникненні) певних, наперед обумовлених умов. Таким чином, особливістю більшої частини позабалансових операцій є їхній умовний характер, тому вони часто називаються умовними зобов'язаннями.

Позабалансові операції - не нове явище в світовій банківській діяльності. Кредитні установи і раніше проводили їх окремі види, наприклад трастові (довірчі) операції, форвардні валютні операції, операції з документарними і резервними акредитивами. Але до недавнього часу об'єм забалансової діяльності був відносно незначний і не визначав обличчя банківської системи. Положення різко змінилося на початку 80-х рр.

Позабалансові операції перетворилися на один із провідних напрямів банківській діяльності. Доходи від них грають все зростаючу роль у формуванні банківського прибутку. Найбільший розвиток позабалансова діяльність отримала у американських банків. Налічується більше тридцяти різновидів позабалансових операцій, які дозволяють банкам вирішувати наступні основні задачі:

*страхування і перерозподіл ризиків між учасниками ринку, особливо кредитового і ринкового;

*розширення доступу до кредитних ресурсів і зниження вартості запозичень;

*отримання додаткового прибутку і підвищення прибутковості активів;

*збереження потрібного органами банківського нагляду співвідношення між капіталом і активами при збільшенні об'єму операцій;

*управління активами і пасивами;

*проведення спекулятивних операцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N87 від 31.03.99

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 "Консолідована фінансова звітність" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 р. N 176 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 1999 р. N 553/3846

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 39 від 25.02.2000

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 137 від 28.05.99

10. Постанова КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 "Про затвердження порядку подання фінансової звітності" // Нове діло. - 2000. - № 15 (34). - 13-20 жовтня.

11. Методичні рекомендації із застосування реєстрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29. 12. 2000 р.

12. Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін до Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва" від 07.12.2000 р. №315

13. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва" №196 від 30.09.98 р.

14. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку" №186 від 19.04.2001 р.

15. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99

16. АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика", ВАТ ЄДРПОУ 00382214, 2002 рік, річний звіт.

17. Батищева Н. Облік оплати праці за національними стандартами.// Все про бухгалтерський облік. -2000. -№71. -С. 4.

18. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. К:2000 р.

19. Борис Юровський, Віталій Шеломков, Марія Карпушенко - «Як розкривати інформацію про облікову політику у річному звіті».//Экспресс-анализ законодательных и нормативных актов. -2001. -№ 6 (268). -С. 20

20. Бутинецъ Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.

21. Гордієнко Н.Г. Автоматизоване робоче місце ревізора. Навчальний посібник. К: КНТЕУ, 2002. - 132 с.

22. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. К:А.С.К, 2001 р.

23. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерський учет в производственных и торговых предприятиях, 2000./ Под ред. Н.В. Кужельного. - К.:А.С.К., 2001. - 624 с.

24. Гуйда Л. Облікова політика. // Галицькі контракти. - 2004 р. -№ 3. -С.17.

25. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. Навчальний посібник. К: Знання-Прес, 2006. - 349 с.

26. Ільяш Л. Облікова політика підприємства: від аналізу до наказу. // Головбух. -2001. -№ 51(153)

27. Каруца С.М.. Фінансова звітність як предмет державного фінансового контролю.// Фінансовий контроль(всеукраїнський науково-теоретичний, інформаційно практичний журнал). -2002. -№ 1.

28. Киян І. З чого почати бухгалтерський звіт у новому році? // Баланс. -2007. -№ 1(334). -С. 49.

30. Костюк Д. Бухгалтерський облік на малих підприємствах за П(С)БО // Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - №8. - С. 19

31. Кушина О. Про облікову політику підприємства.// Баланс. -2000. - №5. -С. 45

32. Левітан О. Наказ про облікову політику: основні моменти. // Податкове планування. -2006. -№ 1. -С. 69.

Додаток А

Структура типів операцій українських банків

Страницы: 1, 2