бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Вивчення ентомофауни річки Горинь в Дубровицькому район

еплокровні види дають три покоління на рік, а холоднокровні - лише одне.

Часто над водою літають мухи, трохи схожі на бджіл (Brachycera). Це мухи-львинки, зокрема львинка звичайна (Stratiomyia chamaleon) з родини львинок (Stratiomyidae). Дорослі особини мають чорно-жовтуватий колір. На округлому черевці чергують чорні і жовті смуги.

Личинки цих мух живуть у воді, і їх нерідко можна побачити весною. Личинка має веретеноподібну форму з дуже звуженим хвостовим кінцем. Довжина тіла становить 405 см, спинний бік більш опуклий, ніж черевний. На задньому кінці тіла є пучок волосків, розташованих у вигляді розетки.

Дихає личинка атмосферним повітрям, захоплюючи його в дихальний отвір, розташований у центрі розетки на задньому кінці тіла. Поживою для личинки є дрібні органічні часточки, які вона знаходить риючись у мулі. Личинки кілька разів линяють, зимують і навесні заляльковуються. Виліт дорослих комах припадає на початок літа. Самки відкладають на листках і стеблах прибережних рослин довгасті яйця чорного кольору.

На дні водойми живуть личинки мухи дзюрчали-бджоловидки (Eristaris tenax ) з родини (Surphidae). Зовні вона нагадує осу або бджолу. Має темно-бурий колір, черевце з яскравими жовтими плямами. Самка відкладає яйця в органічні рештки забруднених водойм. З яєць вилуплюються личинки, які мають брудно-сіре циліндричне тіло х дуже довгим хвостовим відростком. Через це її ще називають „крискою”. Цей відросток є дихальною трубкою, яка має здатність видовжуватися і скорочуватися. У витягнутому стані вона досягає 10см, тим часом як все тіло личинки не довше за 1,5 см. Личинка глибоко закопується в бруд, виставляючи назовні лише хвостовий відросток. Живиться личинка органічними рештками.

Перед заляльковуванням личинка виповзає з води на сухе місце. Покрив її стає оболонкою і для лялечки.

У воді живуть личинки і різних видів ґедзів (Tabanus botinus). Ґедзі схожі на великих мух. Це комахи чималих розмірів з великими фасетковими очима. Ґедзь непомітно сідає на шкіру людини чи тварини, дуже боляче кусає, роблячи глибокий прокол на шкірі. В слині ґедзя містяться колагуліни, які перешкоджають зсіданню крові. Влітку ґедзі дуже дошкуляють великій рогатій худобі і коням. Висисають кров лише самки (їм це необхідно для дозрівання яйцеклітин), а самці живляться нектаром рослин. Самка ґедзя відкладає яйця купками на стебла і листя по березі. З яєць вилуплюються личинки, які падають у воду і далі розвиваються у водяному середовищі. Доросла личинка має брудно-сірий колір. Її циліндричне тіло рівномірно звужене до обох кінців, 4,5 см завдовжки. На передньому кінці розміщена маленька голівка з ледве помітними вусиками і міцними щелепами. Тіло личинки складається з 12 різко відмежованих сегментів.

Личинки ґедзів - хижаки. Повзаючи серед мулу і решток рослин, вони нападають на личинок інших комах, дрібних молюсків і червів, у тому числі і дощових. Голова личинок може то втягуватися, то витягуватися з передньогрудей, при чому гачки щелеп викидаються і згинаючись донизу, впихаються в тіло жертви.

Звичайно личинки тримаються дна, але можуть плавати на поверхні водойми. На 2-му році життя личинки заляльковуються. Перед цим вони виходять з води в будь-яке вологе місце і зариваються в ґрунт. Тут вони перетворюються на лялечок. Через 2-3 тижні, залежно від температури, лялечка, активно рухаючись, виходить із землі, шкіра її тріскає і з неї вилітає дорослий гедзь.

Крім справжніх ґедзів серед цієї родини поширені пістряк оздоблений (Chrysops pictus), що має крила з бурими плямами, та дощовиця світла (Haematopota hispanica) з блакитно-сірим тілом і мармуровими крилами. Ґедзі не тільки боляче кусають і цим завдають значної шкоди тваринам. Вони також є механічними переносниками збудників деяких хвороб (сибірської виразки, туляремії, трипаносомозу та ін.)

Розділ 3. Біолого-екологічний аналіз водної ентомофауни р. Горинь

3.1 Методика досліджень водної ентомофауни

Ентомологічні дослідження ми почали з вивчення фізико-хімічних і географічних особливостей біотопу, з аналізу літературних джерел та дослідження водних біоценозів та опису водної рослинності.

Маючи у своєму розпорядженні план частини водойми ми проводили виміри глибин по певних напрямках. Для вимірів неглибоких озер і ставків використовували дерев'яну розмічену палку (намітку на дм). При роботі на озерах застосовували розмічені на метри шнурковий линь з вантажем на кінці. Для вимірювання швидкості течії води використовували прилади і пристосування різної точності; у найпростішому випадку кидали поплавки і засікали час, протягом якого вони пройдуть певну відстань. Також застосовували для вимірювання швидкості течії батометр - тахіметр Глушкова, дія якого базується на тому, що через отвір певного діаметра в залежності від швидкості течії, виливається різна кількість води.

Температури водойми вимірювали спеціальними термометрами.

Простий спосіб визначення прозорості води базується на тому, що у воду (на тіньовій стороні) на тонкому шнурі або на тросі опускається білий диск діаметром 30 см і простежується на якій глибині цей диск зникає. Глибина зникнення (6 см або 6 м) і рахується величиною прозорості води.

Біологічний аналіз полягає в тому, що ми проводили 4-разове косіння гідробіологічним сачком по 25 помахів. Вміст сачка добре промивали і кожну таку пробу вміщували в банку з етикеткою. Як фіксуючу рідину ми використовували ацетон.

Обробляючи результати відлову, ми обраховували коефіцієнт зустрічаємості, коефіцієнт щільності, коефіцієнт домінування.

Коефіцієнт зустрічаємості - це відношення числа проб, в яких даний вид зустрічається до загального числа проб в %.

, де

n - кількість проб, де знайдено матеріал;

N - загальна кількість проб.

Коефіцієнт щільності - це середня величина числа комах на одну пробу (для кожного біотопу окремо)

, де

К - сума всіх особин виду у всіх пробах;

n - кількість проб.

Коефіцієнт домінування - це процентне співвідношення числа комах даного виду до загального числа видів

, де

k - сума особин даного виду;

K - сума особин всіх видів у всіх пробах

В результаті досліджень водних екосистем ми виявили 13 видів комах, приурочених до повільної течії.

3.2 Еколого-фауністичний огляд ентомофауни р. Горинь

Комахи, життя яких пов'язане з водним середовищем, відносяться до ряд бабки, ряду твердокрилі, ряду напівтвердокрилі.

Розглянемо особливості представників водної ентомофауни

Ряд бабки (odonata)

Тіло струнке, довгасте. Голова велика, рухлива, з фасеточними очима, які займають майже всю голову. Є три простих очка. Вусики короткі, щетинковидні. Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари перетинчастих крил з густою сіткою поздовжніх і поперечних жилок. Крила в стані спокою розпростерті або підняті вгору, і складені. Черевце тонке, з десяти сегментів. Перетворення неповне. Дорослі і личинки -- хижаки. Дорослі ведуть наземний спосіб життя, полюють вдень (коромисла -- також у присмерку) на різних комах, схоплюючи їх на льоту.

Личинки живуть у водоймах, де серед водоростей ловлять пуголовків, молодих рибок та водяних комах. Здобич захоплюють видозміненою нижньою губою -- «маскою». В СНД відомо до 200 видів бабок.

Родина красуні (Agrionidae)

Тіло струнке, з металічним вилиском. Основа крила не стебельчаста.

Красуня блискуча (Красотка блестящая, Agrion splen dens Harris.)

Тіло у самця металічно-синє, у самки золотисто-зелене. Крила, у самця при основі і вершині прозорі, середина крила з широкою синьою чи темно-синьою перев'яззю; у самок крила майже безбарвні, з металічно-зеленими жилками. Довжина черевця 34--38 мм. Літу червні - серпні. Поширена всюди біля водойм. Літають пурхаючим польотом понад річками, струмками і озерами.

Красуня-дівчина (Красотка-девушка, Agrion Virgo L.)

Тіло у самця металічно-зелено-сине чи синє, у самки бронзово-зелене. Крила у самців від основи майже до вершини темно-сині, у самок ясно-димчасті, з бурими жилками. Ноги чорні. Довжина черевця 34--36 мм. Літ у червні -- вересні. Поширена в більшій частині УРСР. Літає біля водойм.

Родина стрілки (Стрелки, Coenagrionidae)

Дуже тонке, довгасте тіло. Передні і задні крила із стебельчастою основою і негустим жилкуванням. Тіло металічно-зелене. Дуже ніжні, слабкі бабки, що повільно літають серед трав'янистої рослинності біля стоячих водойм, понад річками, по луках, узліссях і лісових галявинах.

Живляться дрібними комахами.

Стрілка-наяда (Стрелка-наяда, Erylhrornma najas Hansem.)

Потилиця бронзово-чорна, без плям. Очі червоні. Більша частина спини бронзово-чорна, а низ жовтий чи зеленуватий. Довжина черевця у самця і самки 26--29 мм. Літ у першій половині літа. Поширена в більшій частині України. Літає понад водоймами.

Стрілка-еналягма (Стрелка-эналлягма, Enalltigma cyathi-gerum Charp.)

Самець блакитний, з чорним рисунком, самка ясно-червона чи бурувата з чорним. Перший сегмент зверху з квадратною бронзовою плямою.

Літ влітку і на. початку осені. Поширена по всій Україні.

Стрілка звичайна (Стрелка обыкновенная, Coenagrion Hastulaium Charp.)

Основний колір самця блакитно-зелений, з чорним рисунком на першому -- сьомому кільцях черевця; самка жовто-зелена, з чорним рисунком. Восьмий і дев'ятий сегменти черевця у самців зверху блакитні, десятий -- чорний. Довжина черевця 28 -- ЗО мм. Літ у першій половині літа. Поширена майже по всій Україні.

Стрілка-плосконіжка (Стрелка-плосконожка, Ptatycnemis pennipes Pali.)

Самець блакитний, з чорними смугами на голові і черевці, груди чорні, з блакитними смугами. У самок світлі місця зеленуваті. Середні і задні гомілки значно розширені і плоскі, білі або блакитні.з чорною поздовжньою зовнішньою смугою. Волоски ніг довгі. Довжина черевця 26 -- ЗО мм. Літає ціле літо. Поширена по всій УРСР. Живе звичайно по луках і біля берегів водойм.

Родина лютки (Лютки, Lestidae)

Передні і задні крила однакові, із стебельчастою основою і негустим жилкуванням. Тіло здебільшого металічно-зелене. Повільно літають понад берегами річок і зарослих стоячих водойм.

Лютка-наречена (Лютка-невеста, Lestes sponsa Hansem.)

Зверху ясно-бронзово-зелена, боки і низ грудей жовтуваті, низ із смужками. Потилиця без жовтого, металічно-блискуча. Вздовж плечового шва у самок іде суцільна світла смуга. Черевце 25 -- ЗО мм. Літ навесні і восени. Зустрічається по всій Україні.

Родина бабки справжні (Стрекозы настоящие, Libellulidae)

Передні і задні крила неоднакової форми. Задній край очей без виступу або з півкруглим виступом посередині. Тіло жовтого, червоного, чорного або металічно-зеленого кольору. Залітають нерідко далеко від водойм.

Бабка плоска (Стрекоза плоская, Libeltula depressa L.)

Черевце дуже широке і приплюснуте, оливкове, з жовтими плямами по боках сегментів, у самця з блакитним кольором. Крила безбарвні, передні з широкою поздовжньою бурою смугою, задні з трикутною плямою при основі. Довжина черевця 26 мм. Поширена по всій території УРСР.

Досить короткі, з товстим черевцем, буруваті личинки живуть як у стоячій, так і в текучій водах. Плавають швидкими ривками за допомогою «водяного пострілу», з силою викидаючи з задньої кишки струмінь води (так само плавають личинки інших справжніх бабок, коромисел та ін.).

Бабка жовта (Стрекоза желтая, Sifrnpeirum laveolum L.)

У самця груди червоно-бурі, у самок жовто-бурі; боки грудей з чорними смужками по швах. Крила при основі широкі, вохристо-жовті. Черевце жовто-червоне (самець) або жовто-буре (самка), з широкою чорною смугою по боках. Довжина черевця 19--23мм. Літ у липні-серпні. Поширена по всій Україні.

Бабка чотириплямиста (Стрекоза четырехпятнистая, Libellula quadrimaculaia L.)

Тіло жовто-буре, кінець черевця чорний. На кожному крилі є чорна цятка приблизно посередині переднього краю його та чорні крилові стигми. Задні крила з великою темною плямою при основі. Черевце довше і вужче, ніж у бабки плоскої; довжина його 28--29 мм. Літ у червні -- серпні, інколи з'являється масами і робить великі перельоти. Поширена майже по всій території України.

Бабка перев'язана (Стрекоза перевязанная), Sympetrum pedemontanum Allioni

Крила з широкою темною перев'яззю перед вершиною. Черевце червоне, у самки жовте, завдовжки 21--25 мм. Літ у липні -- вересні. Зустрічається скрізь.

Бабка звичайна (Стрекоза обыкновенная, Sympetrum vulgatum L.)

Боки грудей у самця червоні, а в самки бурі, з трьома широкими чорними смужками; лоб з широкою чорною смугою, черевце у самця червоне, у самки буре, з чорною бічною смугою. Великих вохристо-жовтих плям при основі крил немає. Довжина черевця 24--26 мм. Літ у липні -- вересні. Поширена в Лісостепу та на Поліссі.

Бабка бронзово-зелена (Стрекоза бронзово-зеленая, Cordulia aenea L.)

Лоб зелений, без світлих плям. Все тіло бронзове зелене. Основа крил вохриста. Черевце 33--36 мм. Літ у травні -- серпні. Поширена всюди. Інколи робить масові перельоти. Ці бабки швидко літають коло стоячих водойм -- озер, ставків та боліт, де розвиваються личинки.

Родина коромисла (Коромысла, Aeschnidae)

Передні і задні крила неоднакової форми. Очі сходяться на певному протязі. Великі бабки, що швидко літають вдень понад річками і озерами. Часто залітають далеко від місць розмноження, ловлячи різних комах над лісовими галявинами, стежками та узліссями.

Здобич наздоганяють, як шуліки, тільки на льоту. Ввечері і після заходу сонця бабки полюють на різних кровосисних двокрилих -- комарів, мошок. Личинки завдають певної шкоди, знищуючи у водоймах молодих рибок.

Дозорець (Дозорщик, Anax imperator Leach.)

Одна з найбільших наших бабок. Лоб зелений, з вузькою чорною перев'яззю, позаду неї синя перев'язь, а перед тім'ям чорна пляма. Груди зелені. Черевце в самця ясно-синє, зверху з широкою, виїмчастою по краях, чорною смугою; у самок воно зелене, з бурою смугою. Довжина черевця 50--52 мм. Літ у липні -- серпні. Поширений по всій Україні.

Коромисло руде (Коромысло рыжее, Aeschna isosceles Mull.)

Крила з чорнуватими жилками. Груди без синіх плям між основами крил. Черевце рудувате чи бурувате, без синіх плям. Третє кільце черевця у самки звужене. Стегна руді, гомілки і лапки чорні. Довжина черевця 43--50 мм. Літ у травні -- липні. Поширене в Лісостепу та Степу. Личинка живе в повільно текучій воді.

Коромисло синє (Коромысло синее, Aeschna cyanea Mull.)

Лоб з чорною Т-подібною плямою. Перед грудей рудий, з двома жовтими або зеленими довгастими плямами, а боки їх зелені, з чорними смугами по швах. Черевце у самця зверху з зеленими, а по боках з синіми плямами, у самки всі ці плями зелені. Довжина черевця 52-- 54 мм. Літ у липні -- вересні. Поширене по всій Україні.

Довжина тіла личинки до 45 мм. Вона повільно повзає в заростях водяних рослин або нерухомо сидить, підстерігаючи свою здобич -- личинок водяних комах, пуголовків, молодих рибок та молюсків, яких захоплює своєю маскою. Личинки мають маскуюче забарвлення під колір середовища: ті, що живуть серед водоростей, зелені, а ті, що тримаються на ґрунті дна, буруваті.

Родина дідки (Дедки, Gotnphidae)

Передні і задні крила неоднакової форми. Очі не сходяться. Політ швидкий, добре планують, розпластавши крила.

Дідок звичайний (Дедка обыкновенный, Gomphus uulga-tissimus L.)

Тіло чорне, з жовтим рисунком. Груди жовті, з шістьма чорними смужками. Черевце чорне, з жовтою смужкою зверху від першого до сьомого сегментів, восьмий -- дев'ятий сегменти зверху чорні, по боках жовті. Стегна чорні. Довжина черевця 32--35 мм. Літ у травні -- серпні. Поширений на більшій частині України. Личинки живуть у річках, досить глибоко зариваючись у пісок та мул. Все тіло личинок вкрите безліччю гачечків і волосків, між якими осідає глина та пісок, роблячи їх важкими і стійкими проти течії.

Ряд справжні напівтвердокрилі або клопи (Нemiptera)

Тіло сплощене або видовжене. Ротовий апарат колючого типу, хоботок найчастіше чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові, рідше з п'ятьох, трьох, двох або одного членика. Крил дві пари. Передня пара крил склеротизована, на вершині перетинчаста. Друга пара прозора, перетинчаста. Деякі з клопів крил зовсім не мають, або вони дуже вкорочені. Ноги бігального, плавального, копального, стрибального або хватального типу. Лапки дво-тричленикові, рідше одночленикові.

Личинки відрізняються від дорослих меншими розмірами. Крил не мають.

У біологічному відношенні клопи поділяються на рослиноїдних, хижих і паразитичних, що живляться кров'ю хребетних.

Розмножуються клопи яйцями. Багато видів клопів є шкідниками сільськогосподарських деревних, кущових і трав'янистих рослин. Шкодять також рибництву, птахівництву.

Родина гребляки (Гребляки, Соrixidae)

Живуть у малопротічних водах. Живляться соками рослин.

Тіло видовжене, сплощене із спини і опукле з черевної сторони. Довжина тіла 9--16 мм.

Голова може вільно повертатись в усі сторони. Хоботок нерозчленований або двочленй-ковий. Вусики коротші за голову, три-чотири-членикові. Ноги короткі, лапка одночленикова. Кожна пара ніг спеціалізована: передня пара підносить їжу до рота, друга -- чіпляється за предмети, щоб утримувати тіло в.стані спокою; третя пара -- плавальна. У самців передня лапка має зубчики, що служать за орган звуку.

Дорослі клопи, перелітаючи з невеликих водойм у великі, перезимовують в них.

Гребляк крапчастий (Гребляк точечный, Согіха рunctata Ill.)

Тіло темно-коричневого кольору, голова і ноги жовті. Довжина тіла 13--15 мм. Рослиноїдний клоп. Перезимовують у водоймах дорослі клопи і личинки. Поширений скрізь.

Гребляк афініс (Гребляк афинис, Согіха affinis Leach.)

Рисунок надкрил утворений світлими плямами, що іноді зливаються у хвилясті смуги. Довжина тіла 8--9 мм. Живе в стоячих або повільно текучих водоймах. Живиться водоростями. Перезимовують дорослі клопи. Поширений скрізь.

Родина скорпіони водяні (Скорпионы водяные, Nepidae)

Тіло сплощене, з довгими повітряними трубками. Хоботок короткий, тричлениковий. Вусики тричленикові, короткі. Передні ноги хватального типу, середні і задні -- ходильного. Лапки одночленикові.

Живуть у воді. Хижаки.

Скорпіон водяний (Скорпион водяной, Nepa.cinerea L.)

Тіло плоске, коротко-широке. Забарвлення надкрил сіро-буре, черевце під крилами рожево-червоне. На кінці черевця є дихальна трубка. Довжина тіла 18--22 мм.

Живе у стоячих водах, тримається біля поверхні води, виставляючи дихальну трубку назовні. Перезимовують дорослі форми. Напровесні самка відкладає яйця у тканини водяних рослин. За вегетаційний період розвивається одна-дві генерації'.

Поширений скрізь. Хижак, шкодить рибництву.

Ранатра (Ранатра, Ranatra linearis L.)

Тіло вузьке, довге, бурувато-жовтого кольору. Черевце під крилами оранжево-червоне, закінчується дихальною трубкою. Нижні крила прозорі. Довжина тіла 35 мм. Передні ноги хватального типу і прикріплені біля основи голови. Друга й третя пара ніг ходильного типу.

Перезимовують у фазі дорослої комахи. Навесні самки відкладають яйця в тканину стебел рослин, що плавають на поверхні. Личинки сидять біля поверхні води як гребляки. За вегетаційний період розвивається одна генерація. Поширена скрізь. Хижак.

Родина плавти (Плавты, Naucoridae)

Тіло злегка опукле, широко-овальне, дихальної трубочки немає. Хоботок тричлениковий, вусики чотиричленикові.

Передні ноги хватального типу, задні плавального.

Хижаки, живляться дрібними водяними тваринами, зокрема молодими рибками.

Плавт звичайний (Плавт обыкновенный, Naucoris citnico-ides L.)

Загальний колір тіла зеленувато-бурий, блискучий, щиток чорно-бурий. Надкрила матові, оливково-бурі. Тіло злегка опукле, без повітряних трубок. Довжина тіла 15 мм. Живе в стоячих зарослих водоймах. Восени клопи відлітають досить далеко від водойм і перезимовують (дорослі форми) під рослинними рештками.

Поширений скрізь. Хижак.

Родина хребтоплави (Гладыши, Notonectidae)

Тіло зверху опукле, знизу плоске. Хоботок чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові. Черевце без повітряних трубочок. За допомогою першої і другої пари ніг, озброєних кігтиками, хребтоплави утримують їжу і лазять по поверхні підводних предметів. Третя пара ніг -- плавального типу. Живуть у стоячих і малопроточ-них водоймах.

Хребтоплав звичайний (Гладыш обыкновенный, Notonecto giauca L.)

Надкрила жовтуваті, з буруватими плямами по краю. Черевце знизу темне, зверху світле, сріблясте. Причиною цього відтінку є тонкий шар повітря, що міститься під прозорими крилами. Плаває на спині догори черевцем. Довжина тіла 14--16 мм. Час від часу хребтоплави спливають на поверхню води і виставляють назовні кінчик черевця для дихання. Живуть у стоячих і повільно текучих водоймах. Перезимовують дорослі клопи.

Поширений скрізь. Хижак.

Родина водомірки паличковидні (Палочковидные водомерки, Нydrometridae)

Голова видовжена, вусики чотиричленикові, нитковидні, довші за голову. Хоботок короткий тричлениковий. Середньо- і задньогруди суцільні. Ноги тонкі і довгі, лапки тричленикові. Живуть на поверхні води. Хижаки.

Водомірка звичайна (Водомерка обыкновенная, Hydrame-Іга stagnorum L.)

Тіло тонке, чорно-бурого кольору. Голова витягнена вперед, вусики довгі, нитковидні. Ноги тонкі, довгі, бурувато-жовті. Надкрила із світлими борозенками. Довжина тіла 9--12 мм. Живуть на поверхні води, поблизу берегів. Перезимовують дорослі форми на березі під рослинними рештками. Поширена на південному заході України та в Криму. Хижак.

Ряд Волохокрильці (ручейники, trіchoptera)

Комахи з повним перетворенням. Невеликі або середнього розміру, близькі і подібні до метеликів. Голова з нитковидними вусиками, груди з двома парами складених дашком крил. Тулуб і крила вкриті волосками -- волохаті, звідки і походить їх назва.

Личинки -- типові мешканці прісних водойм, хижі або рослиноїдні, з ротовим апаратом гризучого типу і трьома парами грудних ніг; дихають трахейними зябрами або крізь шкіру. Будують з рослинних чи мінеральних часток пересувні чохлики, або живуть у ходах під камінням та в грунті дна.

На земній кулі відомо до 3000, в СНД-- близько 300, а на Україні -- кілька десятків видів.

Волохокрилець великий (Ручейник большой, Phryganea grandis L.)

Передні крила вкриті буруватою сіткою на блідому фоні, задні крила ясно-бурі. Звичайний в Україні вид.

Волохокрилець лімнофіла ромбовидна (Ручейник лимнофила ромбовидная, Limnophilus rhombicus L.,)

Увесь бурувато-жовтий. На жовтуватих передніх крилах є ясна ромбовидна вікончаста пляма. Звичайний на Поліссі та в Лісостепу.

Волохокрилець невронія (Ручейник неврония, Neuroma reticulata L.)

Колір тіла і ніг чорно-бурий, крила ясно-бурі, з темно-бурим сітчастим рисунком. Довжина тіла 11--13 мм. Весняний вид. На Поліссі та в Лісостепу дуже часто зустрічається весною біля водойм.

Волохокрилець лімнофіла темнокрила (Ручейник лимнофила темнокрилая, Limnophilus fuscicornis Ramb.)

Колір тіла чорний, крила, особливо передні, чорнуваті. Довжина тіла 10--14 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу, біля водойм.

Ряд веснянки (веснянки, plecoptera)

Вусики довгі, щетинковидні. Ротові органи гризучого типу, але у дорослих комах не функціонують. Передньогруди великі. Крил дві пари, перетинчасті, блискучі, прозорі, буруваті чи зеленуваті. Ноги тонкі.

Амфібіонтні комахи, личинки яких розвиваються у воді: в швидкотекучих струмках, річках, поблизу яких літають або повзають по рослинах дорослі комахи. Німфи, подібно до дорослих, мають дві хвостові нитки.

Веснянка зеленуватокрила (Веснянка зеленоватокрылая, Chloroperla grammatica Scop.)

Забарвлення зеленувато-пальове. Голова з чорними очима і чорною підковоподібною плямою. Передньоспинка пальова чи жовта. Ноги пальові. Крила зеленуваті чи прозорі, з бурувато-зеленими жилками. Черевце зверху чорне, за винятком двох останніх (пальових) тергітів. Розмах крил 22--27 мм. Поширена по всій Україні. Живе біля річок і струмків. Фаза дорослої комахи буває у травні -- липні. Личинка лимонно-жовта.

Веснянка велика (Веснянка большая, Perla maxima Scop)

Забарвлення голови рудо-жовте, з двома бурими крапками спереду від очок. Вусики бурі. Передньоспинка темно-пальова, з чорним обідком. Середньо- і задньогруди бурі, їх краї жовтуваті. Крила довгі і широкі, далеко заходять за кінець черевця, ясно-жовтувато-бурі. Черевце жовтувато-буре, з двома жовтуватими хвостовими нитками. Розмах крил у самця 40--48 мм, самки 53--63 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу . У Східних Карпатах трапляється нерідко на рослинах понад гірськими річками і струмками. Фаза дорослої комахи буває в травні--липні. Личинка завдовжки до ЗО мм, жовто-бура, з темними плямами.

Страницы: 1, 2, 3, 4


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.