бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Придорожні рослини околиць Козельця

Придорожні рослини околиць Козельця

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Географо-кліматичні особливості смт. Козелець
  • Розділ 2. Видове різноманіття придорожньої рослинності околиць смт. Козелець
    • 2.1 Представники деревовидної флори
    • 2.2 Представники трав`янистої флори: характеристика та застосування
  • Розділ 3. Роль придорожніх рослин у фітоценозах
  • Висновки
  • Список літератури
Вступ

Зелені рослини -- царство живих організмів. Назва була запропанована у 1981[1] щоб відрізніти представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta або група Chlorophyta/Embryophyta. Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Гекелем.

Представники царства - автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль.

Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Рослини поширені у всіх фітоценозах, вони досить добре пристосовуються до певних умов існування.

Мета роботи - проаналізувати видовий склад природорожних рослин смт. Козелець.

Завдання роботи полягають в тому, щоб:

1) дати географо-кліматичну характеристику розміщення смт.Козелець;

2) проаналізувати видовий склад придорожніх рослин - деревних та трав`янистих видів;

3) розглянути роль придорожніх рослин у фітоценозах.

Розділ 1. Географо-кліматичні особливості смт. Козелець

Територія смт. Козелець знаходиться в зоні Українського Полісся. Ця зона охоплює північну частину України. Її південна межа проходить повз такі населені пункти: Рава-Руська -- Володимир-Волинський -- Луцьк -- Рівне -- Житомир -- Київ -- Ніжин -- Кролевець -- на північ від Глухова.

Зона мішаних лісів -- це майже 20% території України. Характерними особливостями її природних умов є низовинний рельєф, наявність піщаних і піщано-глинистих відкладів, густа річкова мережа, широкі річкові долини, достатнє зволоження і високий рівень ґрунтових вод, переважання дерново-підзолистих ґрунтів, значне поширення борових і суборових лісів. Більша частина зони в антропогені під час Дніпровського зледеніння була вкрита льодовиками. У той час сформувалися моренно-зандрові та зандрові рівнини, моренні гряди, еолові форми рельєфу. Клімат помірно континентальний, літо тепле й вологе, зима порівняно м'яка. Середні температури січня змінюються з заходу на схід від -4,5, -5 °С до -7, -8 °С. Середні температури липня змінюються відповідно від +17 до +19,5 °С. Безморозний період триває 160--180 днів. Зона мішаних лісів є найбільш зволоженою на рівнинній частині республіки. Річні суми опадів 600-- 700 мм. Стійкий сніговий покрив тримається 90--100 днів. Густота річкової мережі 0,30--0,50 км/км2. Для річок характерна тривала весняна повінь із широкими розливами, зимова межень. Підземні води є джерелом живлення річок і озер. Вельми поширені низинні болота.

У межах зони переважають мішано-лісові, хвойно-широколистяні ландшафти, які розвинулися за помірно теплого вологого клімату та наявності льодовикових, водно-льодовикових, давньо ілювіальних піщаних відкладів. їх відзначають значне поширення дерново-підзолистих ґрунтів під сосновими та сосново-дубовими лісами, складне перемежування зандрових і моренно-зандрових рівнин, долинно-терасових, лучних і болотних ландшафтних комплексів із меліоративними системами. На півдні зони поширені острівні опілля з ландшафтами північно-лісостепового типу.

Лісистість зони змінюється від 10 до 60%; у лісах ростуть сосна, береза, дуб, граб, липа, клен. Найбільше поширені дубово-соснові ліси

-- 45% укритих лісом площ. Під боровими лісами піщані тераси й масиви. До 10% території зони -- це лучні ландшафти, що розвинулись у заплавах річок. У їхніх травостоях переважають різнотравно-злакові угруповання. Характерна риса ландшафтної структури -- болотні природні комплекси, де домінують низинні трав'янисто-мохові та лісові болота. Зона мішаних лісів України представлена Поліською провінцією -- своєрідною ландшафтною провінцією, розташованою в межах України, Білорусі, Росії, з поділом на північну, південну і східну частини. Внутрішньопровінційна диференціація Українського Полісся зумовлена його розташуванням у межах різних геоструктур, до яких прив'язані різні за площею поєднання мішано-лісових (поліських), опільських, долинних, лучних і болотних ландшафтів. Українське Полісся за особливостями просторової ландшафтної диференціації розмежовується на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся.

Київське Полісся -- низовинна акумулятивна рівнина з потужною товщею антропогенових відкладів, переважанням моренно-зандрових, борових і суборових терасових ландшафтів.

Розділ 2. Видове різноманіття придорожньої рослинності околиць смт. Козелець

2.1 Представники деревовидної флори

Рід Сосна -- Pinus L.

Сосна звичайна -- Pinus sylvestris L.

Дерево до 40 м заввишки і 70 -- 90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою -- у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, у старих -- широка, округла або у вигляді парасольки. Хвоя зібрана в пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена, живе 2 -- 3 роки. Шишки поодинокі або зібрані по 2 -- 3 шт., яйцеподібно-конусоподібні, видовжені або короткозагострені, до 7 см завдовжки і 2 -- 3,5 см у діаметрі, дозрівають на другий рік.

Природно поширена майже по всій Європі до 70° північної широти та в Азії. На півдні України поширена у вигляді окремих острівців. У молодому віці росте швидко. До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах, морозо-, посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно, оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами, погано переносить ущільнення ґрунту. Доживає до 300--400 років.

Рекомендується для створення великих парків і лісопарків, поодиноких і групових посадок.

Рід Яблуня -- Malus Mill.

Яблуня лісова -- Malus silvestris (L.) Mill.

Дерево заввишки 10 -- 15 м із широкою, розлогою, шатроподібною кроною. Листки до 10 см завдовжки, темно-зелені. Квітки до 4 см у діаметрі, білі, рожеві, зібрані по 5 -- 6 шт. в зонтикоподібні китиці, пахучі. Плоди 2 --3 см в діаметрі, зеленувато-жовті, кислі.

Природно поширена в середній і південній частинах Європи. Росте відносно швидко, досить світлолюбна, достатньо зимостійка, до родючості ґрунтів не вибаглива, але краще росте на ґрунтах, удобрених перегноєм, та на добре дренованих, свіжих суглинкових і родючих супіщаних ґрунтах. Посухо-, димо- і газостійка, добре витримує обрізування.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, узлісь, масивів, формованих живих огорож у всіх районах країни.

Рід Горобина -- Sorbus L.

Горобина звичайна -- Sorbus aucuparia L.

Дерево заввишки до 15 (20) м або високий кущ з розлогою, рідкою кроною. Листки непарноперисті, до 25 см завдовжки, мають 9 -- 15 (17) листочків. Квітки до 1 см в діаметрі, зібрані в щитки діаметром 10 -- 15 см, зі своєрідним запахом. З'являються в травні -- червні. Плоди кулясті, червоні, 1,5 см в діаметрі, починають достигати в липні, на рослині дуже декоративні [10].

Природно поширена в лісовій і лісостеповій зонах Європи, в Сибіру, на Далекому Сході. Зимостійка, але не витримує сухості повітря та ґрунту. Краще плодоносить на відкритих місцях. До родючості ґрунтів не дуже вибаглива. Чутлива до забруднення повітря димом і газами.

Рід Черемха -- Padus Mill.

Черемха звичайна -- Padus racemosa Gilib.

Дерево заввишки 10 (15) м або великий кущ з широкою, густою кроною, повислими гілками. Кора гладенька, матова, чорнувато-сіра, на молодих пагонах оливкова або вишнево-червона з іржаво-бурими або білими сочевичками. Листки видовжено-еліптичні, яйцеподібно-ланцетні, до 10 (15) см завдовжки, на верхівці загострені, по краях гостропилчасті, зверху темно-зелені, знизу сизуваті. Квітки білі, до 1,5 см у діаметрі, дуже пахучі, зібрані в китиці, цвітуть у травні впродовж 7 -- 12 діб зразу після розпускання листя. Плоди чорні, кулясті, 0,8 см в діаметрі, солодкі, їстівні, достигають у вересні [6].

Природно поширена в Європі, Середній і Малій Азії на Далекому Сході. В Україні в дикорослому стані трапляється по всій території. Повсюди зимостійка, тіньовитривала, вологолюбна, найкраще росте на свіжих і вологих ґрунтах, але в парках росте і на досить сухих ґрунтах. Чутлива до загазованості повітря, пошкоджується хворобами і шкідниками. Міські умови витримує задовільно.

Рекомендується для створення поодиноких, групових посадок, узлісь, підліска, невеликих алей та в долинах річок

Черемха пізня -- Padus serotina Agardb.

Дерево заввишки до 25 (30) м з широкопірамідальною кроною. Кора гладенька, темно-вишнева. Листки широколанцетні, 6 -- 12 см завдовжки, загострені, зверху темно зелені, блискучі, знизу світлі, восени червоні. Квітки білі, без запаху, до 1 см в діаметрі, зібрані в китиці до 14 см завдовжки. Цвіте в травні -- червні, на 2 -- 3 тижні пізніше, ніж черемха звичайна. Плоди до 1 см в діаметрі, чорні, їстівні, дозрівають у серпні -- вересні. Починає цвісти та плодоносити з п'яти років.

Природно поширена на сході Північної Америки. Широко культивується в Україні. Повсюди росте добре, морозостійка, витримує засухи, задимлення повітря, пісні, піщані та засолені ґрунти, міські умови та обрізування.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, рядових посадок та алей у всіх районах країни.

Рід Гледичія -- Gleditschia L.

Гледичія триколючкова, звичайна -- Gleditschia triacanthos L.

Дерево заввишки до 45 м з плоскорозлогою ажурною кроною. Гілки і стовбур мають тверді, прості або гіллясті, часто трійчасті колючки завдовжки до 15 см. Листки двічіперистоскладні, темно-зелені, блискучі, до 30 см завдовжки. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані в китиці завдовжки до 8 см, з приємним запахом, з'являються в червні після розпускання листя. Плоди червоно-бурі, блискучі, завдовжки до 50 см, звисають, дозрівають у вересні -- жовтні, на дереві залишаються до середини зими.

Природно поширена в Північній Америці. Широко культивується в Україні. Росте швидко на багатих ґрунтах, але може рости і на сухих пісних ґрунтах. Зимо-, посухо- і вітростійка, світлолюбна, добре витримує ущільнення ґрунту, в молодому віці -- стриження.

Рекомендується для створення поодиноких, ажурних, групових посадок, алей, живих огорож у всіх районах країни.

Рід Робінія -- Robinia L.

Робінія псевдоакація, біла акація -- Robinia pseudoacacia L.

Дерево заввишки до 30 м з прямим стовбуром, укритим товстою, темною, з глибокими борозенками корою. Крона розлога, ажурна, часто неправильної форми. Пагони голі, зеленувато-сірі, з прилистками. Листя завдовжки до 25 см, непарноперисте, світло-зелене. Квітки до 2 см завдовжки, білі, пахучі, зібрані в повислі китиці завдовжки 10 --20 см. Цвіте в травні -- червні, іноді спостерігається повторне цвітіння. Плід -- біб завдовжки 5 -- 10 см, дозріває у вересні -- жовтні.

Природно поширена в Північній Америці. Давно і широко культивується в Україні. Росте швидко, особливо до 10 -- 15 років. До ґрунтових умов не вибаглива, але надає перевагу легким, добре аерованим, суглинковим ґрунтам з домішкою вапна. Може рости на сухих, не дуже засолених, пісних піщаних ґрунтах. Досить морозо-, жаро-, посухо-, вітростійка.

Рід Липа -- Tilia L.

Липа серцелиста, дрібнолиста -- Tilia cordata Mill.

Дерево заввишки до 30 м і до 1,5 м в діаметрі з широкоокруглою, компактною, правильною кроною. Кора стовбура товста, до 40 -- 50 років гладенька, темно-сіра. Листя 3 -- 6 см завдовжки, серцеподібне на верхівці загострене, зверху зелене, знизу сизо-зелене, з бурими волосками в кутах жилок, восени -- світло-жовте. Квітки жовтувато-білі, до 1 см в діаметрі, зібрані в суцвіття по 5 -- 7 (10) шт. Цвітуть у червні. Плід -- кулястий, овальний горішок, до 0,8 см в діаметрі, бурий, достигає у серпні -- вересні.

Природно поширена майже по всій Європі, росте на півдні Західного Сибіру. В Україні в дикорослому стані -- на Поліссі, в Лісостепу та в горах Криму. В Україні повсюди зимо-та відносно посухостійка, достатньо газо- і димостійка, середньовибаглива до родючості ґрунту, витримує тимчасовий надлишок зволоження, на пісних ґрунтах не росте, добре витримує формування крони. Доживає до 400 (600) років.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, алейних посадок, паркових композицій, живих огорож, високих зелених стін, для складного фігурного формування.

Рід Клен -- Acer L.

Клен гостролистий -- Acer platanoides L.

Дерево заввишки до 30 м, зі струнким стовбуром, густою широкоокруглою кроною. Молоді пагони червонувато-сірі, кора на дорослих деревах буро-сіра з неглибокими поздовжніми тріщинами. Листки великі, 5 -- 7-лопатеві, завдовжки до 18 см, лопаті загострені, зверху темно-зелені, знизу світліші. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в щитки, з'являються в квітні -- травні. Плоди -- зеленуваті, двокрилатки, 3,5 -- 5 см завдовжки, достигають у вересні -- жовтні.

Природно поширений майже по всій Європі, однак у південно-східній частині України та в Криму в дикорослому стані немає. Вибагливий до родючості, вологості та засолення ґрунту, росте швидко, тіньовитривалий, холодо- та жаростійкий, витримує морози до мінус 40 °С, пізніми весняними приморозками не пошкоджується, стійкий у вуличних насадженнях, задимленість повітря витримує погано, стійкий проти вітрів, добре витримує пересаджування до 10 -- 15 років. Доживає до 300 років.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, алейних, вуличних посадок та масивів у лісопарках.

Клен ясенелистий -- Acer negundo L.

Дерево заввишки до 20 (25) м, часто з кривим стовбуром і розлогою широкою кроною. Кора стовбура жовтувато-зелена, ясенелистий сіра. Пагони зелені, зеленувато-червоні з сизим нальотом. Листки мають 3 -- 5 (7) листочків. Квітки з'являються до розпускання листя. Чоловічі квітки зібрані у повислі пучки, жіночі -- у повислі китиці. Плоди -- крилатки, дозрівають у серпні -- вересні.

Природно росте у Північній Америці. У культурі трапляється по всій території України. Морозо- і посухостійкий, до родючості ґрунтів невибагливий, може рости на солонцях. На глинистих і вапнякових ґрунтах росте повільно, зарані спостерігається суховершинність. У міських умовах на вулицях починає відмирати у віці 25 -- 30 років, пошкоджується газами, але швидко відновлюється, добре витримує обрізування. Доживає до 80 -- 100 років [6].

Рекомендується для створення поодиноких і групових посадок та залісення схилів у всіх районах країни.

Клен польовий -- Acer campestre L.

Дерево заввишки до 15 м з густою, округлою кроною та з буро-сірою корою на стовбурі. Молоді пагони коричнево-жовті або буро-сірі. На гілках бувають коркові нарости. Листки три-п'ятилопатеві, шкірясті, до 7 см завдовжки. Квітки дрібні, жовто-зелені, зібрані в стоячі, багатоквіткові щитки, зацвітають у квітні -- травні. Плоди - плоскі крилатки, розходяться під кутом 180°, дозрівають у серпні -- вересні.

Природно поширений у лісостеповій і степовій зонах Середньої та Східної Європи. Росте в заплавних лісах, на схилах балок та на узліссях. Досить тіньо- та посухостійкий, відносно морозостійкий, сухість і засолення ґрунту витримує краще, ніж клен гостролистий. Добре переносить міські умови, стриження, обрізування і пересаджування в дорослому віці.

Рекомендується для створення поодиноких, групових посадок, другого ярусу в лісопарках, стрижених живих огорож та стін у всіх районах країни.

Береза повисла -- Betula pendula Roth.

Дерево заввишки до 25 м з ажурною, неправильнояйцеподібною кроною, повислими гілками. Кора біла, у молодих рослин гладенька, з віком у нижній частині розтріскується, стає майже чорною. На нерозтрісканій частині стовбура відокремлюється тонкими поперечними пластинками -- березовим лубом. Пагони голі, покриті смолистими бородавками. Листки трикутно-ромбічні, яйцеподібні, по краю двічігострозубчасті, завдовжки 3 -- 7 см, у молодому віці світло-зелені, липкі, пізніше темно-зелені. Квітки зібрані в сережки, з'являються в травні. Плоди дозрівають у липні -- серпні, після чого розсипаються [10].

Природно поширена майже по всій Європі, в Західному Сибіру, на Алтаї. Належить до світлолюбних деревних видів, зимо- і посухостійка, невибаглива до ґрунтових умов. Може рости на болотах, змитих ґрунтах, пісках, супісках, суглинках, чорноземах, гравійно-кам'янистих ґрунтах, але погано витримує засолені та дуже пісні піщані ґрунти. Не дуже стійка проти забруднення повітря димом і газами. Недовговічна, доживає до 80 -- 100 років.

Рекомендується для створення поодиноких, групових посадок, алей, гаїв, обсадження водойм.

Рід Тополя -- Populus L.

Тополя біла -- Populus alba L.

Дерево 30 -- 35 м заввишки, до 2 м у діаметрі, з широкою гіллястою розлогою кроною. Кора стовбура білувато-сіра, у старих дерев тріщинувата. Молоді пагони білувато-повстисті. Листки округлояйцеподібні, по краях виїмчасто-зубчасті або туполисті, зверху темно-зелені, блискучі, голі, знизу білуваті, повстисті. Чоловічі сережки 3 -- 7 см завдовжки, з червоно-бурою оцвітиною та пурпуровими, а пізніше жовтими пиляками. Жіночі сережки завдовжки 10 -- 12 см. Цвіте в квітні -- травні, одночасно з розпусканням листя. Плоди дозрівають у червні.

Природно поширена в Європі, Західному Сибіру, Середній Азії у заплавах річок на родючих вологих ґрунтах. Найчастіше росте поодиноко. Витримує невелике засолення ґрунту та тривале затоплення. Росте на пісках. Димо- і газостійка. Обрізування витримує незадовільно. На місцях зрізу гілок часто утворюються дупла.

Рекомендується для створення поодиноких і групових посадок, монументальних композицій зелених насаджень, особливо декоративна на полянах великих парків та лісопарків по всій території країни, крім сухих степів і Криму.

Тополя тремтяча, осика -- Populus tremula L.

Дерево заввишки 25 (35) м і до 1 м в діаметрі, з яйцеподібною, широкоокруглою, неправильною, рідкою кроною. Кора стовбура зеленувато-сіра, світло-зелена, сіра, довго не розтріскується. Розтріскана кора темно-сіра, майже чорна. Пагони голі, і блискучі, червонувато-бурі. Листки округлі, округло-ромбічні з тупою верхівкою, по краю з нерівними, тупими зубцями, сіро-зелені, зі сплюснутим черешком, на вітрі тремтять. Квітки зібрані в сережки, чоловічі сережки завдовжки 7 -- 10 см з пурпуровими тичинками, жіночі коротші, з пурпуровими приймочками, з'являються до розпускання листя. Плід -- коробочка з великою кількістю насіння, дозріває в травні.

Природно поширена по всій Європі та в Азії. В Україні у дикорослому стані трапляється повсюди, за винятком Крайнього Півдня. Росте у заплавних та долинних лісах. Краще розвивається на свіжих, родючих суглинках, може рости на відносно пісних та сухих супісках і пісках. Морозо- та досить посухостійка, не боїться приморозків, світлолюбна, стійка проти забруднення повітря пилом і газами, витримує ущільнення ґрунту. Обрізування крони витримує погано. Живе 60 -- 100 років.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, великих груп, масивів у парках і лісопарках.

2.2 Представники трав`янистої флори: характеристика та застосування

Рід Подорожник - Plantago

Подорожник великий - Plantago major L.

Місцеві назви - бабка, порізник, ранник тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини подорожникових (10-60 см заввишки) з коротким кореневищем і розеткою прикореневих листків. Стебло безлисте, тонкоборознисте, голе або трохи опушене. Листки яйцеподібні або еліптичні з трьома-сімома жилками, цілокраї, голі, з клиноподібною основою і розширеним жолобчастим черешком, що за довжиною дорівнює пластинці. Суцвіття (5-15 см завдовжки) довгоциліндричне, колосоподібне, при основі рідкувате. Приквітки яйцеподібні, тупі, за довжиною дорівнюють чашечці. Квітки дрібні, з приквітками, правильні, зрослопелюсткові. Чашечка чотирироздільна з овальними тупими, перетинчастими частками, віночок (до 3 мм завдовжки) буруватий, сухий, плівчастий, трубчастий з яйцеподібними тупуватими частками. Тичинок чотири з фіолетовими або жовто-бурими пиляками, маточка одна з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком і дволопатевою приймочкою. Плід - багатонасінна темно-коричнева яйцеподібна коробочка (0,7-1,2 мм завдовжки) .

Подорожник великий росте на галявинах, луках, уздовж просік, на лісокультурних площах і як бур'ян на розсадниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні - липні. Поширений по всій Україні. Заготовляють у всіх областях України. Запаси сировини значні.

Подорожник ланцетолистий - (Plantago lanceolata L.) Листки ланцетні або вузьколанцетні, гострі, дрібнозубчасті по краю, з довгим черешком. Росте у мішаних лісах, на галявинах, лісосіках луках, лісових розсадниках, серед чагарників. Поширений по всій Україні.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.