бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Аналіз діяльності комерційного банку

Аналіз витрат здійснюється по тієї ж схемі, що й аналіз його доходів.

Валові витрати можна розділити на процентні та непроцентні.

Процентні витрати включають:

відсотки сплачені по депозитах підприємств;

відсотки сплачені по депозитах населення;

відсотки сплачені по міжбанківських кредитах і депозитам;

відсотки сплачені по залишках на розрахункових рахунках клієнтів.

Непроцентні витрати включають:

комісійні (по послугах і кореспондентським відношенням);

витрати по операціях із цінними паперами;

витрати по операціях на валютному ринку;

заробітна плата й інші витрати (нарахування на фонд оплати праці, премії і

т.д.);

інші операційні й адміністративні витрати (оренда й утримання помешкань,

різні податки, витрати на рекламу, охорону і т.д.)

Витрати банку на утримання і експлуатацію будинків і устаткування,

оплату персоналу і соціальні посібники носять відносно постійний характер.

Їхня питома вага в загальній сумі витрат банків, як правило, дуже значна.

Зріст операційних витрат не тільки відбиває несприятливий стан кон’єктури

ринку, на якому банки залучають ресурси, але і може свідчити про погіршення

керування активно-пасивними операціями.

У ході виконання аналізу витрат банку необхідно не тільки

проаналізувати в динаміці абсолютні і відносні розміри витрат ( у цілому і

по групах витрат), але і виділити основні причини, що вплинули на їхній

рівень із тим, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, які б дозволили

знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти поліпшенню структури

ресурсної бази, тобто збільшенню частки розрахункових рахунків і інших

депозитних рахунків клієнтів і скороченню частки дорогих депозитних

інструментів (наприклад, міжбанківських кредитів), і оптимальному

скороченню непроцентних витрат.

Прибуток – це головний показник результативності роботи банку.

Кількісний і якісний аналіз прибутковості робиться з метою з’ясування

фінансової стійкості банку й оцінки ефективності його роботи за визначений

період часу.

Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення

сформованої тенденції зростання прибутку банку. Така форма аналізу прибутку

можлива на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня

прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в

основному за рахунок процентної маржі і непроцентних прибутків. Негативний

висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні

тенденції зростання прибутку пов’язані в основному з прибутками від

операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із

відстрочками по сплаті податків.

Різниця між доходами і витратами комерційного банку складає його

валовий прибуток (валовий дохід). Показник валового прибутку (без обліку

сплати податків і розподілу залишкового прибутку) дає характеристику

ефективності діяльності комерційного банку.

Загальний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування

за джерелами утворення. Згідно з класифікацією, запропонованою НБУ для

складання Звіту про прибутки та збитки, доход банку поділяється на

операційний доход і неопераційний доход.

Операційний доход включає процентний доход, комісійний доход, доход

від торговельних операцій, інші банківські та небанківські операційні

доходи.

Процентний доход складається з доходів за коштами, розміщеними в інших

банках, кредитами суб'єктам господарської діяльності і фізичним особам,

іншими кредитами та доходу за цінними паперами, одержаному у вигляді

відсотків.

Комісійний доход утворюється внаслідок розрахунково-касового та

кредитного обслуговування банків і інших клієнтів як результат операцій на

фондовому та валютному ринках, які не спричиняють отримання доходу і

стосуються, перш за все, купівлі-продажу цінних паперів та іноземної валюти

за дорученням інших банків або клієнтів.

Доход від торговельних операцій є наслідком торгівлі цінними паперами,

іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з

ініціативи банка і не е виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належіть дивідендний доход,

доход від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими

операціями.

Інші небанківські операційні доходи є наслідком здійснення банком

господарських операцій. До них належать доходи від продажу основних засобів

та матеріальних цінностей, штрафи та пені, отримані за господарськими

операціями тощо.

Окремо розглядаються доходи банку від зменшення резервів за

заборгованістю.

Ці доходи утворюються за умов зменшення обсягів продуктивних активів

та зобов'язань банку або внаслідок зміни структури активів. Зменшення

абсолютного розміру продуктивних активів призводить до скорочення активних

операцій банку і потенційного зменшення доходу від цих операцій. Зниження

обсягу зобов'язань, за рахунок яких формується значна частка активів, також

спричиняє імовірне скорочення числа активних операцій банку та зменшення

доходу від них. Тобто, отримання доходу з цього джерела може стати причиною

зменшення інших видів операційного доходу. Що стосується зміни структури

активів, то утворенню доходів від зменшення резервів сприяє зниження частки

ризикових актів. За певних умов, це - позитивне явище, але треба пам'ятати,

що між ризиком і доходом існує прямий зв'язок. Це означає, що імовірність

зниження доходності активів банку внаслідок зменшення їх ризикованості буде

досить високою.

До непередбачених доходів належать доходи, які виникли внаслідок

надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій) та інші

непередбачені доходи.

Загальний аналіз доходів банку грунтується на використанні методик

вертикального та горизонтального економічного аналізу, які дозволяють

оцінити структуру об'єкта аналізу (у даному випадку - доходу банку) та

визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.

Система показників, які використовуються в загальному аналізі доходу,

включає абсолютні вартісні показники, що характеризують обсяг доходу в

цілому та за його складовими; відносні показники структури, якими

визначається питома вага кожної складової доходу; абсолютні та відносні

показники динаміки, які дозволяють оцінити зміну доходу банку: його

загального обсягу, за складом та структурою.

Аналіз даних, що характеризують динаміку доходу, дозволяє дати

управлінню доходами в цілому позитивну оцінку.

Збільшення доходу від торговельних операцій з цінними паперами та

іноземною валютою є наслідком діяльності банку на фондовому ринку та ринку

валютних ресурсів. Беручи до уваги, що брокерська діяльність не є

вирішальною для комерційного банку, деяке зменшення питомої ваги доходів

від її здійснення не може кардинально змінити загалом позитивну оцінку

динаміки доходів.

Коливання питомої ваги іншого доходу пов'язане з конкретною фінансово-

господарською ситуацією, яка виникла у процесі діяльності банку. Продаж

основних засобів або надходження штрафів не можуть бути стабільними

джерелами отримання доходу, тому їх значення у формуванні доходу є

другорядним, а оцінка здійснюється за кожним фактом отримання іншого доходу

окремо.

Оскільки комерційний банк протягом досліджуваного періоду збільшував

обсяги діяльності, що супроводжувалось зростанням зобов'язань, доходів, які

утворюються внаслідок зменшення резервів за заборгованістю.

Без здійснення відповідних витрат неможлива діяльність, навіть

існування комерційного банку. Але на відміну від доходів, збільшення яких

потенційно збільшує прибуток, вплив на прибуток витрат носить зворотній

характер. Тому метою аналізу витрат є їх мінімізація на основі ефективного

використання ресурсів комерційного банку.

Аналіз витрат здійснюється за двома напрямками: загальний аналіз

витрат банку та факторний аналіз витрат банку.

В основі загального аналізу витрат лежить їх групування за однією або

кількома класифікаційними аналіз витрат ознаками. При цьому, бажано

обрати таку систему групування, яка дозволила б виділити в окремі групи

найбільш суттєві витрати банку. Згідно з класифікацією, запропонованою для

складання Звіту про прибутки та збитки, витрати банку поділяються на

наступні групи:

> процентні витрати;

> комісійні витрати;

> адміністративні витрати;

> витрати на персонал;

> витрати на безнадійні та сумнівні борги;

> непередбачені витрати.

Загальна оцінка динаміки витрат має здійснюватись у порівнянні зі

зміною доходів банку. Тільки за цієї умови можна визначити рівень

управління витратами. Ефективне управління витратами передбачає

забезпечення випереджаючих темпів приросту доходів порівняно з темпами

проросту витрат. Перевищення приросту доходів над витратами можна

вважати ознакою стабілізації структури доходів і витрат, що за інших рівних

умов свідчить про виважену політику управління доходами і витратами банку.

У наведеному прикладі спостерігається навіть скорочення витрат при

зростанні доходів.

Проте, розглядаючи динаміку витрат за напрямками утворення, необхідно

пам'ятати, що досить часто зменшення їх абсолютного розміру свідчить про

скорочення обсягу активних операцій, на забезпечення яких витрачено

відповідні кошти. Остаточну оцінку можна скласти тільки за результатами

факторного аналізу, який дозволить визначити чинники скорочення витрат.

Досліджуючи темпи приросту окремих видів витрат, можна визначити

пріоритети, яких дотримувалось керівництво банку в управлінні його

діяльністю у звітному році. Дослідження динаміки витрат на здійснення

торговельних операцій потребує вивчення причин, що зумовили високий темп їх

приросту у звітному році.

Для визначення доцільності політики управління доходами і витратами

банку необхідно розглянути динаміку коефіцієнтів витратовіддачі за різними

видами доходних активів, обчислених як відношення відповідних доходів до

витрат, що обумовлюють їх отримання.

1.7. Аналiз прибутку i рентабельностi комерцiйного банку в ПМР

“Банківська діяльність – це комплекс взаємопов’язаних господарських

процесів, які залежать від численних факторів. Відтак рівень прибутковості

визначається як внітрішніми (ендогенними), так і зовнішніми (екзогенними)

факторами.” [ 11 , с. 47 ].

Перші прямо залежать від організаційної роботи банку, другі - від

зовнішніх умов. Цим поділом доцільно керуватися, моделюючи фінансово-

господарську діяльність, здійснюючи комплексний пошук резервів банку та

максимізації прибутку.

Вирішальне значення для прибуковості банку має забезпечення

взаємозв’язку між управлінням активами та управлінням пасивними операціями.

При цьому важливо зважати не тільки на загальний обсяг прибутку, а й на

структуру його розподілу, особливо на ту частку, яка спрямовується на

розширення та вдосконалення операцій та банківських технологій, сучасне

комп’ютерне, інформаційно-програмне забезпечення, рекламну та маркетингову

діяльність, зниження затрат і підвищення якості обслуговування. Слід

враховувати, що прагення збільшити прибуток та необхідність вести

конкурентну боротьбу в галузі фінансових послуг в умовах перехідної

економіки веде до зростання ризику. Їх подоланню сприяє дотримання банком

нормативів ліквідності, його спроможність формувати відповідні обов’язкові

резерви на випадок можливого дефіціту пплатіжних ресурсів та резерви

власного капіталу для відшкодування невиправденого ризику активних

операцій. Зокрема для покриття збитків за кредитами.

Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу прибутку і

рентабельності банку

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення

рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта

підприємництва. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів

діяльності комерційного банку прибуток, у тон же час, є найважливішим

джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та

платоспроможності. Таким чином, отримання прибутку є однією із стратегічних

цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності

банку.

Кінцевим фінансовим результатом діяльності комерційного банку є

прибуток до оподаткування (балансовий прибуток), який утворюється внаслідок

руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Отже, доходи і витрати комерційного банку є чинниками першого ряду

щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між

доходами, отриманими банком за відповідний період внаслідок своєї

діяльності, та витратами, здійсненими за той же період для забезпечення

цієї діяльності.

За своєю структурою доходи, витрати і прибуток комерційного банку

відповідають напрямкам його діяльності.

З метою аналізу розрізняють фінансові результати операційної та

неопераційної діяльності банку, фінансові результати кредитних операцій,

операцій з цінними паперами, операцій з іноземною валютою тощо.

Дослідження фінансових результатів за джерелами їх формування дозволяє

всебічно оцінити прибуток банку за його складовими та утворюючими

факторами.

Прибуток до оподаткування банку складається з:

1) чистого процентного доходу:

2) чистого комісійного доходу;

3) чистого торговельного доходу;

4) іншого прибутку.

Чистий процентний доход є різницею між процентними доходами і

процентними витратами банку. Його можна досліджувати в цілому та за

джерелами утворення: прибуток від кредитних операцій, прибуток від операцій

з цінними паперами тощо.

Чистий комісійний доход визначається комісійними доходами і

комісійними витратами. Він також може бути розподілений за видами

банківських послуг, які є джерелами утворення відповідних доходів і

напрямками витрачання коштів.

Чистий торговельний доход представляє собою прибуток або збиток від

здійснення відповідних операцій з цінними паперами, іноземною валютою тощо.

Інший прибуток - це різниця між сумою інших операційних банківських і

небанківських доходів, отриманих внаслідок зменшення резервів по

заборгованості, непередбачених доходів та сумою відповідних витрат

комерційного банку.

Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної

величини прибутку та підвищення рентабельності комерційного банку на основі

ефективного управління доходами і витратами. Отже, аналіз прибутку та

рентабельності грунтується на аналізі доходів і витрат банку. Відповідно до

мети визначають наступні завдання аналізу прибутку та рентабельності:

- оцінка виконання плану прибутку;

- аналіз динаміки прибутку в цілому, за складом і структурою;

- факторний аналіз прибутку;

- аналіз формування та розподілу прибутку;

- визначення тенденцій динаміки прибутку за тривалий період;

- аналіз показників ефективності діяльності комерційного банку;

- аналіз фінансової міцності банку (визначення межі та коефіцієнта

безпеки банку).

Інформаційне забезпечення аналізу прибутку та рентабельності

формується відповідно до завдань, які підлягають вирішенню. За своїм

складом інформаційна база аналізу прибутку та рентабельності може не

відрізнятися від інформаційної бази доходів та витрат банку. Вона

складається з правової, планової та фактографічної (облікової і

позаоблікової) інформації. До аналізу прибутку та рентабельності

обов'язково залучається інформація, отримана внаслідок дослідження доходів

і витрат банка.

Загальний аналіз прибутку

Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування (балансового

прибутку) здійснюється за даними звіту про прибутки та збитки. Для

обчислення абсолютного розміру прибутку використовується інформація про

доходи і витрати банку, яка дозволяє визначити прибуток у цілому та за його

складовими:

П= (ДІ -В1) + (Д2-В2) + (ДЗ-ВЗ) + [(Д4 +Д5) - (В4 + В5+ В6 + В7 + В8)],

де П- прибуток банку до оподаткування;

Д1 - процентний доход;

Д2 - комісійний доход;

ДЗ - доход від торговельних операцій;

Д4 - інший доход;

Д5 - непередбачений доход;

В1- процентні витрати;

В2 - комісійні витрати;

В3 - витрати на здійснення торговельних операцій;

В4 - загальноадміністративні витрати;

В5 - витрати на персонал;

В6 - витрати на безнадійні та сумнівні борги;

В7 - інші витрати;

В8 - непередбачені витрати.

Виходячи з наведеного рівняння, яке характеризує утворення

прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими.

П1=Д1-В1,

де ПІ - чистий процентний доход;

П2= Д2-В2,

де П2 — чистий комісійний доход;

П3 = ДЗ-ВЗ,

де ПЗ - чистий торговельний доход;

П4 = (Д4 +Д5) - (В4 +В5+В6+В7+ В8),

де П4 - інший прибуток.

Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови

аналітичної таблиці, яка відображає динаміку його абсолютного обсягу,

складу і структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів

за попередній і звітний роки, або, якщо аналізу піддають доходи і витрати

банку, інформація може надходити з відповідних аналітичних таблиць. Другий

підхід до формування аналітичної таблиці дозволяє використати дані

групувань доходів і витрат за їх видами і суттєво знижує трудомісткість

розрахунків.

Загальний аналіз прибутку банку потребує використання методик

вертикального та горизонтального аналізу.

ІІ. Аналіз діяльності філії Придністровського Регіонального Акціонерно-

комерційного Агропромислового банку

2.1. Структура банківської системи Придністровської Молдавської

Республіки

Придністровська Молдавська Республіка

Рис. 3.1. Карта Придністровської Модавської Республіки.

Придністровський Республіканський Банк (ПРБ) є

центральним банком Придністровської Молдавської Республіки.

Придністровська Молдавська Республіка (Придністров'є) - наймолодше

державне утворення на території колишнього СРСР. (рис. 3.1.)

Територія - 3 567 кв. км.

Довжина з північно-заходу на південний схід - 202 км.

Населення - 665,8 тис. чіл. (на 01.09.1999).

4. молдовани - 33,8%

5. українці - 28,8%

6. росіяни - 28,8%

Державні мови: російська, молдавська, українська.

Конституційний устрій: незалежна, демократична, правова держава.

Придністровська Молдавська Республіка розташована між Республікою

Молдова і Республікою Україна, уздовж ріки Дністер.

Столиця - місто Тирасполь, населення 194 тис. жителів (на 01.09.1999),

розташований у 100 км. від м. Одеси й у 70 км. від м. Кишинева.

Багато видів продукції, що випускаються в Придністров'ї, орієнтовані на

експорт, добре відомі за кордоном: сталевий прокат, устаткування для

ливарного виробництва, електроенергія, кабельна продукція, великі

електромашини, низьковольтна апаратура, електроізоляційні матеріали,

насоси, цемент, меблі, бавовняні тканини, взуття, швейні вироби, вино,

коньяк.

ПМР здійснює зовнішньоекономічну діяльність з 50 країнами по експорті

і з 40 країнами по імпорті.

Середньорічний зовнішньоторговельний оборот підприємств складає 770

млн.доларівСША.

Структура банківської системи ПМР

Придністровський Республіканський Банк, Ощадний банк, комерційні банки

різних видів, а також інші кредитні установи, що одержали ліцензію на

здійснення окремих банківських операцій, утворять банківську систему ПМР.

Для фінансування окремих цільових республіканських, регіональних і

інших програм можуть створюватися спеціальні банки (банки розвитку) у

порядку і на умовах, передбачених відповідними актами ПМР.

На сьогоднішній день у ПМР працює 10 комерційних банків і їхні філії.

Придністровський Республіканський Банк є головним баком ПМР, якій

контролює і регулює діяльність всієї банківської системи ПМР.

1. Придністровський Державний Акціонерно-Комерційний "Ощадбанк"

2. Акціонерно-Комерційний Банк "Електронний Регіональний Банк Ламінат"

3. Акціонерно-Комерційний Банк "Іпотечний"

4. *Акціонерно-Комерційний Промислово-будівельний Банк

“Бендериіндконбанк"

5. Акціонерно-Комерційний Банк Соціального розвитку "Бендерисоцбанк"

6. Акціонерно-Комерційний Банк "Промстройбанк" м. Рибниця.

7. ** Комерційний Банк "Эолис"

8. Акціонерно-Комерційний Банк "Газпромбанк"

9. Акціонерно-Комерційний Банк "Тіраспромстройбанк"

10. Акціонерно-Комерційний Банк "Тіротекс"

11. Придністровський Регіональний Акціонерно-Комерційний "Агропромбанк"

м.Тірасполь.

3.11.2000 р. рішенням зборів колективу банку "Бендериіндконбанк"

відбулося банківське злиття (об'єднання) цієї кредитної установи з

"Тіраспромстрой-банком".

** Рішенням Правління ПРБ від 18.11.99 року в КБ "ЭОЛІС" відкликана

ліцензія на проведення карбованцевих і валютних операцій.

2.2. Аналіз діяльності філії Придністровського Республіканського

Акціонерно-комерційного Агропромислового банку

Формування ринкової фінансово-кредитної системи вимагає від банків

підвищення ефективної діяльності, конкурентоспроможності банківських

інструментів та послуг на основі впроваджень досягнень науково-технічного

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.