Нормативна база, методика та методи перевірки

Наступний етап - перевірка балансових статей. При перевірці основних засобів в першу чергу необхідно встановити правильність їх оцінки з урахуванням темпів інфляції. Від цього залежить розмір нарахованого зносу, який включається до виробничих витрат підприємства.

Аналогічним способом перевіряють матеріальні і виробничі запаси. Важливе значення для забезпечення ефективності роботи підприємства має структура цих запасів, яку можна встановити на основі Головної книги та інших облікових регістрів.

Детально перевіряється правильність формування та обліку валових витрат підприємства згідно з новим законодавством, яке набуло чинності з 01.07.1997 року. Валові витрати вирішальним чином впливають на розмір прибутку підприємства і залежать від обсягу реалізації, ринкових цін, які складаються під впливом попиту та пропозиції, ступеня монополізації ринку. У ринкових умовах, коли відсутня монополія і незалежні товаровиробники конкурують між собою, успіх залежить від якості товарів та доступності їх для покупця. Тому аудит валових витрат починається з перевірки їх правомірності та обґрунтованості їх розмірів.

Завдання аудитора - вчасно попередити клієнта про неправильне відображення в обліку витрат для того, щоб організувати такий аналітичний облік витрат виробництва, який забезпечив би правильне визначення кінцевих фінансових результатів кожного підрозділу.

Перевірка прибутку зводиться до встановлення дотримання чинного порядку формування і розподілу балансового прибутку, правильності і своєчасності платежів з прибутку в бюджет, відрахувань у фонди і резерви, а також обґрунтованості розподілу прибутку між засновниками і акціонерами.

В умовах неплатежів ретельно перевіряється своєчасність та правильність розрахунків з підприємствами-постачальниками, бюджетом, пенсійно-страховим та іншими фондами. Встановлюється час виникнення дебіторської або кредиторської заборгованості; реальність погашення заборгованості, досвід «згортання сальдо з дебіторської та кредиторської заборгованості», факти неправильного занесення залишків дебіторсько-кредиторської заборгованості на інші статті.

Аудиторська перевірка може бути глибшою, включаючи аналіз фінансового стану та визначення фінансової стратегії підприємства.

2. Відповіді на запитання

1. Внутрішній контроль - особлива форма контролю. Він є основою при плануванні обсягу незалежного зовнішнього аудиту, а також - обумовлений внутрішніми проблемами підприємства.

2. До об`єктів внутрішнього контролю відносяться: ведення бух обліку; достовірність звітності; фінансова стійкість; платоспроможність; система управління підприємством; якість роботи економічних та технічних служб; оподаткування; планування; нормування; організація та технологія виробництва; процеси господарської діяльності; проектно-кошторисна документація.

Найпоширенішими об'єктами (ділянками) контролю вважаються такі (табл. 2):

Таблиця 2. Об'єкти внутрішнього контролю

Наведені запитання з додатковими доповненнями аудитора - це вища форма документування, ніж опис анкети. Наочно представити логічно-хронологічну послідовність обліку і контролю на підприємстві неможливо при використанні блок-схем, які відображають проведення контрольних і облікових процедур за допомогою спеціальних символів. У кожному випадку блок-схема будується за умовами підприємства, що застосовує цю форму документування з метою вивчення системи внутрішнього контролю.

3. Оцінка ефективності внутрішнього контролю здійснюється аудитором на попередньому етапі. Після оцінки системи внутрішнього контролю і обліку аудитор приймає рішення щодо доцільності стратегії аудиту та необхідності проведення тестів контролю.

4. Перевіряючи систему внутрішнього контролю, аудитор повинен встановити:

- реальність операцій (відображення у бухгалтерських записах операцій, які дійсно мали місце);

- санкціонування (наявність дозволу на проведення господарських операцій уповноваженою на це особою);

- повноту записів у бухгалтерських документах (всі проведені господарські операції необхідно відображати в обліку);

- правильність визначення вартісної оцінки майна;

- правильність класифікації господарських операцій;

- дотримання періодичності господарських операцій (вони повинні бути віднесені до періоду, в якому були проведені);

- правильність підсумків та перенесення їх у регістри бухгалтерського обліку даних.

5. Ефективність системи внутрішнього контролю в значній мірі залежить від розміру підприємства. На малих підприємствах ризик неефективності системи внутрішнього контролю значно вищий, ніж на великих. Вивчення системи внутрішнього контролю під час перевірок великих підприємств обов'язкове, тому що можливості тестування операцій з боку аудитора обмежуються значним їх обсягом, а це потребує багато часу. Менший контрольний ризик аудитора на великих підприємствах забезпечується достатньо розвинутою тут системою внутрішнього контролю.

Вивчаючи організацію системи внутрішнього контролю клієнта,
аудитор накопичує інформацію про недоліки з метою їх усунення, а також для визначення методики та обсягу зовнішнього аудиту. Система внутрішнього контролю вважається ефективною, якщо, по-перше, вона дає можливість вчасно попередити виникнення недостовірної інформації, а по-друге, своєчасно виправити виявлену недостовірну інформацію.

6. Для оцінки ефективності системи внутрішнього контролю може використовуватися так званий кумулятивний ефект його позитивних та негативних сторін. Проте навіть при оцінці системи внутрішнього контролю в цілому як ефективної, аудитори встановлюють можливості ризику зловживань на конкретній ділянці: перевірка за допомогою процедур контролю.

У міжнародній практиці аудиту використовуються два рівні оцінки системи внутрішнього контролю:

- узагальнюючий рівень, де оцінка ключових моментів внутрішнього контролю проводиться без обстеження (оцінка файлового, операційного контролю, використання опитувань і діагностики);

- рівень розширеної оцінки, що досягається на основі детального вивчення доказовості системи внутрішнього аудиту.

У першому випадку ставиться завдання вивчення внутрішнього аудиту за допомогою тестів, підтвердження через недовіру до системи внутрішнього контролю, в другому - проводиться тестування ефективності процедур внутрішнього контролю і обмежується обсяг тестів підтвердження.

7. Послідовність вивчення системи внутрішнього контролю та документування його результатів представлена на схемі 1.

У міжнародній практиці аудиту для вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю використовують два види тестів: наскрізні тести та тести узгодженості (відповідності).

Наскрізні тести використовуються у випадках, коли необхідно простежити за наявністю контролю від моменту появи первинного документа про проведену господарську операцію до відображення її в облікових регістрах і звітності.

Схема 1. Методика вивчення і документування системи внутрішнього контролю

За допомогою тестів узгодженості перевіряється ефективність системи внутрішнього контролю, її здатність вчасно попередити, виявити і виправити можливі помилки.

Проведення тестів, їх результати впливають на зміст програми аудиту, що розробляється аудитором у період проведення підготовчих робіт.

8. Найпростішою формою результатів досліджень системи внутрішнього контролю є описи, що застосовуються для перевірки малих підприємств, а за ними - анкети. Анкети передбачають перелік традиційних питань про суб'єкти і прийоми контролю з відповіддю «так» чи «ні».

9. Анкети розробляються за трьома напрямками: анкета вивчення середовища контролю; анкета вивчення системи бухгалтерського обліку; анкета процедур внутрішнього контролю.

10. Основні запитання анкети «Вивчення середовища контролю» такі:

Таблиця 3. Анкета «Вивчення середовища контролю»

11. Основні запитання анкети «Вивчення системи бухгалтерського обліку'' такі:

Таблиця 4. Анкета «Вивчення системи бухгалтерського обліку''

12. Основні запитання анкети «Процедури внутрішнього контролю» такі:

Таблиця 5. Анкета «Процедури внутрішнього контролю»

3. Практичне завдання

Виходячи з умов та змісту задачі необхідно скласти й обґрунтувати її розв`язок, послідовно виклавши його у формі текстового або табличного звіту.

Задача №1.

У травні 2000 р. підприємство, щоб розрахуватися за контрактом, придбало на міжбанківській валютній біржі 15000 дол. США за комерційним курсом 4,95 грн. за 1 дол. (курс НБУ - 4,50 грн. за 1 дол.) Протягом 5 днів розрахунки з контрагентом не відбулися, тому валюту було продано за курсом НБУ 4,89 грн. за 1 долю Ці операції були відображені в обліку записами, грн.:

Рішення:

Збиток від здійснених операцій придбання та продажу інвалюти становить 900 грн.

Задача №2.

Підприємству встановлений ліміт каси на 50 грн. Кошти на суму 180 грн. Видані на господарські потреби 9 серпня 2000 р. Підтверджувальні документи надані: 11 серпня 2000 р.на суму 100 грн., 18 серпня 2000 р. на суму 50 грн., 19 вересня 2000 р. на суму 30 грн.

З каси 15 листопада 2000 р. Видані також кошти на господарські потреби - 200 грн. Підтверджувальні документи надані: 18 листопада - 100 грн., 1 грудня - 20 грн., 12 грудня - 80 грн.

Рішення:

Перевірка розрахунків з працівниками підприємства за видані кошти на господарські потреби проводяться з використанням аудиторської процедури «Каса.2.2.2» - перевірка своєчасності розрахунків працівників за видані кошти на господарські потреби.

При виконанні аудиторської процедури враховуються положення щодо видачі готівки під звіт, які передбачені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою НБУ від 19.02.2001 №72, Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою НБУ від 19.02.2001 №69, Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 (із змінами і доповненнями). (Далі - Положення, Інструкція, Указ). Цими документами визначені правові норми щодо ліміту залишку в касі підприємства.

В літературі [2, стор. 115] вказано, що готівка, яка видана під звіт на господарські потреби, але не витрачена, повинна бути повернена до каси підприємства не пізніше 10 робочих днів з дня видачі і здана до каси банку не пізніше наступного дня. Але статтею 2.15 Положення встановлюється - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Враховуючи, що Положення і Інструкція почали діяти в 2001 році, для розрахунків будемо використовувати термін 10 робочих днів.

Із умов задачі видно, що має місце стаття 5.8.10. Положення: Факти подання авансового звіту до бухгалтерії в установлені строки без одночасного повернення до каси підприємства невикористаних підзвітних сум є порушенням порядку видачі готівки під звіт і її використання. Тому застосовуються штрафні санкції - штраф.

Згідно з статтею 2.17. Положення: До підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за:

- перевищення встановлених лімітів каси;

- неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки;

- перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів;

- витрачання готівки з виручки на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкового боргу;

- використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

- проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.

Про це йдеться також в вище зазначеному Указі Президента.

По першому випадку видачі коштів під звіт термін здачі у банк невикористаних коштів на господарські потреби наступив 19 серпня, тому на протязі місяця має місце факт перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки з 19 серпня по 19 вересня 2000 року. В той же час сума неповернутих коштів складає 30 грн., що менше встановленого ліміту залишку каси в 50 грн. Тому застосовується штраф в розмірі 25% від одержаної під звіт суми. З урахуванням статті 5.8.9. Положення штраф розраховується із суми не повернених до каси підзвітних коштів і становить 30 х 0,25 = 7,50 грн.

По другому випадку видачі коштів під звіт додалося ще одне порушення - перевищення залишку ліміту каси.

Проведемо розрахунки.

Термін здачі у банк невикористаних коштів на господарські потреби наступив 25 листопада, тому має місце факт перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки з 25 листопада по 12 грудня 2000 року. Тому застосовується штраф в розмірі 25% від одержаної під звіт суми. З урахуванням статті 5.8.9. Положення штраф розраховується із суми не повернених до каси підзвітних коштів і становить (20 + 80) х 0,25 = 25,00 грн.

Згідно статті 5.4.3. Положення розрахунково визначимо понадлімітні залишки в касі. З 25 листопада по 30 листопада за 6 днів понадлімітні залишки за кожний день 200 - 100 - 50 = 50 грн. З 1 грудня по 11 грудня за 11 днів понадлімітні залишки за кожний день 100 - 20 - 50 = 30 грн. Усього за 17 днів понадлімітні залишки становили 50 х 6 + 30 х 11 = 300 + 330 = 630 грн. Згідно з Указом Президента штраф за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі встановлюється у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день і становить 630 х 2 = 1260 грн.

Список використаної літератури

1. Білик М.Д., Полятикіна Л.І. Основи аудиту. - Суми: Видавництво «Слобожанщина», 2006. - 296 с.

2. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с

3. Бычкова СМ. Доказательства, используемые при аудиторськой проверке // Бух. учет. -2003. - №7.

4. Ватуля, І. Д. Аудит [Текст]: практикум / І. Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко; Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. - К.: ЦУЛ, 2007. - 304 с.

5. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник.-К.: Лібра, 2001. - 840 с.

6. Гончарук, Я.А. Аудит [Текст]: навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. - 3_те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 443 с.

7. Дорош, Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст]: навчальний посібник / Н. І. Дорош. - К.: Знання, 2006. - 495 с.

8. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ - 2000», 2002. - 504 с.

9. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. - К.: Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999. - 274 с

10. Немченко, В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст]: підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун_т. - К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с.

11. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 576 с.

12. Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» [Текст]: закон України / Україна. Закон. - [Б. м.: б. и.], 2006. - Б. ц.

13. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]: навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун_т споживчої кооперації України. - К.: ЦУЛ, 2008. - 320 с.

14. Савченко, В.Я. Аудит [Текст]: навчальний посібник / В.Я. Савченко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 322 с.