бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Національний банк України: організація, функції та повноваження

Національний банк України: організація, функції та повноваження

3

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти функціонування Національного банку України

1.1 Призначення, статус,структура і керівні органи Національного банку України

1.2 Функції та операції Центрального банку України

1.3 Роль та значення Національного банку України, як організатора грошового обігу в країні

Розділ 2. Аналіз діяльності НБУ в період 2005 - 2009 років

2.1 Аналіз дієвості інструментів грошово-кредитного регулювання в 2005-2009 роки

2.2 Оцінка грошово-кредитної політики Національного банку України

2.3 Аналіз кредитних відносин Національного банку України з комерційними банками

Розділ 3. Шляхи вдосконалення проведення грошово-кредитної політики Національного банку України

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки

Вступ

Національний банк України - найважливіша ланка всієї банківської системи держави. На відміну від багатьох інших відомств, які постали на ґрунті колишніх республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово нову структуру. З'явившись відразу ж після проголошення незалежності, він став однією з її вагомих ознак.

Національний банк України є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває у його повному господарському віданні і статутний капітал у розмірі 10 млн. грн., який є державною власністю і служить для забезпечення зобов'язань Національного банку України.

Найважливішою метою НБУ є створення грошово-кредитних механізмів, спроможних забезпечити стабільність гривні - національної грошової одиниці.

НБУ робить чималий внесок у формування фінансового ринку та ринку цінних паперів. Він створює умови для об`єктивного курсоутворення, захисту національної валюти та стабілізації гривні. Національний банк України у відповідності із Законом України "Про Національний банк України" є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національний банк визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту. Національний банк України зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, накопичує золотовалютні резерви і здійснює операції з ними та банківськими металами. Національний банк України встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації та видає ліцензії на виконання банківських операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.

Актуальність курсової роботи. В сучасних умовах діяльність центрального банку має вирішальний вплив на стабільність національної валюти. Актуальність теми курсової роботи полягає насамперед в аналізі роботи Національного банку України, виявлення недоліків, які допущені в грошово-кредитній політиці попередніх років, та вдосконалення грошово-кредитної політики, аналіз становища НБУ його призначення, статус, структуру, функції та операції, роль та значення НБУ в грошовому обороті країни, та його відносин з комерційними банками. По показниках діяльності Національного банку України, можна також охарактеризувати стан економіки країни, оскільки місце центрального банку в ринковій економіці багато в чому визначає хід та напрямок економічного розвитку країни. На Національний банк України покладено відповідальність за вирішення макроекономічних завдань у грошово-кредитній сфері в межах країни, він виступає емісійним центром готівкового обігу, валютним органом, органом банківського регулювання. Цим обумовлена актуальність теми “Національний банк України: організація, функції та повноваження ”.

Метою роботи є вивчення ряду питань, що стосуються умов реалізації Національним банком України своїх функцій, аналіз його діяльності в різні роки, аналіз відносин НБУ з комерційними банками, також оцінка стану, методики та практики дієвості інструментів грошово-кредитної політики НБУ, та знайдення шляхів вдосконалення проведення грошово-кредитної політики держави.

В процесі виконання роботи для досягнення поставленої мети вирішується ряд завдань:

- обґрунтування ролі і значення центрального банку в економіці країни;

- здійснюється аналіз функції та операції Національного банку України;

- розкриваються засади походження і розвитку Національного банку України;

- аналіз та оцінка грошово-кредитної політики Національного банку України;

- взаємодіє Національного банку України та комерційних банків з кредитних питань;

- виявлення та аналіз питань, що пов'язані з вдосконаленням грошово-кредитної політики держави.

Об'єктом даної теми виступає Національний банк України;

Предметом виступає організація Національного банку України, його призначення, статус та структура, функції, операції та діяльність .

Теоретичну та методологічну базу дослідження склали Закони України, постанови НБУ, та інші законодавчі та нормативні акти, ряд літературних джерел.

Обсяг та структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних літературних джерел. У вступі розкривається сутність, доцільність виконання курсової роботи з питань організації, функцій повноважень та проведення грошово-кредитної політики Національного банку України.

Перший розділ присвячений походженням та розвитку центрального банку України, значення банку як організатора грошового обігу для країни, призначення, статус, структура та керівні органи, функції та операції. У другому розділі висвітлено аналіз діяльності НБУ, грошово-кредитне регулювання та аналіз кредитних відносин НБ з комерційними банками. У третьому розділі сформульовано шляхи вдосконалення проведення грошово-кредитної політики Національного банку України в економіці країни. У висновках вказано, які функції, та яке значення виконує Національний банк України та узагальнюючі аспекти всіх розділів.

В курсовій роботи присутні 5 рисунків, 2додаток, 2 таблиці та 30 джерел опрацьованої літератури.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

2.1 Призначення, статус, структура та керівні органи Національного банку України

Головне призначення Національного банку України - це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного не інфляційного розвитку економіки. НБУ впливає на грошовий оборот через зміну пропозицій грошей і зміну ціни грошей. Своє призначення він реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль, а саме роль:

· емісійного банку;

· банку банків, тобто специфічної банківської інституції, яка формує банківські резерви і регулює діяльність банківської системи;

· органу державного управління, який відповідає за монетарну політику.

Центральний банк бере безпосередню участь у формуванні пропозиції грошей. Центральний банк як особливий орган банківської системи створює так звані гроші підвищеної ефективності - готівку в обігу і резерви комерційних банків, що слугують грошовою базою для зростання пропозиції грошей.

Центральний банк установлює для комерційних банків норму обов'язкових резервів, але розмір надлишкових резервів і характер їх використання комерційні банки визначають самостійно, враховуючи вплив різних чинників:

· невизначеність коливання залишків за депозитами, що залежить від поведінки вкладників. Чим мінливіший приплив і відплив депозитів, тим більше надлишкових резервів треба банкам мати;

· вартість кредиту, який комерційним банкам потрібно взяти для задоволення обов'язкових резервних вимог у разі недостатньої кількості резервів. Вона визначається рівнем професійної процентної ставки центрального банку. Зростання офіційної процентної ставки збільшує співвідношення між надлишковими і обов'язковими резервами, бо позички для тимчасового поповнення резервів стають дорожчими, і навпаки;

· процентний дохід, які комерційні банки витрачають, тримаючи резерви у центральному банку. Сума втраченого доходу визначається ринковою процентною ставкою. Зростання останньої зменшує співвідношення між надлишковими та обов'язковими резервами, і навпаки.

В Україні, як і в інших цивілізованих державах, виключно Національному банку належить право здійснювати емісію (тобто запровадження в обіг грошей), а також національних грошових знаків (банкнотів, монет). Для друкування банкнотів в Україні створено власну банкнотну фабрику. Мережа регіональних управлінь НБУ здійснює забезпечення економіки готівковими грошима на замовлення комерційних банків.

Проте маса готівки, необхідна для обігу, визначається головним чином поведінкою суб'єктів економіки, котрі вирішують, в якій пропозиції вони триматимуть гроші готівкою і на депозитних рахунках у банках.

Центральний банк, регулюючи пропозицію грошей, впливає на ціну грошей, тобто на рівень процентних ставок. Між пропозицією грошей і рівнем процентних ставок існує складний двозначний взаємозв'язок. Так, у короткостроковій перспективі, коли пропозиція грошей зростає, рівень процентних ставок знижується, але з перебігом часу ситуація змінюється: збільшення пропозиції грошей може мати стимулюючий вплив на економіку і забезпечити зростання національного доходу. В умовах зростання доходу суб'єкти економіки підвищують попит на гроші для нагромадження вартості і для фінансування інвестицій. Зростання попиту на гроші викликає підвищення рівня процентних ставок; збільшення пропозиції грошей може викликати зростання загального рівня цін в економіці і згортання інфляційних процесів, що, у свою чергу, також зумовлює підвищення попиту на гроші, а отже, і зростання рівня процентних ставок. [12. с.620].

Іншим завданням НБУ є визначення валютної політики. НБУ проводить валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Ще одне завдання НБУ полягає в контролі за виконанням комерційними банками банківського законодавства, додержанням економічних нормативів, встановлених НБУ, та власних нормативних актів.

Важливим завданням НБУ є надання комерційним банкам кредитів, що мають на меті підтримку стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей.

Наступне важливе завдання НБУ - організація і здійснення через банківську систему касового обслуговування державного бюджету України. На Національний банк покладено виконання операцій з державними цінними паперами. «У 1993 році в Україні запроваджено новий механізм касового обслуговування державного бюджету, який виключає автоматизм кредитування державних витрат. Фінансування за рахунок бюджету здійснюється в межах наявних коштів» [4, с. 6-7]. Щодо кредитів уряду, то їх НБУ може надавати за рішенням Верховної Ради України на загальних засадах.

Виходячи з потреб державної грошово-кредитної політики, НБУ має право купувати або продавати цінні папери, випущені чи гарантовані Кабінетом Міністрів України, якщо вони надійшли на відкритий ринок.

Згідно ст. 15 Закону “Про банки і банківську діяльність ” “Національний банк разом з комерційними банками здійснює обслуговування державного боргу, виконуючи операції, пов`язані з розміщенням державних позик, їх погашенням та виплатою процентів по них” [2; 205].

НБУ є єдиним зберігачем державного золото-валютного запасу, дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.

НБУ взаємодіє з Кабінетом міністрів України з питань грошово-кредитної політики, сприяє реалізації економічних програм уряду, якщо це не суперечить забезпеченню стабільності валюти України.

“Національний банк і Уряд України проводять взаємні консультації щодо дій, які ними плануються, з питань термінів випуску цінних паперів, погашення державного боргу з урахуванням їх впливу на стан банківської системи, а також пріоритетів єдиної державної грошово-кредитної політики” [4, с.7].

Статус центрального банку України - не лише найважливіший елемент становлення даного інституту в економіці, а й фактор, що має велике політичне та економічне значення для розвитку ринкової інфраструктури. Положення Національного банку є відображенням тих процесів, що відбуваються в економіці, рівня розвитку її політичних інститутів, демократичних традицій суспільства, його економічної культури тощо. Національний банк України має особливий статус, обумовлений тим, що він поєднує у собі окремі риси банківської установи та державного органу управління. Центральні банки здійснюють банківські операції, що приносять дохід( кредитування комерційних банків, операції з цінними паперами на відкритому ринку, операції з іноземною валютою тощо), але метою проведення цих операцій не є отримання прибутку. Центральні банки використовують ці операції як інструменти управління грошовим ринком, керуючись лише державними інтересами та чинним законодавством. [14. с.504-505].

Правовий статус центрального банку можна охарактеризувати таким чином: це державний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності. Організаційний статус Національного банку України пов'язаний з вирішенням низки важливих питань, що стосуються його діяльності, а саме:

· визначення на законодавчому рівні завдань і функцій банку;

· формування статутного капіталу банку;

· визначення взаємовідносин банку з органами державної влади;порядок визначення і звільнення вищого керівного складу банку. [15.с.618-619].

Правовий статус, принципи організації і діяльності Національного банку України визначені Конституцією України та Законом України "Про Національний банк України. [3.].

Статтею 1 цього Закону визначено два вельми важливі положення. У ній, з одного боку, утверджується самостійний характер банківської системи України, а з іншого - визначено її дворівневий характер. Як зазначено в цій статті, «банківська система складається з Національного банку України та комерційних банків… різних видів і форм власності». Водночас статтею 7 визначено, що Національний банк України підзвітний лише Верховній Раді України. Ці та інші положення Закону «Про банки та банківську діяльність» переконливо свідчать про те, що в Україні закладено необхідний правовий фундамент для розбудови банківської системи відповідно до вимог ринкової економіки.

Закон «Про банки та банківську діяльність» прийнятий ще у березні 1991 року не забезпечував належним чином правову регламентацію діяльності Національного банку. Формально цей закон забезпечував достатню незалежність Національного банку, та у зв'язку з постійною боротьбою законодавчої та виконавчої гілок влади за контроль над емісійною діяльності Національного банку, законодавчо закріплена незалежність останнього зводилася до незалежності лише у технології банківської діяльності. Визначенням стратегії грошово-кредитного регулювання НБУ самостійно займатися не міг. Саме тому гостро назріла необхідність прийняття спеціального Закону «Про Національний банку України», який підвищував би відповідальність цього інституту за забезпечення монетарної стабільності як запоруки успішного економічного розвитку, чітко визначав статус Національного банку, його роль і місце у системі органів державної влади зокрема та суспільстві у цілому. [2]

Національний банк України згідно Закону України «Про Національний банк України», а саме статті 51 має незалежний статус, тобто «не допускається втручання органів законодавчої або виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій або повноважень Ради Національного банку або Правління Національного банку інакше, як в межах визначених цим законом». Автономія Національного банку України не означає відсутність співробітництва між центральним банком, урядом і парламентом, а також іншими органами. Ці інституції повинні погоджувати між собою економічні дії і політику, яку вони проводять у країні. Особливо це стосується економічної програми уряду, бюджету, що ним розробляється і схвалюється парламентом, та принципів грошово-кредитної політики, які розробляє центральний банк. Незалежність Національного банку України полягає у тому, що НБУ відносно до бюджетної, економічної політики формує грошово-кредитну політику. [7. с.508].

Економічну і фінансову політику розробляє уряд, а парламент затверджує її. Національний банк ( у межах затвердженої парламентом фінансової політики уряду) розробляє відповідну монетарну політику і специфічні фінансові інструменти. Верховна Рада не втручається у розробку монетарної політики і не затверджує її. Це завдання лише НБУ. Національний банк повинен підтримувати економічну програму уряду доти, доки вона не суперечить виконанню основної функції українського центрального банку - забезпечення стабільності власної грошової одиниці. [1. ].

Як головна кредитна інституція держави, центральний банк повинен враховувати загальноекономічні цілі та узгоджувати свої дії з урядом та іншими державними установами, що формують економічну і фінансову політику. За своїм правовим статусом НБУ є однією з важливіших інституцій держави, не входячи при цьому до жодної з гілок влади.

Організаційна структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням . До системи Національного банку входять:

§ центральний апарат, розташований у м. Київ;

§ Кримське республіканську і 24 обласних управління;

§ розрахункові палати;

§ Банкнотно-монетний двір;

§ фабрика банк нотного паперу;

§ Державна скарбниця України;

§ центральне сховище;

§ спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ. [2. с.25].

Структура центрального апарату НБУ заснована на засадах лінійно-функціонального принципу. Під структурою центрального апарату НБУ слід розуміти сукупність його підрозділів, схем розподілу між ними функцій та повноважень, покладених на банк, а також систему взаємовідносин цих підрозділів. Від ефективності побудови структури центрального апарату Національного банку значною мірою залежить прийняття та виконання управлінських рішень у грошово-кредитній сфері.

До складу центрального апарату НБУ входить 22 департаменти (окремі з яких підпорядковані безпосередньо Голові НБУ) та 5 самостійних управлінь (Додаток А).

Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України.

Рада НБУ покликана здійснювати контроль за проведенням грошово-кредитної політики виконавчими структурами центрального банку. Рада Національного банку складається з 15 осіб. Згідно з Конституції, цей орган створюється на паритетних засадах як Президентом, так і парламентом. Голова Національного банку входить до складу Ради Національного банку України за посадою.

Членом Ради Національного банку може бути громадянин України, який має вище економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь в галузі економіки та фінансів і при цьому має досвід постійної роботи в органах законодавчої влади України або банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

Строк повноважень членів Ради Національного банку України - 7 років, окрім Голови НБУ, який призначається на строк здійснення його повноважень на посаді Голова Ради національного банку та його заступник обираються Радою НБУ строком на 3 роки. [9. с.506].

Згідно з статтею 9 Закону України «Про Національний банк України» основним повноваженням Ради НБУ є розробка відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку, основних параметрів економічного і соціального розвитку України щорічно до 15 вересня поточного року. [2. с.9].

Рада Національного банку здійснює такі повноваження: розробляє основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики; здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї; затверджує Регламент Ради Національного банку України; затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік; приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку; затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кошторису Національного банку та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік та інше.

До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою.

Президент України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідного Указу. Верховна Рада України призначає сім членів Ради Національного банку шляхом прийняття відповідної Постанови. Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національного банку.

Правління Національного банку згідно з основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій та здійснює управління діяльністю Національного банку. [2. с.9].

Призначення половини складу Ради НБУ президентом, а половини - парламентом не є цілком правильним, оскільки вже у самому механізмі формування Ради НБУ закладені протиріч між виконавчою та законодавчою владою. У такому складі керівний орган НБУ може перетворитися на зовнішній орган політичного контролю і нагляду за Національним банком і монетарною політикою.

Керівними органами Національного банку є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України. Рада НБУ покликана здійснювати контроль за проведенням грошово-кредитної політики виконавчими структурами центрального банку. Безпосереднім виконавчим органом НБУ є Правління Національного банку України, що здійснює управління діяльністю центрального банку.

Безпосереднім виконавчим органом НБУ є Правління Національного банку України, що здійснює управління діяльністю центрального банку. Очолює Правління - Голова Національного банку. До його складу входять також заступник Голови НБУ за посадою. Кількісний та персональний склад Правління НБУ затверджується Радою Національного банку за поданням Голови НБУ.

Правління Національного банку згідно з основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти грошово-та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 Закону «Про Національний банк України» та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років[2.с.67].

Страницы: 1, 2, 3, 4


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.