бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Видовий склад риб річки Десна

p align="left">Починає розмножуватися на другому -- четвертому році життя. Нереститься при досить високій температурі води -- близько +20...+29 °С. Ікру відкладає окремими порціями, з інтервалом майже півтора-два тижні. Плодючість самок зростає із збільшенням їхніх розмірів і маси: самки завдовжки 17 -- 18 см і масою 90 -- 130 г відкладають 20 -- 40 тис. ікринок, а самки завдовжки 30 -- 33 см і масою 800 -- 1000 r -- 470 -- 500 тис. ікринок.

При температурі води понад 20 °С ембріональний розвиток триває три -- п'ять діб. Новонароджені личинки мають довжину близько 3,5 мм, але через тиждень чи трохи більше довжина їх досягає 6 мм, і вони переходять на активне живлення. Це означає, що запаси жовткового міхура вичерпались, і личинки починають самостійно добувати їжу. Вони живляться різними водоростями, дрібними рачками, черв'яками, личинками комах, які є в товщі води. В кінці літа -- на початку осені молодь починає споживати тварин, що живуть у придонному грунті. Про це свідчить дуже короткий кишечник лина. Він у нього майже відповідає довжині тіла, тоді як у риб, які споживають значну кількість рослинної їжі, довжина кишечника в кілька разів перевищує довжину їхнього тіла. Наприклад, у коропа -- 2,5 -- 3 рази, у товстолобика -- у 10 разів [6, 58].

Ріст залежить від кормової бази водойми, її географічного положення. Досить часто довжина тіла тварини досягає близько 40 см і маса -- 2 -- 2,5 кг. Інколи виловлюють особин завдовжки 60 -- 70 см, маса яких перевищує навіть 8 кг. Це вже рекордсмени з роду линів.

М'ясо досить смачне і поживне. Оскільки він споживає той корм, який не використовують або мало використовують інші ставкові риби, його рекомендують вирощувати в полікультурі, тобто підселяти до інших ставкових риб. Лина можна розводити і в монокультурі в тих ставках, де для нього є достатня кількість кормових організмів.

ПІДУСТ. Chondrostoma pasus (L.). Відрізняється від інших риб родини коропових тим, що рот його має вигляд широкої поперечної щілини і міститься на нижній частині рила. Крім того, черевна порожнина риби вкрита чорною плівкою.

Збирається в табуни, які іноді можуть бути досить великими. Складаються табуни з особин, майже однакових за розмірами. Обирає ділянки, вкриті грубозернистим піском, галькою або камінням. Живе в придонних шарах води, проте значних глибин уникає, бо там немає його кормових об'єктів. Живиться переважно водоростями, які прикріплюються до придонних предметів, зчищаючи їх нижньою губою, вкритою роговим чохликом. Крім рослинних організмів, споживає і тварин, що водяться тут. У період нересту інших риб може живитися і відкладеною ікрою.

Нереститься на мілководних ділянках річок при температурі води близько 10'°С. Для цього він обирає місця із чистою водою, здійснюючи переднерестові міграції. Тривалість нересту не перевищує одного тижня. Плодючість самок неоднакова. Так, у самок масою 91 -- 130 r, 131 -- 170 r та 171 -- 210 г вона відповідно становить -- 5,8, 7,2 і 7,6 тис. ікринок.

У перші три-чотири роки життя росте найінтенсивніше, у наступні роки річні прирости послідовно зменшуються. У семи-восьмирічному віці довжина тіла досягає 27 -- 35 см.

Вважається малоцінною рибою через малу калорійність м'яса. До того ж він досить кістлявий. У деяких водоймах досить численний, тому є об'єктом промислу [6, 59].

ГУСТЕРА. Blicca bjoerkna (L.). Належить до роду густера. Схожість з лящем виявляється у формі тіла, деяких біологічних рисах -- масі внутрішніх органів (серця, селезінки, печінки, нирок) і складі білків.

Тіло досить високе, сплюснуте з боків. Спина з помітним горбом. Рот невеликий, напівнижній, витягується в трубочку. Анальний плавець довгий, його основа починається за вертикаллю умовно, проведеною на рівні останнього променя спинного плавця. Зовнішній край анального плавця майже не утворює увігнутої лінії. Луска велика. Спина сіра з блакитним відтінком, боки сріблясто-білі. Непарні плавці темно-сірі, парні -- жовтуваті, іноді навіть червонуваті.

Живе в річках, озерах і водосховищах, у місцях, де тиха течія, замулене чи глинисте дно, зріджена рослинність. У добре прогрітих водах вона перебуває протягом літа, і тільки на зиму великі табуни переміщуються на глибші місця. З весняним прогріванням нерестові косяки збільшуються і починають рухатись проти течії, а в озерах і водосховищах -- у прибережну зону нерестовищ, ділянок з добре розвиненою рослинністю і повільною течією.

Статевозрілою стає на третьому-четвертому році життя, досягнувши близько 10 см в довжини, зрідка -- 7 см. Плодючість самок коливається від 17,5 до майже 150 тис. ікринок. Вони відкладаються двома-трьома порціями, з інтервалами півтора-два тижні. Нерест проходить при температурі води не нижче від 16 °С і відбувається переважно в ранкові та вечірні години. Після нересту розміри табунів зменшуються, риби починають нагулюватись.

Живиться організмами, які живуть у придонному шарі води і в ґрунті: черв'яками, личинками комах, рачками і є серйозним конкурентом ляща. Проте темп її росту порівняно з лящем значно повільніший. У водосховищах росте значно краще, ніж у річках. Так, у Дніпрі п'ятирічні риби мають довжину тіла близько 15 см, у Київському водосховищі -- близько 20 см. Найбільша довжина тіла не перевищує 35 см, маса -- 1,3 кг [6, 64].

Оскільки густера є конкурентом у живленні цінних риб, проводять заходи щодо обмеження її чисельності -- виловлюють на місцях нересту, збільшують чисельність хижих риб, таких, наприклад, як судак. Поширена майже в усіх водоймах, за винятком гірських ділянок річок Карпат і Криму.

ЛЯЩ. Abramis brama (L.). Серед представників роду лящ досягає найбільших розмірів. Довжина його тіла -- 50 см, іноді навіть 75 см, маса близько 6 кг. Тіло високе, сплюснуте з боків, голова мала, рот напівнижній, який може висуватись трубочкою. Луска дрібна, особливо на спинній частині. Зовнішній край анального плавця утворює увігнуту лінію. Він починається під вертикаллю, умовно проведеною від заднього кінця спинного плавця. Спина темно-коричнева чи сірувата, боки золотисто-коричневі, у молодих особин сріблясті, черево жовтувате. Плавці сірі з чорною облямівкою, на грудних плавцях облямівки немає.

Мешканець річок, озер, водосховищ, тримається на глибоководних плесах з глинястим, злегка замуленим дном. Молодь частіше зустрічається на піщаних місцях, куди дорослі особини іноді виходять у пошуках їжі. Зарослих ділянок, як правило, уникає, хоч живиться поблизу заростей очерету, рогози, рдесту. Табуни ляща постійно перебувають в одних і тих самих місцях, проте, в разі небезпеки відкочовують з них і можуть довго не повертатись. Це надзвичайно обережна риба, живе переважно в придонних шарах води. На мілководдя дорослі риби можуть підходити в період нересту. Якщо їх потурбувати в цей час, вони залишають нерестовища, не відклавши ікри.

Статевої зрілості самці досягають у чотирирічному віці (тіло завдовжки близько 25 см), самки -- у чотири -- п'ятирічному віці (тіло завдовжки близько ЗО см). Більшість самців дозрівають на рік-два пізніше, ніж самки. У нерестовому табуні частіше переважають самці. Із збільшенням віку кількість їх поступово зменшується, серед особин чотирнадцятирічного віку самців немає [6, 65].

Нереститься у кінці квітня -- на початку травня при температурі води не нижче від 10 °С. Масове розмноження відбувається при температурі води близько 15 °С. Задовго до нересту тіло плідників темнішає, у самців воно інтенсивніше, ніж у самок вкривається бугорками із загостреними верхівками, які більші на голові, ніж на тілі. Нерестовищами є ділянки в заплаві річок завглибшки 20 -- 40 см, в озерах і водосховищах -- прибережні ділянки із заростями водної або лучної рослинності. За тихої погоди риба відкладає ікру в ранкові та вечірні години. У цей період табуни складаються з майже однакових за розмірами плідників. Першими починають розмножуватись найстарші особини, пізніше -- молодші. Залежно від інтенсивності прогрівання води нерест може тривати від двох тижнів до місяця і навіть більше. Самки відкладають різну кількість ікринок. Так, у самок 51 -- 53 см завдовжки налічується від 435 до 666 тис. ікринок. Ікринки під час нересту приклеюються до рослинності. При температурі води близько 20 °С період інкубації становить п'ять-- сім днів. Личинки прикріплюються до рослин і перебувають у такому стані близько двох діб. У цей час їх довжина не перевищує 5 мм, вони живляться за рахунок вмісту жовткового міхура. Згодом їх кормовими об'єктами стають організми товщі води, а досягнувши довжини тіла більш як 3 см, молодь починає живитися придонними організмами.

Дорослі риби споживають личинок комах, черв'яків, рачків, дрібних молюсків. Найінтенсивніше живлення відбувається влітку, тому найвгодованішими риби стають восени, коли вони збираються у великі табуни і концентруються на глибоких місцях.

Росте досить швидко. Найбільші прирости тіла в довжину спостерігаються до п'ятирічного віку, після чого збільшуються прирости маси. Прирости маси тіла знижуються після десятирічного віку риби. Довжина сімнадцятирічного ляща досягає 52 см.

Поширений в більшості річок, озер, водосховищ. Не водиться лише в гірських ділянках річок. Це надзвичайно цінна промислова риба, яка є основою рибного промислу наших водойм. У значній кількості ляща виловлюють і вудками. Внаслідок погіршання умов розмноження цього виду -- зарегулювання стоку річок, використання їх вод для поливу -- проводять заходи щодо збільшення чисельності ляща. До них належать виставлення нерестових гнізд, на які риби відкладають ікру, насадження вздовж берегів річок, озер і водосховищ дерев та кущів, встановлення обмежень у виловлюванні риби.

ЧЕХОНЯ. Pelecus cultratus (L.). Належить до родини коропових. Тіло сплюснуте з боків, черево вигнуте, вздовж нього міститься гострий кіль. Спина утворює пряму лінію. Спинний плавець короткий, зміщений до хвоста. Грудні плавці дуже довгі. Голова невелика, рот великий, обернений догори. Тіло вкрите блискучою лускою, яка слабо тримається на тілі. Бічна лінія хвилеподібна, близько підходить до нижньої частини тіла. Забарвлення верхньої частини тіла темнувате із зеленувато-блакитним відтінком, боки сріблясто-білі. Спинний і хвостовий плавці сіруваті, решта -- жовтуваті чи рожевуваті. Усі ці ознаки свідчать про те, що чехоня -- риба відкритих ділянок водойм. Тримається у товщі води, де значна течія, у руслах річок, широких плесах водосховищ та великих озер. У пониззях річок, які впадають у лимани з солонуватою водою, в Азовське море, веде напівпрохідний спосіб життя, тобто нагулюється в солонуватих водах, а для розмноження заходить у річки; зимує в пониззях річок. Весною для розмноження піднімається в річки, які мають широку заплаву, а у водосховищах -- до їх верхніх ділянок та в притоки. Тримається табунами, які є найбільшими у весняний період і перед зимівлею, а протягом доби -- удень. Чехоні властиві й добові міграції, тобто вона переміщується в товщі води за кормовими організмами [6, 70].

Статевозрілою стає в три-чотирирічному віці. Самці мають довжину тіла не менш як 18 см, самки -- понад 21 см. Плодючість самок залежить від довжини їхнього тіла; так, у самок завдовжки близько 20 см буває 8 тис. ікринок, а завдовжки близько 40 см -- майже 70 тис. ікринок. Нереститься в травні-червні. Тривалість нересту залежить не стільки від інтенсивності прогрівання води, скільки від рівня води і швидкості течії. Як правило, температура води в період розмноження не нижча від +10...+11 °С, швидкість течії 0,1 -- 0,72 м/с.

СОМ ЗВИЧАЙНИЙ. Silurus glanis L. Єдиний представник родини сомових у водоймах України. Тіло його видовжене, голова велика, на ній особливо помітна велика паща, оточена трьома парами вусиків. Спинний плавець малий, анальний -- довгий, майже зливається з хвостовим. Голова й тіло вкриті м'якою шкірою, яка виділяє багато слизу. Забарвлення тіла дуже змінюється. Найчастіше спина чорна або коричнева із синюватим чи зеленуватим відтінком, на боках плями такого самого кольору, черево біле.

Тварина живе в основному в прісноводних водоймах, проте може витримувати й невелике осолонення, веде осілий спосіб життя і тільки в період розмноження здійснює невеликі міграції. Нереститься при температурі води близько +13...+14 °С, хоч найінтенсивніший нерест при температурі води +16...+18 °С. Статевозрілим стає у трирічному віці при найменшій довжині 47 см і масі 900 г, проте більш як половина риб цього віку дозріває в наступні роки.

Нереститься в заплавах річок, відкладаючи ікру на залишки торішньої рослинності, на корені дерев'янистих і трав'янистих рослин. З них він будує примітивне гніздо, яке самці охороняють до вилуплення личинок. Личинки певний час перебувають у гнізді, а згодом залишають його і поширюються по водоймі [6, 77].

Дорослий сом живиться переважно рибою, серед якої, наприклад, у пониззі Дніпра, переважають верховодка, густера, бички, гірчак і значно рідше такі цінні риби, як тараня й судак. Відшукує їжу за допомогою добре розвинених органів нюху, які містяться не тільки в ніздрях і на вусиках, а й на всій шкірі. Полює на здобич переважно в сутінках, виявляючи в цей час найбільшу активність. Здобич підстерігає на дні, де лежить нерухомо. У сома великий м'язовий шлунок. Після вдалого полювання він може не їсти від однієї до трьох діб. Проте за певних умов поведінка сома під час живлення може значно змінюватись. Особливо це яскраво виявляється тоді, коли молоді риби, якими живляться соми, залишають місця народження. У цей час разом з паводковими водами вони намагаються потрапити в русло річки, де паводкові води довго не змішуються з річковими й утворюють струмінь чистої води, і тримаються у ній.

У місцях, де напрям течії змінюється і струмінь чистої води спрямовується до берега, збираються соми. Глибина протоки в таких місцях близько одного метра. Соми розміщуються тут у кілька шарів проти течії. Це скупчення нагадує бджолиний рій. У риб верхнього ряду голови інколи виступають з води. Так утворюється ніби бар'єр. Здалеку чути плескіт води й голосне плямкання сомів, які час від часу виринають на поверхню води і захоплюють разом з молоддю риб струмінь води й повітря.

У перші роки життя сом росте досить швидко. Наприклад, у пониззі Дніпра в дворічному віці його довжина досягає близько 50 -- 60 cm. Пізніше темп росту дещо сповільнюється. Так, довжина тіла п'ятирічних особин -- понад 95 см, семирічних -- понад 120 см. Помічено, що після статевого дозрівання самці ростуть швидше, ніж самки, тоді як у більшості прісноводних риб самки завжди ростуть краще. Іноді зустрічаються соми-гіганти віком понад 25 років, масою понад 110 кг і довжиною тіла близько 250 см. Дуже цінна риба. Його успішно можна розводити і в ставках. У минулому його шкіру використовували замість скла. Вимита й висушена вона досить міцна і прозора. Плавальні міхури використовують для виготовлення клею.

СУДАК ЗВИЧАЙНИЙ. Lucioperca lucioperca (L.). Серед риб родини окуневих найціннішим є судак звичайний.

Зовнішній вигляд його свідчить про те, що риба веде хижацький спосіб життя. Тіло видовжене, сплюснуте з боків і знизу, вкрите дрібною лускою, яка міцно сидить у шкірі. Луска частково є й на зябровій кришці. Голова клиноподібна, рот великий, на обох щелепах є великі ікла. Спина зеленувато-сіра, на боках тіла буро-чорні поперечні смужки, а на плавцевих перетинках спинних і хвостового плавців є темні плями.

Живе у річках, водосховищах, проточних озерах, де обирає глибокі місця біля корчів. Для полювання виходить на мілководні ділянки, вкриті піском або сумішшю піску й гальки. Найактивніший перед сходом сонця та у вечірні години. Тоді він може близько підходити до берегів, а в погоні за здобиччю навіть вискакувати з води. Це надзвичайно ненажерливий хижак. Він нападає на табуни верховодок, молодих головнів та інших дрібних риб.

Нереститься в заплавах, у прибережних зонах озер, водосховищ. Ікру відкладає на прикореневі частини рослин. Плідники очищають їх від грунту й мулу, утворюючи гнізда. Після відкладання ікри й запліднення її самка залишає гніздо, а самець охороняє його доти, поки не виклюнуться личинки. Рухом своїх плавців він сприяє очищенню ікри від мулу і створює сприятливий кисневий режим. Цікаво, що при загибелі «сторожового» судака ікру охороняє інший самець. Інших риб, у тому числі й судаків, що наближаються до гнізда, самець-охоронець зустрічає агресивно: плавці й зяброві кришки розчепірюються, і він кидається на «ворога». Після відкладання та запліднення ікра близько двох годин набухає. Діаметр кожної ікринки збільшується. Швидкість розвитку ембріона залежить від температури води: при температурі +9...-)-11 °С він розвивається десять-одинадцять діб, при +15... +19 °С -- п'ять-шість діб, при +18...+22 °С -- три-чотири доби. Звільняється ембріон від оболонки за 2 -- 3 с, а інколи може носити її на голові 2 -- 3 хв. Довжина ембріонів становить 3,5 -- 5,4 мм. Велика різниця в їх розмірах свідчить про неоднорідність розвитку. В ембріонів завдовжки до 4 мм голова нахилена донизу і щільно прилягає до жовтка, рота не видно, а на очах ледве помітна пігментація. Такі ембріони понад дві доби піднімаються вертикально вгору й опускаються пасивно до дна. І тільки згодом починають рухатись у горизонтальному напрямі. В ембріонів завдовжки понад 5 мм добре розвинений рот, голова відділена від жовткового міхура, очі добре пігментовані, Через 2 -- 3 години після викльовування вони вже плавають у горизонтальному напрямі [6, 84].

У перші дні після народження ембріони ростуть найінтенсивніше. На шосту-сьому добу ріст їх майже повністю припиняється, а в наступні дні знову відновлюється. Це пояснюється характером живлення. У перші дні після викльовування ембріон живиться вмістом жовтка. На шостий день запаси його вичерпуються, в ембріона з'являється рот, і він переходить на активне живлення. З цього часу починається личинковий період життя судака.

Через два тижні після викльовування личинки досягають довжини 10,5 -- 12,5 мм, а через чотири -- 15,5 -- 21,5 мм. За перші два з половиною місяці життя (в середині липня) молоді судаки досягають довжини близько 9 см, а за наступний такий самий період їх довжина збільшується ще на 5,3 см. До кінця вересня вона досягає 14,3 см. У середині лютого їх довжина досягає лише 14,8 см, тобто за чотири з половиною місяці приріст становить тільки 0,5 см, отже, молодь судака середньої течії Дніпра найінтенсивніше росте в перші три місяці (травень -- липень), у наступні місяці (серпень -- вересень) ріст сповільнюється, а з жовтня припиняється або дуже сповільнюється.

Цікаво, що для збільшення маси на 1 кг судак повинен з'їсти в середньому 3,3 кг риби. Він споживає риб, розміри яких коливаються від 3 -- 4 до 20 -- 24 см. У судака звичайного багато ворогів. Його личинок поїдають риби. Молоддю живляться окунь, щука, сом та інші хижаки. Найбільше її знищують на ранніх стадіях розвитку безхребетні тварини, особливо циклопи.

ЙОРЖ ЗВИЧАЙНИЙ. Gymnocephalus cernua (L.). Належить до родини окуневих. У нього велика голова, коротке тіло з товстим черевом, у плавцях багато колючих променів. Дуже поширений. Живе в річках, озерах і водосховищах із сповільненою течією, що мають чисту воду, у придонних шарах води, на досить великій глибині. Полює переважно вночі на мілководних ділянках. Більшу частину доби проводить у засідці, чекаючи на здобич. Живиться личинками комах, молюсків, черв'яками та іншими безхребетними тваринами, що їх споживають лящ, короп, густера, плітка. Отже, щодо живлення він є конкурентом більш цінних риб. Надзвичайно ненажерлива риба, яка не припиняє пошуків їжі ні взимку, ні влітку, ні вдень, ні вночі. Правда, в нього також є вороги, зокрема щука, судак, сом, великі окуні.

Для нересту йоржі збираються у великі табуни. Ікру відкладають кількома порціями. Діаметр ікринок близько 1 мм. Великі самки можуть відкладати до 200 тис. ікринок, їх інкубація відбувається біля дна. Довжина ембріонів, які виходять з оболонки ікринок, близько 4 мм. Більшу частину часу ембріони лежать на дні, зрідка піднімаючись у товщу води, щоб потім плавно опуститись на дно. Через місяць ембріони перетворюються на мальків, довжина яких становить близько 15 мм. їм властивий потайний спосіб життя. У табуни мальки не збираються і найбільшу активність виявляють у присмеркові години. Дуже бурхливо реагують на зовнішні подразники. Як показали спостереження в акваріумах, мальки можуть навіть вискакувати з води. Так само поводяться й дорослі особини [6, 86].

Йорж звичайний, як свідчать акваріумісти, відганяє всіх риб від корму доти, поки не наїсться сам. Проте окуня із своєї кормової ділянки він не відганяє. Можливо, цим пояснюється, що в місцях, де багато йоржів, ніякі інші риби, крім окунів, не зустрічаються.

У річках (басейни Сіверського Дінця, Дніпра, Дністра) із швидкою течією та чистим піщаним дном трапляється йорж-носар, йорж смугастий живе тільки в басейні Дунаю. Великих розмірів йоржі не досягають, у зв'язку з чим господарського значення не мають.

4. Дані про чисельність виловленої риби

В результаті проведених 10 контрольних виловів риби було виловлено близько 40 кг риби з річки Десна. Оскільки всю риби, яка перебуває на вибраній нами території, розглядаємо кількісний склад виловленої риби. Представимо одержані дані у вигляді таблиці

Таблиця 1. Дані про кількість видів виловленої риби, середню вагу та вік риби

Видова назва

Загальна кількість

Середня вага рибини, кг

Вік риби, рік

щука

10

0,3 - 0,7

1 - 2

лящ

7

0,5 - 1,0

2 - 3

судак звичайний

2

0,8 - 1,3

2 - 3

в`язь

5

0,1 - 0,3

3-4

сом звичайний

1

0,5 - 1,0

2 - 3

підуст

4

0,3 - 0,6

2

лин

3

0,5 - 0,8

2 - 3

плітка

15

0,2 - 0,5

2

білизна

5

0,2 - 0,4

3-4

йорж звичайний

10

0,2 - 0,6

1 - 2,5

чехоня

3

0,3 - 0,4

2 - 3

густера

2

0,3 - 0,5

2 - 3

краснопірка

8

0,3 - 0,4

2 - 3

5. Значення риб у житті людини і в народному господарстві

Риба має важливе господарське значення. Понад 18 % населення земної кулі задовольняє свої потреби в тваринних білках за рахунок рибної продукції.

За хімічним складом риба багата на білки (14,5 -- 22 % ), жири (0,4 -- 33,5 % ), мінеральні речовини (0,9 -- 2,0 % ), вітаміни, які є в ікрі, молочку та інших органах. Висока засвоюваність організмом людини риби й рибних продуктів зумовлює важливе їх місце в ряді основних харчових продуктів.

Звичайно споживають не цілу рибу, а лише їстівні частини тіла, переважно м'язи тулуба, а інколи -- ікру, молочко, печінку, м'язи голови. Харчову цінність різних риб характеризують калорійністю їх м'яса.

Цінність риби залежить не тільки від кількості жирів і білків у її м'ясі, а й від смакових якостей м'яса, його кольору, а також від співвідношення їстівних і неїстівних частин. Наприклад, м'ясо судака менш калорійне, ніж хамси, але судак ціниться в кілька разів дорожче.

Рибу їдять свіжою, мороженою, соленою, копченою, в'яленою, сушеною та консервованою. Найпоживніша свіжа та солена риба, найменш поживна -- сушена. До надзвичайно цінних рибних продуктів належить ікра.

М'ясо риб надзвичайно багате на мінеральні речовини. Серед них переважають кальцій, фосфор, калій, натрій, магній, сірка, хлор. їх називають макроелементами, бо вміст цих речовин становить десяті й соті частини процента. В рибі є й мікроелементи -- залізо, мідь, марганець, кобальт, цинк, молібден, йод, бром, фтор та деякі інші. Вміст їх невеликий -- від тисячних до мільйонних частин процента. Але фізіологічне значення їх дуже важливе. Залізо входить до складу гемоглобіну крові, мідь, цинк і марганець -- до ферментів тканин, плазми крові і білкових речовин печінки, йод міститься в гормонах, а разом з хлором, бромом і фтором присутній у тканинній рідині.

У м'ясі риб є сполуки, які називаються екстрактивними азотистими речовинами, їх небагато -- близько 2 % , і на харчову цінність рибних продуктів вони майже не впливають. Але вони надають м'ясу риб специфічного смаку і запаху, сприяючи таким чином виділенню травних соків, збудженню апетиту, кращому засвоєнню їжі.

З риби виробляють медичний і технічний жири. Медичний жир виготовляють з печінки тріски, акул, скатів, а технічний -- з маси, яка залишається після вироблення медичного жиру. З дрібної битої риби також виробляють технічний жир.

Вживання медичного жиру запобігає виникненню в дітей тяжкого захворювання -- рахіту. Крім цього, він зміцнює організм, підвищує його стійкість проти інфекційних захворювань. Технічний риб'ячий жир застосовують у шкіряній промисловості для дублення шкір, для їх змащування, а також у миловарній промисловості. У суміші з іншими жирами його використовують як мастило.

Риб'ячий клей добувають з плавальних міхурів деяких риб, луски, кісток і хрящів (з голів). Його використовують для освітлення деяких напоїв, у текстильному виробництві, у кондитерській промисловості, зокрема для виготовлення желе, мармеладів, а також у медицині для виготовлення пластирів.

З риб'ячої шкіри виготовляють галантерейні вироби. Шкірою деяких акул іноді полірують дерево.

У лусці риб є кристали особливої речовини -- гуаніну, наявність якої надає сріблястого кольору рибам. Гуанін добувають з луски верховодки, чехоні та деяких інших риб, дістаючи так званий перлівний пат. Змішуючи останній з лаками, до яких входять розчинники, що швидко випаровуються, і фарбуючи ним скляне намисто, виготовляють штучні перли.

З відходів і дрібних риб виготовляють риб'яче борошно. Воно йде на корм сільськогосподарським тваринам. Завдяки риб'ячому борошну в тварин активізується обмін речовин, вони засвоюють більше інших кормів, швидше жиріють, а в молодняка формується міцний кістяк, поліпшується ріст. З непридатної для людини і тварин риби виготовляють добрива, які сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур.

У недалекому минулому в нашій країні була поширена небезпечна хвороба -- малярія. У її ліквідації у Радянському Союзі певну роль відіграла гамбузія -- риба, завезена з Центральної Америки. Поживу ця риба шукає в прибережній смузі, біля поверхні води, де тримаються личинки й лялечки малярійного комара. Місцеві риби (короп, плітка, в'язь, вівсянка та ін.) також знищують личинок малярійного комара. Короп, крім цього, розпушує грунт, знищує насіння бур'янів. Тому його випускають на рисові поля. Такі риби, як верховодка, ялець, головень, чехоня, шемая, споживають комах, що літають над поверхнею води або падають на неї.

Відомо, що заростання водойм завдає значної шкоди електростанціям, зрошувальним системам, каналам. На їх очищення витрачаються значні кошти. З цією роботою успішно справляються так звані рослиноїдні риби, зокрема, амур білий, тиляпія, товстолобик. Тиляпія живе у водоймах, де температура води не знижується менш як до +7...+13 °С. її розводять у водоймах-охолоджувачах. Амур білий може жити у водоймах усіх зон України, тому його використовують для боротьби з рослинністю в різних водосховищах і каналах. Товстолобик знищує дрібні рослини в товщі води.

Склад рибного населення водойми або окремої її частини може бути показником санітарного стану водойми. Як правило, фауна забрудненої зони представлена малоцінними в промисловому відношенні рибами, тут відсутні нерестовища цінних риб, хоч здається для їх розмноження є всі умови: відповідна глибина водойми, швидкість течії, наявність субстрату, а також чиста за гідрохімічними показниками вода. Темп росту риб у забрудненій зоні повільніший, що пояснюється, очевидно, умовами їх життя (недостатня кормова база, несприятливий гідробіологічний і гідрохімічний режими). Наприклад, таких цінних видів риб, як лящ і судак, у зоні стоків немає. Щука, головень, судак також дуже вимогливі до якості води, до умов життя, і тому в зоні поширення забруднення вони не водяться.

Деяких риб наших водойм, наприклад в'юна, карася, окуня, гірчака можна утримувати в акваріумі.

Риби можуть завдавати і шкоди здоров'ю людини, поширюючи деякі дуже небезпечні хвороби.

Епідемію так званої гафської хвороби можуть спричиняти риби, в організмі яких накопичилися отруйні речовини синьо-зелених водоростей, які ті виділяють у воду в процесі життєдіяльності або розкладання після відмирання. Поява отруйної риби збігається в часі з масовим «цвітінням» водойм. Гафською хворобою хворіють як люди, так і тварини, які споживають отруйну рибу систематично і в значній кількості. Відсутність або нестача вітаміну Б і частково В6 при фізичному навантаженні й охолодженні організму сприяє виникненню захворювання. Вражаються нервова система, м'язи, нирки, печінка, кровотворні органи. Смерть настає внаслідок паралічу діафрагми та міжреберних м'язів, що забезпечують вентиляцію легень. Періодичне вживання отруйної риби навіть у невеликій кількості призводить до кишково-шлункових захворювань.

Споживаючи напівсиру рибу, людина може заразитись широким стьожаком або котячою двоусткою. Статевозріла форма широкого стьожака паразитує в кишечнику людини. Котяча двоустка небезпечна тим, що оселяється в печінці людини, внаслідок чого розвивається жовтяниця і порушується діяльність шлунка. Тому рибу перед споживанням треба добре проварювати або просмажувати.

Отрута риб є біологічно активною речовиною і може бути використана для виготовлення нових високоефективних лікарських препаратів, які використовують при нервових захворюваннях, бронхіальній астмі, як знеболюючий засіб та ін. Особливо цінними серед них є ті, структура та фармакологічні властивості яких не мають аналогів серед природних сполук, виявлених в організмах наземних тварин і рослин.

Отруйних і небезпечних серед прісноводних риб України майже немає. Проте в йоржа звичайного, йоржа-носара, йоржа смугастого та деяких інших риб є залози, що виділяють слиз, який при уколах колючками може попасти в рану й спричинити нагноєння.

Серед риб Чорного моря найнебезпечнішими є морський дракончик, морський кіт, морська корівка, морський йорж та деякі інші. Рани, спричинені ними, довго не загоюються.

Висновок

В результаті проведених обстежень водойми річки Десна та контрольних виловів було виявлено та охарактеризовано наступний видовий склад риб даної водойми (обстеження проводилося на протязі літнього періоду на території від початку міста Чернігова до впаду річки Білоус в річку Десна). Видовий склад риб річки Десна наступний: щука, лящ, судак звичайний, в`язь, сом звичайний, підуст, лин, плітка, білизна, йорж звичайний, чехоня, густера, краснопірка.

Було проведено 10 контрольних виловів риби в різних місцях на території довжиною 15 км. Вилов проводився в різний час доби та різні погодні умови. Можна було простежити залежність, що у похмуру та дощову погоду вилов риби дещо більший, ніж у суху та сонячну, а також вночі більше риби, ніж вдень.

Стан рибного господарства за останні роки має дещо погіршився. У 2003 році облдержрибінспекцією, відповідно до обсягів виділених Держкомрибгоспом України квот та наданих користувачами заяв, видано 12 дозволів, 109 талонів та 77 промжурналів на спеціальне використання водних живих ресурсів. Випадків перевищення виділених квот в 2003 році не встановлено.

Динаміка вилову основних промислових видів риб за останні 5 років не відображає в повному обсязі використання рибних ресурсів, тому що не всі виловлені водні живі ресурси піддаються статистиці. З 2003 року спостерігається збільшення лову основних промислових видів риб.

Риба має важливе господарське значення. Понад 18 % населення земної кулі задовольняє свої потреби в тваринних білках за рахунок рибної продукції.

За хімічним складом риба багата на білки (14,5 -- 22 % ), жири (0,4 -- 33,5 % ), мінеральні речовини (0,9 -- 2,0 % ), вітаміни, які є в ікрі, молочку та інших органах. Висока засвоюваність організмом людини риби й рибних продуктів зумовлює важливе їх місце в ряді основних харчових продуктів.

Цінність риби залежить не тільки від кількості жирів і білків у її м'ясі, а й від смакових якостей м'яса, його кольору, а також від співвідношення їстівних і неїстівних частин.

Список літератури

Видовий склад іхтіофауни Чернігівської області.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2002 рік.

Жизнь животных: Рыбы: В 6 т. - М.: Просвещение, 1971.

Киселев Я.Е. Рыбы наших вод. - М.: Мысль, 1984. - 288 с.

Кузнецов Б.А. Определитель позвоночных животных фауны СССР. Пособие для учителей Ч. 1. - М.: Просвещение, 1974. - 190 с.

Щербуха А.Я. Риби наших водойм. - К.: Рад. Школа, 1987. - 159 с.

Фауна України: В 40 т.: Т 8. - 1983.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.