бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Шляхи вдосконалення участі комерційних банків на ринку цінних паперів в України

p align="left">Позитивною слід вважати можливість використання населенням своїх приватизаційних сертифікатів. Велике значення в становленні фондового ринку належить корпоратизації підприємств. Перетворення державних підприємств в акціонерні товариства дає можливість виходу їх акцій на ринок капіталів, але власником залишається держава.

До конкурентноздатних сегментів ринку цінних паперів можна віднести ринок казначейських векселів та муніципальні позики.

Необхідність розвитку ринку казначейських векселів визначається їх особливою роллю на грошовому та фінансовому ринках. Випуск казначейських векселів слугує засобом мобілізації короткострокових ресурсів для покриття внутрішніх річних розривів у доходах та видатках держбюджету для обслуговування держборгу. І разом з тим казначейські векселі є найбільш гнучким інструментом кредитної політики центрального банку. Банк України, володіючи портфелем казначейських векселів, може активно впливати економічними методами на ринок міжбанківських кредитів.

В умовах дефіцитності міських бюджетів, поруч з приватизацією муніципальної власності, для залучення додаткових ресурсів на конкретні цілі розвитку міського господарства можуть широко використовуватись муніципальні позики, вони є необхідною складовою частиною приватизаційних заходів. Так, передача у власність населення житлового фонду, приватизація інших об'єктів муніципальної власності вимагають, з метою підтримання та розвитку міського господарства як єдиного комплексу, створення гнучких комерційних структур по ремонту житла та комунікацій, забудові нових районів, благоустрою міської території тощо. Мобільним джерелом фінансування названих проектів є випуск облігацій муніципальних позик. Для підвищення привабливості таких позик для населення міста та інституційних інвесторів, окрім гарантованого доходу, доцільно вводити додаткові пільги держателям досить великих пакетів, наприклад, право на пільгове придбання квоти житла, яка спеціально виділяється при житловій позиці, право на придбання інших матеріальних ресурсів із міського фонду тощо. Муніципальні позики не тільки забезпечують швидку мобілізацію ресурсів, але й гарантують відповідальність місцевої адміністрації за цільове використання коштів.

Окрім боргових зобов'язань уряду та місцевих органів влади, існують також боргові зобов'язання підприємств. У розвинених країнах борговi зобов'язання підприємств, переважно у формі облігаційних позик, здобули широкий розвиток у зв'язку з можливостями акумуляції великих обсягів капіталів та розосередженням кредитних ризиків. По суті ці позики замінили довгостроковий банківський кредит. На фінансовому ринку України облігаційні позики перебувають на стадії первинного розміщення облігацій деяких науково-виробничих фірм та асоціацій.

Основним фактором, що визначає і низьку кон'юнктуру на ринку облігацій, є високі темпи зростання інфляції, які зменшують схильність до довгострокового інвестування. По суті, на ринку корпоративних облігацій діють ті ж тенденції що й на ринку державних цінних паперів.

Сучасний ринок акцій, окрім особливостей структури пропозиції, має ряд додаткових специфічних рис. Передусім, це низька ліквідність даного ринку. Так, по відношенню до загального числа пропозицій кількість укладених угод коливається від 0% до 30-35%. По відношенню до обсягу пропозиції (сукупної ціни продавця) спостерігається ще більш низька ліквідність, сума укладених угод становить 0-15% від обсягу пропозиції. [50, c.371]

Низька ліквідність ринку акцій, окрім малих оборотів, характеризується також значною різницею цін пропозицiї на різних біржах, великими розривами цін продавців та покупців, різкими кон'юнктурними коливаннями курсів акцій бірж. Усе це надає ринку акцій вельми нестійкий характер.

У цілому низька ліквідність організованого ринку акцій визначається відсутністю вторинного ринку як такого, роль якого й повинні відігравати фондові біржі.

В умовах інфляції та загальної економічної нестабільності, починаючи з 1992 року досить стійким є ринок комерційних банків. Серед факторів стійкості даного ринку до негативних економічних впливів можна віднести такі: жорстке регулювання ліквідності комерційних банків з боку центрального банку; широка диверсифікація вкладів, що забезпечує збереження капіталу та отримання середньої норми доходу всіма акціонерами банку; можливість створення активного, тобто біржового, вторинного ринку, оскільки банки створюються в основному як акціонерні товариства відкритого типу. [50, c.371]

Розглянуті фактори, що визначають сталість ринку акцій банків, набувають зовнішнього виразу у формі динаміки курсів даних акцій: для них характерні, як правило, невеликий розрив між ринковим курсом та номінальною вартістю; стійке, хоч і повільне, підвищення ринкового курсу. Таким чином, капіталізована оцінка фінансового капіталу банків у цілому відповідає ефективності позикового капіталу.

У зв'язку з приватизацією, у тому числі у формі акціонування, передбачається більш швидке зростання ринку акцiй виробничих підприємств (підприємств нефінансового сектора). Нинішній первинний ринок акцій цих підприємств невеликий. Розміщення акцій здійснюється в основному самими емітентами без посередництва бірж та банків. Розміщення акцій здiйснюється у формі конкурсу замовлень. У сучасних умовах в Україні розпочався процес формування суб'єктів фондового ринку. За станом на 1 січня 1996 року у Міністерстві фінансів України зареєстровані випуски цінних паперів понад 300 емітентів з обсягом акціонерного капіталу більше 100 млрд. крб. У ролі торговців ланцюговими паперами діють більше 200 структур. [50, c.372]

Проте слід зазначити, що банки розміщують тільки свої цінні папери, будучи торговцями цінними паперами чисто номінально в силу володіння відповідною ліцензією, оскільки для них операції з цінними паперами ще менш прибуткові, ніж кредитування. Більш-менш активно діють на фондовому ринку поки що не більше 20-25 компаній. Емітентів, що колись були державними підприємствами, а зараз розмiщують свої акції у ході приватизації, налічується ще менше. Держава як емітент цінних паперів поки ще не проявляє активності. Розроблені в деяких регіонах так звані пілотнi проекти муніципальних позик просуваються до реалізації дуже повільно через непідготовленість місцевих органів влади. Такі фондові інструменти, як опцiони та ф'ючерси у практиці навіть не згадуються, а вексель, будучи універсальним цінним папером, не застосовується, хоч підприємства відчувають гостру кризу платежів. [50, c.372]

У даний час ринок цінних паперів проявляється в небіржовій торгівлі. У порівнянні з розміщенням цiнних паперiв на первинному ринку, вторинний ринок поки ще перебуває у зародковому стані. Становлення його буде визначатись передусім рівнем приватизації, появою ліквідних цінних паперів та створенням інфраструктури фондового ринку - широкої мережі фінансових посередників, депозитаріїв та клірингових палат.

Процес формування фондового ринку повинен проходити одночасно з процесом приватизації державної власності. Ці процеси тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені. Отже, активізація процесів приватизації та акціонування підприємств є невід'ємною умовою розвитку фондового ринку. Приватизація є потужним поштовхом до формування фондового ринку через створення відкритих акціонерних товариств на базі середніх та великих промислових підприємств. Проте цей процес поки що не здобув свого розвитку. У той же час досить широкий розвиток здобули орендні стосунки, у результаті реалізації яких колективи підприємств більшу частину майна викуповують за рахунок власних коштів.

Серед інших важливих причин, що стримують процес приватизації та, як наслідок, розвиток ринку цінних паперів, можна назвати такі:

пасивність та прихована протидія верхніх рівнів управління (міністерств, держкомітетів, корпорацій) процесу приватизації;

відсутність законодавства для створення інфраструктури приватизації в особі різних фінансових посередників, зокрема інвестиційних фондів та компаній;

відсутність гнучкої нормативної бази приватизації численних об'єднань, асоціацій, концернів, що включають кілька юридичних осіб, через систему холдінгових компаній і т.ін.

Завданням, яке стоїть перед ФР України, є створення дієздатних механізмів для проведення акціонування державних підприємств. Тому важливим видається знайти найефективніші шляхи розміщення акцій приватизованих підприємств, що сприятимуть розвитку ФР України. Первинне розмiщення акцій підприємств може здійснюватись шляхом підписки, відкритого продажу або аукціону. Як один з варіантів розміщення акцій доцiльно розглянути можливості використання комп'ютерно - комунікаційної мережі АТ “Центральний депозитарій”, створеної групою торговців цінними паперами для проведення аукціонного продажу акцій приватизованих підприємств. За допомогою даної мережі можливе створення єдиного простору для реалізації акцій у межах України, швидкого здійснення операцій по купівлі-продажу цінних паперів, не вдаючись до їх випуску в матеріалізованій формі. Дана система дозволяє також створити основу для обігу акцiй підприємств, що приватизуються, на вторинному ринку.

Необхідною умовою існування ФР є створення вторинного ринку, що забезпечує ліквідність цінних паперів, які випускаються. У формуванні вторинного ринку цінних паперів важливе місце належить позабіржовому ринку.

Одним з напрямків розвитку позабіржового ринку, основою його організаційної структури може стати Центральна торговельна дилерська система (ЦТДС), створена на основі єдиної мережі незалежних локальних депозитаріїв торговців цінними паперами, що забезпечує конфеденційність інформації та її захист від несанкціонованого доступу,

Система повинна включати в себе такі елементи:

систему депозитарного обліку;

розрахункову систему;

торговельну (клірингову) систему.

Для вдосконалення функціонування фондового ринку в Україні слід здійснити ряд заходів:

встановити для всіх фінансових посередників, ВАТ, банків, фондових бірж правила роботи на фондовому ринку (розкриття емітентом інформації про себе та цінні папери не тільки в момент їх випуску і закінчення емісії, а й протягом наступного обігу);

ввести нормативи ліквідності цінних паперів, зменшити мінімальні відрахування до страхових резервів емітента;

обмежити скупку емітентом власних цінних паперів у період їх емісії з метою попередження надмірно ризикових операцій з інвестиціями;

запровадити обов'язкове державне страхування приватизаційних вкладів населення;

створити інститут незалежних реєстраторів;

ввести спеціальні обмеження на суміщення певних видів професійної діяльності на фондовому ринку (брокер або дилер не може бути держателем реєстру) з метою зменшення зловживань на ринку цінних паперів;

розробити і законодавчо закріпити злиття і поглинання комерційних структур, в активах яких є фондові нагромадження;

посилити контроль з боку ДКЦПФР за рівнем професійної підготовки працівників інвестиційних інститутів;

до Закону України “Про акціонерні товариства” ввести положення про те, що повним гарантом прав інвесторів (акціонерів) з належною відповідальністю може виступати спостережна рада АТ;

ввести пільговий порядок оподаткування доходів по цінних паперах.

Крім того необхідно збільшити темпи розвитку уніфікації програмного забезпечення операцій з фондовими цінностями, особливо на позабіржовому ринку, а також прискорити формування єдиних комунікаційних мереж на території України. Комп'ютеризація фондових операцій є найпотужнішим фактором прискорення створення єдиного фінансового ринку України, зміцнення та стандартизації взаємозв'язків з фінансовими ринками інших країн та, у кінцевому підсумку, основою для найшвидшого приєднання України як повноправного партнера до світового ринку позикових капіталів.

Необхідно також значно збільшити обсяги випуску й обігу держаних цінних паперів, відновивши до них довіру з боку населення. Йдеться як про всеукраїнські державні папери - облігації внутрішніх і зовнішніх позик, державні казначейські зобов'язання, - так і про муніципальні облігації загальних та цільових місцевих позик.

Питання обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній не вирішено перш за все на законодавчому рівні. Тут повинні бути прийняті державні нормативно - правові акти щодо вирішення принципових питань котирування й обігу в нашій країні іноземних паперів: хто дає на це дозвіл, за якими критеріями тощо. Водночас необхідно визначитися і з суто технічними питаннями: перевезення (чи переведення) цінних паперів через кордони, механізм сплати дивідендів, у якій продаються папери і сплачуються дивіденди, і таке інше.

Що стосується виходу на світові ринки цінних паперів українських компаній, то тут знову - таки постають питання законодавчого характеру. Та й є і інші. З них чи не найголовніше - конкурентоспроможність наших цінних паперів.

1.3 Вплив банківської системи на фондовий ринок

Процес організації, формування та розвитку фінансового ринку як важливого елемента системи ринкової моделі економіки спричинив активізацію діяльності банків не тільки в ролі головних депозиторів і кредиторів, а й вимагає якнайширшого та досконалого виконання банками ролі головних професіоналів підсистем фінансових ринків. Необхідність розвитку цього напрямку банківської діяльності спричинено потребами у здійсненні комплексного обслуговування. Проте особливо посилилась необхідність у виконанні ролі професіоналів фінансових ринків банками у зв'язку з формуванням та розвитком ринку цінних паперів в Україні.

За таких умов на сучасному етапі розвитку банківської діяльності особливо важлива роль банків з виконання функцій професіоналів фінансових ринків, що реалізується через здійснення ними посередницької діяльності. Серед фінансових посередників, що виконують роль професіоналів фінансових ринків, банки мають ряд особливостей. Так, зокрема, інвестиційні компанії, фонди, трастові та фінансові компанії, акумулюючи кошти приватних інвесторів, шляхом емісії власних цінних паперів розміщують їх в акції та облігації держави та підприємств. Вони є посередниками між позичальниками та індивідуальними інвесторами, що виражають їхні інтереси, але не мають права контролювати їхню діяльність. Більшість комерційних банків займаються не тільки посередництвом, наприклад з емісії цінних паперів та їх розміщення, але й мають можливість організовувати спеціальні банківські синдикати - гаранти, надають кредити покупцям цінних паперів, сприяють формуванню вторинного ринку тощо. Цей вид діяльності має важливе значення для ефективного функціонування фінансових ринків, оскільки банки опосередковано активно формують первинний ринок цінних паперів, забезпечують ліквідність фінансових інструментів, що призводить до організації та функціонування вторинного ринку, важливої частини фондового ринку. Банки є саме тими фінансовими інститутами, які за допомогою посередницької діяльності найбільш гармонійно поєднують інтереси емітентів та інвесторів з одночасним розв'язанням завдань банку щодо здійснення комерційної діяльності у найрізноманітніших її формах з використанням усіх необхідних сегментів та підсистем фінансових ринків. Отже банки слід вважати саме тими інститутами, що із виконанням ролі професіоналів при наданні посередницьких послуг спроможні забезпечити комплексне обслуговування контрагентів, що демонструє переваги банківських установ та визначає їхнє провідне місце у виконанні ролі професіоналів як на фінансових ринках взагалі, так і на фондовому ринку України зокрема.

Вивчення та аналіз діяльності різноманітних учасників ринку в економічно розвинутих країнах дає підстави вважати, що роль комерційних банків на ринку цiнних паперів не всюди однакова. Так, у США комерційним банкам узагалі заборонено проводити операції із цінними паперами і бути членами фондових бірж, а в ряді європейських країн (Німеччина, Франція) навпаки: тільки комерційні банки мають право здійснювати усі види операцій із цінними паперами, оскільки вважається, що універсалізація функцій комерційних банків найбільшою мірою задовольняє потреби клієнтів. В Україні започаткувалась третя модель: рівнодоступна участь усіх інвестиційних інститутів на РЦП. Дана модель не обмежує будь-якої діяльності банків на фондовому ринку. [9, c.51]

Банки спроможні надавати найрізноманітніші види та форми посередницьких послуг. На основі аналізу емітента та спільно з його керівництвом комерційний банк визначає оптимальну суму коштів, яку мобілізувати за допомогою емісії на фінансування певного проекту, визначають найкращі види цінних паперів, які необхідно використати, а також способи і терміни їх розміщення, тобто забезпечують технічне виконання проекту фінансування. В сфері трастових операцій банки виступають як професіонали агентських послуг, як правило, стосовно обігу цінних паперів. За своєю структурою банківська система України характеризується переважанням універсальних, а не спеціалізованих установ, найближчим часом саме банки здатні будуть стати основною ланкою між вільними фінансовими коштами та інвестиційними потребами. Вагомий потенціал комерційних банків в активізації інвестиційної діяльності пояснюється можливістю діяти одночасно у двох важливих напрямках - на ринку цінних паперів та кредитному ринку, які відповідають за переливання заощаджень населення в інвестиції. На даному етапі розвитку банківської системи до інвестиційних функцій комерційних банків належать:

емісія цінних паперів;

посередницька діяльність;

формування власного портфеля цінних паперів;

робота з державними цінними паперами;

консалтинг, аналіз ефективності інвестпроектів;

інформаційна функція.

Можна виділити такі напрями надання послуг банками інвесторами:

експертне сприяння інвесторами на всіх стадіях приватизаційного процесу;

брокерські операції. За допомогою банків і іноземні інвестори можуть брати участь в аукціонах, торгувати акціями на фондовій біржі або на позабіржовому ринку, скуповувати акції у населення;

послуги реєстратора і зберігача;

дослідження і консалтинг, допомога зарубіжним інвесторам у виборі та аналізі українських компаній.

В Україні, де є усі передумови для перетворення комерційних банків на найактивніших учасників фондового ринку, освоєння і постійне застосування кредитними закладами операцій із цінними паперами має особливу перспективу.

РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ТА АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЯМИ БАНКІВ У ЦІННІ ПАПЕРИ

2.1 Організаційно-економічна та правова характеристика діяльності

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» на сьогодні -- один з найбільших системних універсальних банків України, чисті активи якого станом на 1 квітня 2009 року становлять 46,674 млрд. грн. Як одна з найнадійніших фінансових установ України Банк пропонує повний комплекс сучасних фінансових та платіжних інструментів, що допомагають організаціям досягнути комерційного успіху, а людям - підвищити рівень добробуту.

У межах чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України Положення про облікову політику АКБ “Укрсоцбанк” визначає основні принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку і формування статей звітності.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи і зобов'язання банку оприбутковуються та обліковуються за вартістю їх придбання чи виникнення, справедливою (ринковою) вартістю.

Облікова політика АКБ “Укрсоцбанк” на 2008 рік за правилом послідовності зберігає всі принципи і методи оцінки статей балансу та ведення бухгалтерського обліку, визначені Положенням про облікову політику АКБ “Укрсоцбанк” на 2007 рік. Протягом 2008 року в Облікову політику вносилися зміни, якими встановлено здійснення щомісячного нарахування резерву під забезпечення сплати премії за результати роботи за поточний рік. Зазначені зміни не привели до коригувань нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Укрсоцбанк має всі необхідні ліцензії на здійснення фінансової діяльності:

· Ліцензію
Національного банку України від 29.12.01 № 5 та Дозвіл Національного банку України від 29.07.03 № 5--2 на право здійснення операцій, термін дії яких не обмежений;

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами:

· брокерську діяльність на підставі Ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку cерія АВ № 376936, дата видачі 12.10.07 року;

· дилерську діяльність -- cерія АВ № 376937, дата видачі 12.10.07 року;

· андеррайтинг -- cерія АВ № 376938, дата видачі 12.10.07 року

Термін дії ліцензій - до 13.10.2012 року.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - депозитарну діяльність зберігача цінних паперів на підставі Ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку cерія АВ № 376969, дата видачі 12.10.07 року. Термін дії ліцензій - до 13.10.2012 року.

Види діяльності, які здійснює банк:

1. На підставі банківської ліцензії Банк здійснює такі банківські операції:

1.1. приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

1.2. відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з таких рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

1.3. розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

2. За наявності банківської ліцензії Банк без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди:

.2.1. надання гарантій і поручительств, та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

2.2. придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

2.3. лізинг;

2.4. послуги з відповідального зберігання та надання в оренду (майновий найом) сейфів для зберігання цінностей та документів;

2.5. випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

2.6. випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

2.7. надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

3. За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України Банк здійснює такі операції:

3.1. операції з валютними цінностями:

3.1.1. неторговельні операції з валютними цінностями;

3.1.2. ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

3.1.3. ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

3.1.4.ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

3.1.5. відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

3.1.6. відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

3.1.7. залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

3.1.8. залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

3.1.9. операції з банківськими металами на валютному ринку України;

3.1.10.операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

3.1.11. інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;

3.2. емісію власних цінних паперів;

3.3. організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

3.4. здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

3.5. здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

3.6. здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3.7. перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

3.8. операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

3.8.1. з інструментами грошового ринку;

3.8.2. з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

3.8.3. фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

4. довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

5. депозитарну діяльність зберігача цінних паперів і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

6. Банк здійснює іншу діяльність згідно з чинним законодавством України, в тому числі виконує функції страхового посередника.

7. Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

8. Банк має право придбавати акції та брати участь власними коштами і майном в утворенні господарських структур в Україні і за кордоном. Загальна сума внесків Банку регулюється чинним законодавством України.

9. Для здійснення своєї діяльності Банк має кореспондентський рахунок у Національному банку України та кореспондентські рахунки в інших банках в Україні і за її кордоном, а також відкриває банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» на сьогодні -- один з найбільших системних універсальних банків України який входить в міжнародну UniCredit Group.

Укрсоцбанк протягом 2008 року продовжив динамічно розвиватися й пропонував клієнтам широкий перелік послуг та високий рівень обслуговування, що стало запорукою успіху банку, а отже, і успіху наших клієнтів. Укрсоцбанк досяг запланованих результатів, навіть в умовах світової економічної кризи, завдяки таким якостям як: прагнення до лідерства, ділова репутація, корпоративні стратегія і політика, впровадження сучасних технологій, орієнтація на клієнтів, HR-політика та інші.. Здобутки банку було відзначено у провідних бізнес - рейтингах. Зокрема Укрсоцбанк увійшов до:

- ТОП-3 найнадійніших українських банків (рейтинг журналу «Контракти»);

- ТОП-10 найбільш капіталізованих українських компаній;

- ТОП-5 кредитних карток, пропонованих українськими банками відповідно до рейтингу «Простобанк консалтинг»;

- ТОП-4 банків, які викликають найбільшу довіру в населення (дослідження групи «Центр»);

- ТОП-20 українських компаній, які надихають (рейтинг журналу «Компаньон»);

- ТОП-2 українських банків, які пропонують найвигідніші умови автокредитування (рейтинг журналу «Личный счет»);

- ТОП-9 найбільших українських банків з кредитування юридичних осіб;

- ТОП-10 найпривабливіших українських банків для оформлення депозитного вкладу та до ТОП-3 банків, що пропонують найвигідніші умови розміщення депозитів (рейтинг компанії PRAVDA Research);

- ТОП-3 організаторів випусків облігацій серед інвестиційних банків країни (рейтинг інформаційного агентства Cbonds);

- ТОП-5 українських банків, які надають найбільш вигідні умови кредитування житла на первинному ринку (рейтинг «Простобанк консалтинг»).

АКБ «Укрсоцбанк» є одним з провідних банків України, чисті активи якого станом на 1 січня 2009 року становлять 49 695 млн. грн. та за звітний рік виросли в 1,6 рази або на 18 468 млн.грн. і, як наслідок, банком отримано прибуток в розмірі 792 млн.грн., що в 2,2 рази більше ніж в минулому році.

Постійне вдосконалення процедур кредитування фізичних осіб та різноманітність й гнучкість продуктового ряду АКБ «Укрсоцбанк» дало можливість з початку 2008 року збільшити обсяг кредитного портфелю фізичних осіб на 10 984 млн.грн. (в т.ч. на 5 405 - за рахунок зростання курсу іноземних валют до гривні) та досягти на 01.01.2009 року 24 177 млн.грн.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.