бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування

p align="left">- правильність відображення сум нарахованої, виплаченої зарплати та заборгованості по ній в обліку й звітності.

На цьому етапі аудиторськими доказами виступають такі форми первинного та аналітичного обліку:

- П-49 “Розрахунково-платіжна відомість”;

- П-50 “Розрахункова відомість”;

- П-51 “Розрахункова відомість”;

- П-52 “Розрахунок заробітної плати”;

- П-53 “Платіжна відомість”;

- П-54 “Особовий рахунок”;

- П-54а “Особовий рахунок”;

- П-55 “Накопичувальна відомість, картка виробітку та заробітної плати”;

- П-56 “Накопичувальна картка обліку заробітної плати”, а також такі регістри синтетичного обліку:

- Журнал № 1 та відомості № 1.1 та 1.2, де міститься інформація про рух на рахунках 30 “Каса” та 31 “Рахунки в банках”;

- Журнал № 3 (розділ І), відомість № 3.2 (аналітичного обліку з різними дебіторами), відомість № 3.5 (аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями), відомість № 3.6 (аналітичного обліку розрахунків з бюджетом), де містяться відомості про рахунки 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 64 “Розрахунки за податками і платежами”, 68 розрахунки за іншими операціями”;

- Журнали № 5 та 5а, в яких наведено інформацію про витрати виробництва в тому числі витрати на оплату праці та відрахування на соціальне страхування;

- Журнал № 7 та відомість № 7.3, призначені для обліку даних рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (якщо підприємство створює резерв для забезпечення відпусток);

- Реєстр депонованої заробітної плати.

Не можна недооцінювати етапи аудиторської перевірки, оскільки кожна помилка або порушення, що спричиняють неправильне визначення суми заробітної плати, автоматично призводять до помилок при здійсненні відрахувань на соціальне страхування. Крім того, наявність чітко налагодженого аналітичного обліку за видами оплати праці зменшує можливість виникнення помилки при визначенні об'єктів оподаткування визначеними податками та зборами.

Шостий етап передбачає безпосередньо перевірку повноти здійснення утримань із заробітної плати, відрахувань на державне пенсійне та соціальне страхування.

На сьомому етапі, здійснивши перевірку інших утримань із заробітної плати працівників, аудитор повинен встановити:

- визначення виплат, на які може бути звернено відповідне стягнення;

- наявність документального підтвердження здійснення утримань (наказів, виконавчих листів);

- правильність розрахунку сум, які утримуються із доходів працівників та додержання законодавчих обмежень щодо розміру утримань із заробітної плати;

- правильність відображення сум утримань у бухгалтерському обліку.

На восьмому етапі, перевіряючи здійснення нарахування відрахувань на державне пенсійне та соціальне страхування аудитор повинен виконати такі процедури:

- перевірити правильність визначення кола осіб, які підлягають страхуванню об'єкта оподаткування та відповідні ставки;

- визначити правильність нарахування сум зборів, розрахунку виплат по соціальному страхуванню та остаточної величини зборів, які підлягають сплаті до відповідних фондів;

- встановити своєчасність та повноту перерахування сум відрахувань до державних цільових фондів;

- перевірити правильність відображення сум нарахованих відрахувань в обліку та звітності, їх узгодженості між собою.

При нарахуванні внесків на державне пенсійне та соціальне страхування найчастіше спостерігаються такі помилки:

1. неправильне визначення об'єкта оподаткування, наприклад, не включення до його складу наданих підприємством працівникам сум трудових і соціальних пільг, які є складовими фонду оплати праці, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

2. неправильне застосування механізму визначення максимальної величини доходу, з якого стягуються збори до соціальних фондів;

3. нездійснення нарахування та сплати збору на державне пенсійне страхування в тому випадку, якщо підприємство має найманих працівників, але не здійснює виплат на оплату їх праці. Об'єкт оподаткування в такому разі має бути розрахований множенням розміру мінімальної заробітної плати на кількість таких найманих працівників.

У разі виплати заробітної плати в натуральній формі або продажу продукції (робіт, послуг) в рахунок заробітної плати спостерігається таке порушення, як несвоєчасне перерахування відрахувань на соціальне страхування: в таких випадках вказані збори мають бути перераховані не пізніше наступного дня після здійснення виплат, а підприємства часто перераховують їх пізніше або взагалі не перераховують за відсутності грошових коштів.

Крім того, при нарахуванні оплати праці та відрахувань на соціальне страхування спостерігається неналежне ведення бухгалтерського обліку, наприклад неправильна кореспонденція рахунків, але найчастіше - розбіжності між даними аналітичного, синтетичного обліку та звітності, насамперед щодо заборгованості з оплати парці, перед бюджетом та державними цільовими фондами.

РОЗДІЛ ІІІ АУДИТ ПОВНОТИ НАРАХУВАННЯ Й СПЛАТИ ВІДРАХУВАНЬ НА ОБОВ'ЯЗКОВЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

3.1 РОЗРАХУНКИ З ПЕНСІЙНИМ ФОНДОМ

Суб'єктами проведення аудиторської перевірки щодо повноти нарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду України можуть бути юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, які:

- використовують працю найманих штатних працівників;

- використовують працю фізичних осіб, залучених за договорами цивільно-правового характеру для виконання окремого об'єму робіт;

- здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

- виробляють або імпортують тютюнові вироби (серед них юридичні особи - нерезиденти);

- продають нерухоме майно (за винятком продажу нерухомого майна державним підприємствам, установам і організаціям за рахунок бюджетних коштів та громадянам, які купують житло і перебувають у черзі на одержання житла або купують житло вперше);

- надають послуги стільникового рухомого зв'язку;

- здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

- здійснюють продаж легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди.

Порядок нарахування та сплати відрахувань до Пенсійного фонду регламентується Законом № 400/97-ВР.

Зазначені вище суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду має свої особливості залежно від обраної системи оподаткування.

Тому до початку аудиторської перевірки повноти нарахування та сплати збору необхідно з'ясувати, яку саме систему оподаткування застосовує суб'єкт підприємницької діяльності - спрощену чи повну.

Для підприємств, що оподатковуються на загальних підставах, об'єкт нарахування та утримання внесків визначено статтею 2 Закону № 400/97-ВР. Об'єктом нарахування збору є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-ВР (крім сум виплат, що не враховуються під час визначення бази нарахування страхових внесків, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру).

Аудитор повинен з'ясувати, які саме виплати працівникам підприємства належать до фактичних витрат на оплату праці. Насамперед це основна заробітна плата, тобто винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) й/або відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Наступною складовою фактичних витрат на оплату праці є додаткова заробітна плата, тобто винагорода за працю понад установлені норми, трудові успіхи, винахідливість і особливі умови праці. Вона охоплює доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

На цьому етапі перевірки аудитор бере до уваги такі первинні документи, як відомості нарахування заробітної плати, банківські виписки, видаткові касові ордери та відомості виплати заробітної плати. Спочатку він з'ясовує, які з виплат із каси підприємництва пов'язані з виплатою основної та додаткової заробітної плати. Наступним кроком є ідентифікація сум, виплаченим працівникам, із сумами, наведеними у відомостях нарахування заробітної плати. Якщо розбіжності не встановлено, відрахування на пенсійне страхування у відомостях нарахування заробітної плати зроблено правильно, відображений у відомостях збір у день виплати зарплати сплачено повністю, то аудитор має право скласти позитивне судження щодо результатів перевірки.

Водночас, визначаючи розмір фактичних витрат на оплату праці, аудитор повинен бути уважним, адже до них належать не лише суми заробітної платні, наведені у відомостях нарахування заробітної плати. У повсякденній діяльності трапляються різні операції, внаслідок яких особи, що перебувають у трудових відносинах із суб'єктами підприємництва, набувають додаткових матеріальних благ. Суми, отримані у такий спосіб, теж належать до фактичних виплат на оплату праці і включаються до бази обчислення пенсійного збору. Найчастіше трапляються випадки безоплатного передання працівникам матеріалів, товарів, МШП, основних засобів, надання послуг, не пов'язаних із виплатою заробітної плати у натуральній формі. Бувають випадки видачі проїзних квитків на користування громадським транспортом, списання сум зворотної фінансової допомоги, надано працівникам.

Також аудитор повинен стежити, щоб до складу фактичних витрат на оплату праці помилково не потрапили виплати, не пов'язані з оплатою праці. Відповідно до обмежень статті 5 декрету К 13-92 не нараховується збір на такі види виплат, що найчастіше трапляються у практиці аудиторських перевірок:

- допомогу з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення;

- суми одержуваних аліментів;

- компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;

- суми, одержані внаслідок відчуження майва, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержаних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності;

- доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді, а також у вигляді первинної переробки;

- суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності;

- вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі табори, крім туристських і міжнародних;

- суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб;

- суми дивідендів, оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону № 334/94-ВР.

Робота аудитора над визначенням фонду оплати праці є найбільш складною та трудомісткою окрім того, з визначеного фонду оплати праці необхідно вилучити суми заробітної плати окремих працівників, які перевищують максимальну величину витрат, з яких, стягуються внески на державне соціальне страхування та держави пенсійне страхування.

Під час перевірки аудитор визначає базу нарахування пенсійних внесків додаванням фонду нарахованої платником оплати праці, зменшеного на суму перевищень максимальних розмірів оплати праці, та фонду оплати праці, визначеного розрахунковим шляхом. Згодом обчислену у такий спосіб базу аудитор порівнює із зазначеною у звітності, поданій платником до органів пенсійного фонду. На завершальному етапі перевірки обчислюються суми збору за встановленими ставками множенням на визначену аудитором розрахунковим шляхом базу, а також порівнюється отримана величина із сумами, перерахованими суб'єктом підприємництва до Пенсійного фонду.

3.2 РОЗРАХУНКИ З ФССВБ

Під час проведення перевірок повноти та своєчасності нарахування і сплати страхових внесків на випадок безробіття аудитор повинен керуватися такими нормативними актами:

- Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ;

- Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ;

- Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду обов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття.

Внески сплачуються працедавцями (юридичними особами, приватними підприємцями) і найманими працівниками, що працюють за трудовим договором (утримуються з їхніх доходів). Об'єктом нарахування внесків на соціальне страхування на випадок безробіття є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які працюють за трудовим договором (зокрема й на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня), що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу витрат на оплату праці включаються основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні й компенсаційні витрати, серед них і натуроплата. Перелік таких виплат встановлено Інструкцією за статистики заробітної плати.

Страхові внески нараховуються й утримуються з сум, що не перевищують максимальної величини, з якої стягуються внески, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

- пенсіонери, які ще працюють, та особи, в яких відповідно до законодавства виникло право на пенсію;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.

Від сплати внесків звільнено осіб у період відпустки для догляду за дитиною до трьох років і до шести років (за медичним висновком). Тобто у разі одержання ними доходу протягом вказаного періоду збір із нього не утримується.

Не нараховується збір також на виплату за догодами цивільно-правового характеру (договорами підряду).

Ставка збору, що сплачуються підприємствами від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників становить 1,3%.

Внески, сплачувані з доходів працівників, обчислюються за ставкою 0,5%.

Страховані внески сплачуються (як нараховані, так і утримані) в день одержання працедавцями (підприємствами) у банках коштів на оплату праці.

Аудиторська перевірка повноти обчислення та сплати збору на страхування на випадок безробіття проводиться за аналогією до перевірки повноти нарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду з урахуванням зазначених вище особливостей.

3.3 РОЗРАХУНКИ З ФССТВП

Під час проведення цієї перевірки аудитор повинен керуватися такими законодавчими актами:

- Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ;

- Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ.

Відповідно до цих законів внески вплачують працедавці та наймані працівники, які працюють за трудовим договором. Об'єктом нарахування внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які працюють за трудовим договором, що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу витрат на оплату праці включаються основна й додаткова заробітна плата, заохочувальні й компенсаційні виплати, серед них і натур оплата.

Страхові внески нараховуються й утримуються з сум, що не перевищують максимальної величини, з якої стягуються внески, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Ставка збору, що сплачуються підприємствами від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників становить 1,5%.

Внески, сплачувані з доходів працівників, обчислюються за ставкою 1%.

Аудиторська перевірка нарахування та сплати внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності проводиться за аналогією до перевірки відрахувань на обов'язкове пенсійне страхування. Але на відміну від Пенсійного фонду внески на соціальне страхування з ТВП не нараховуються на винагороди за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду).

На наступному етапі проведення аудиторської перевірки взаємовідносин із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється перевірка правомірності відшкодувань підприємством за рахунок коштів Фонду сум допомог, передбаченим чинним законодавством.

Насамперед аудитор з'ясовує такі питання:

- якими видами допомоги, виплачуваної з бюджету соціального страхування, мали право скористатися працівники підприємства;

- чи є лікарняні листки, довідки, заяви працівників та інші документи, що надають право на отримання допомоги.

Законодавчі документи, якими слід керуватися під час перевірки правильності виплати допомоги з соціального страхування:

- Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ;

- Положення про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми;

- Порядок розслідування та обліку нещасних випадків виробничого характеру;

- Порядок нарахування середньої заробітної плати (доходу)для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Із бюджету державного соціального страхування виплачується така допомога:

- у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

- у зв'язку з вагітністю й пологами;

- одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини;

- одноразова допомога на поховання.

Серед зазначених видів допомоги найбільшу питому вагу має допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Аудитор перевіряє правильність обчислення середньомісячного заробітку, застосування відсотка середньої заробітної плати залежно від тривалості трудового стажу. Для розрахунку виплат із соціального страхування середня заробітна плата береться за шість попередніх календарних місяців.

Склад виплат для розрахунку середньої заробітної плати визначається згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, за якими нараховуються страхові внески.

Аудитор під час перевірки повинен також враховувати, що допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується з розрахунку тих доходів, на які нараховується збір. Це потрібно брати до уваги під час обчислення середньої заробітної плати. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (крім виплат на догляд за хворою дитиною і у зв'язку з вагітністю та пологами) за перші п'ять днів непрацездатності виплачується за рахунок підприємства, із шостого дня - за рахунок коштів фонду соціального страхування. Допомога на догляд за дитиною і у зв'язку з вагітністю та пологами (декретні) повністю виплачуються Фондом соціального страхування.

3.4 РОЗРАХУНКИ З ФССНВ

Нормативними актами, що регулюють відносини суб'єктів підприємницької діяльності з Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності є:

- Закон України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-XIV;

- Закон України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ;

- Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Об'єктом нарахування цих внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу на оплату праці входять основна й додаткова заробітна плата, інші заохочення та компенсаційні виплати, зокрема й у натуральній формі. Перелік таких виплат встановлено Інструкцією з статистики заробітної плати. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, та розміру страхового тарифу. Класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва наведено у додатку до Порядку визначення страхових тарифів. В основу класифікації професійного ризику покладено Загальний класифікатор галузей народного господарства.

Страхові внески нараховуються й утримуються із сум, що не перевищують максимальної величини, з якої стягуються внески. Страхові внески сплачуються в день одержання працедавцями у банках коштів на оплату праці.

Аудиторська перевірка повноти обчислення та сплати внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань проводиться за аналогією до перевірки повноти нарахування та сплати до Пенсійного фонду з урахуваннями вище зазначених особливостей.

ВИСНОВОК

Аудит, як внутрішній так і зовнішній, а особливо внутрішній, для кожного підприємства є дуже важливим, адже по закінченню аудитор вказує на всі виявлені недоліки, недопрацювання, пропуски в роботі бухгалтерії, що трапляються з різних причин. Як відомо, на підприємствах проводять обов'язкові аудиторські перевірки та перевірки з контрольно-ревізійного управління. Перші проводяться аудиторськими фірмами, а другі - Контрольно-ревізійним управлінням. Причому, перші, не такі “страшні”, як другі, тому що перевірка з КРУ лише виявляє помилки та шахрайства та карає винних, а аудит у своєму аудиторському висновку також дає поради, по виправленню цих помилок, радить, яких заходів необхідно вжити, для того, щоб у подальшому не повторювати цих помилок. Особливу увагу ті й інші приділяють розрахункам підприємства з оплати праці та з фондами соціального страхування.

Отже, як видно з усього вищесказаного, аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування є надзвичайно трудомістким процесом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

І. ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ:

1. Бондар М. Аудит в АПК: Навч. посібник. - К.:КНЕУ. 2003. - 188 с.;

2. Загородній А.Г. та ін.. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. - 456 с.;

3. Ільїна С.Б. Основи аудиту: навчально-практичний посібник. - К.: Кондор, 2006. - 378 с.;

4. Кадуріна Л.О. Основи аудиту: Навчальний посібник. - Київ: Видавничий Дім “Слово”, 2003. - 184 с.;

5. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2003. - 223 с.;

ІІ. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА:

6. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року № 3125-ХІІ;

7. Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.