бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Аналіз діяльності ЗАО "Приват"

p align="left">- витрати по забезпеченню нормальних умов праці й техніки безпеки;

- витрати, пов'язані з набором робочої сили;

- витрати, пов'язані з підготовкою й перепідготовкою кадрів;

- витрати по транспортуванню працівників до місця роботи й назад;

- виплати, передбачені законодавством про працю (оплата відпусток, компенсації й т.д.);

- відрахування на державне соціальне страхування й пенсійне забезпечення, у державний фонд зайнятості від витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної продукції;

- відрахування по страхуванню майна підприємства;

- витрати по гарантійному обслуговуванню;

- витрати на відтворення основних виробничих фондів (амортизація на повне відновлення);

- зношування (амортизація) по нематеріальних активах;

- ризикові втрати.

3.2 Валові витрати

Валові витрати виробництва й обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що здобуваються (виготовлених) таким платником податку для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

1. Суми яких-небудь витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень.

2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року в Державний бюджет України або бюджети місцевого самоврядування, неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків (до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, надаваних працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством)

3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, на яких працює по основному місцю роботи не менш 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для проведення їхньої добродійної діяльності, але не більше 10 відсотків налогообложенной прибутку попереднього звітного періоду.

4. Суми коштів, внесені в страхові резерви в порядку, передбаченому статтею 12 справжнього Закону.

5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподатковування", (крім прямо не певних у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), певних зазначеним Законом), включаючи акцизний збір і рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну й теплову енергію за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), і пені, штрафів, неустойок

Для платника податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

6. Суми витрат, не включені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою, знищенням або псуванням документів, установлених правилами податкового обліку, і підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

7. Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлених у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов'язання.

8. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат у випадку коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного результату. Для банків і інших небанківських фінансових установ норми справжнього пункту діють із урахуванням норм статті 12 справжнього Закону.

9. Суми витрат по операціях, передбаченим пунктом 5.9 справжньої статті й статтею 7 справжнього Закону.

10. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, установлених підпунктом 8.7.1 справжнього Закону, і суми перевищення балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів над вартістю їхнього продажу, певні в порядку, установленому статтею 8 справжнього Закону.

11. Суми засобів, спрямовані вповноваженими банками в додатковий спеціальний резерв страхування засобів пенсійного фонду банківського керування відповідно до Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Киевгорстрой";

12. Суми засобів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, утворення, культури, заповідникам, музеям- заповідникам, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваної податком прибутку попереднього звітного періоду.

13. Суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем керування якістю, систем керування навколишнім середовищем, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності".

14. Суми засобів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців і їхнього об'єднань, створеним відповідно до закону по цьому питанню, у вигляді вступних, членських і цільових внесків, але не більше 0,2 відсотки фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний рік.

3.3 Безнадійна заборгованість

Однією із особливостей банківської діяльності є безнадійна заборгованість.

1. Платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередньому звітному податковому періодах у випадку якщо покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без узгодження з таким платником податку оплату їхньої вартості (надання інших видів компенсацій їхньої вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається кожне з наступних подій:

а) платник податку звертається в суд з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство або стягнення закладеного їм майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів і платник податку - продавець одержує від покупця згода про визнання раніше спрямованої йому претензії в порядку досудебного врегулювання суперечки або не одержує відповіді на таку претензію протягом строків, певних законодавством;

в) по поданню продавця нотаріус робить виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягненні закладеного майна (крім податкового боргу).

2. Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної їм до складу валових витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву, у випадку коли протягом такого податкового періоду відбувається кожне з наступних подій:

а) суд не задовольняє позов (заява) продавця або задовольняє його частково або не приймає позов (заява) до виробництва (розгляду) або задовольняє позов (заява) покупця про визнання недійсними вимог про погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору в досудебному порядку досягають згоди про продовження строків погашення заборгованості або списанні всієї суми заборгованості або її частин (крім випадків висновку світової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, певних законом);

в) продавець, що не одержав відповіді на претензію протягом строків, певних законодавством, або одержав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не одержує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом певних у такій претензії строків, і при цьому протягом наступних 90 днів не звертається в суд (господарський суд), із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство або стягнення закладеного їм майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого в результаті такого збільшення, нараховується пінячи в розмірах, певних законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання, Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, що випливає за періодом, протягом якого відбулося збільшення валових витрат, до останнього дня податкового періоду, на який доводиться збільшення валового доходу, і сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частина), списану або розстрочену в результаті висновку світової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати висновку такої світової угоди.

Якщо в майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається в суд, то він має право збільшити валові витрати на суму оскарженої заборгованості.

У випадку якщо платник податку оскаржить рішення суду в порядку, установленому законом, збільшення валового доходу, не відбувається до моменту ухвалення остаточного рішення відповідним судовим органом.

3. Повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період і інші первинні документи, що підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості.

4. Платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної в порядку досудебного врегулювання суперечок або судом або по виконавчому написі нотаріуса, у податковому періоді, на якому доводиться перше з подій:

а) або 90- й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30- й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягненні) такої заборгованості (її частини) або здійснення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, певні абзацом "а" справжнього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, спрямовану продавцем, у строки, певні господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, певні абзацом "б" справжнього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи початків державний виконавець або особа, прирівняна до нього відповідно до закону, заходу для примусового стягнення чи боргу ні.

Особливості покриття безнадійної заборгованості банками

1.Будь-який банк зобов'язаний створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без відсотків і комісій) по всіх видах кредитів (у тому числі консолідованому іпотечному боргу), а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів (у тому числі іпотечних сертифікатів з фіксованою прибутковістю), інших активних банківських операцій, що ставляться до їхньої господарської діяльності відповідно до законодавства.

2. Створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно в розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу по кредитах (іншим видам заборгованості), визнаним нестандартними за методикою, що встановлюється для банків Національним банком України.

3. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової установи, не може перевищувати:

для комерційних банків - 10 відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості по кредитах, гарантіям і поручництвам, фактично наданим (виставленим на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду;

4.У випадку якщо за результатами звітного податкового періоду відбувається зменшення сукупного розміру нестандартних або безнадійних кредитів (інших видів заборгованості) у зв'язку з їхнім перекладом у стандартну категорію або зі списанням до складу валових витрат платника податку по процедурі або при зменшенні сум боргових вимог, використовуваному як база для визначення обмежень, надлишкова сума страхового резерву направляється на збільшення валового доходу фінансової установи за результатами такого звітного періоду.

5. Порядок і джерела утворення й використання резервів (фондів) для страхування внесків (депозитів) фізичних осіб установлюються окремим законом.

6. Порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку.

- Сума заборгованості ставиться на валові витрати кредитора у випадку, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності справжнім Законом (законом про оподатковування прибутку). У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку ж суму.

- Основна сума боргу, котрий не може бути примусово стягнений з дебітора внаслідок висновку світової угоди в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, не включається до складу валових витрат кредитора, але може бути відшкодований за рахунок його страхових резервів, створених відповідно до справжньої статті.

- Безнадійна заборгованість по угодах, що передбачає виставляння векселя на користь кредитора як забезпечення боргових зобов'язань дебітора, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, якщо опротестований у неплатежі вексель залишається непогашеним протягом 30 календарних днів з моменту його опротестування й векселеполучатель порушив справу про банкрутство векселедавця в суді.

При цьому валовий дохід векселедавця збільшується на суму опротестованого в неплатежі векселя в податковому періоді, на якому доводиться 30- й календарний день із моменту опротестування такого векселя.

- Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора після прийняття судом рішення про визнання дебітора банкрутом. Кошти , отримані кредитором у результаті завершення ліквідаційної процедури й продажу майна позичальника, включаються до складу валових доходів кредитора в податковий період їхнього надходження.

У випадку якщо кредитор дає кредит дебіторові, проти якого порушене справа про банкрутство до моменту висновку кредитної угоди, і інформація про порушення такої справи була оприлюднена (за винятком випадків надання фінансових кредитів у рамках процедури санації дебітора під заставу його корпоративних прав) безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок власних коштів кредитора.

При цьому валовий дохід дебітора, оголошеного банкрутом у встановленому законодавством порядку, не збільшується на суму зазначеної безнадійної заборгованості.

У випадку якщо кредитор не може звернутися в суд із заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з тим, що безперечні вимоги такого кредитора до боржника сукупно становлять суму, менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, те така сума вимог включається до складу валових витрат кредитора.

- Заборгованість, забезпечена заставою, погашається в порядку, передбаченому нормами Закону України "Про заставу".

Заставоутримувач має право відшкодувати за рахунок страхового резерву частина заборгованості, що залишилася непогашеної в результаті недоліку коштів , отриманих кредитором від продажу майна дебітора, переданого в заставу, і за умови, що інші юридичні дії кредитора по примусовому стягненню іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості. Продаж майна, переданого в заставу, здійснюється тільки через аукціони (публічні торги). У випадку відчуження майна, переданого в заставу, іншими способами кредитор покриває збитки за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після оподатковування.

Порядок проведення аукціонів (публічних торгів) установлюється Кабінетом Міністрів України.

- Безнадійна заборгованість, що виникла в результаті нездатності дебітора погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха ( форс-мажору), відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора при наявності якого - або з нижченазваних документів:

1. Підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території України або Підтвердження вповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у випадку настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території такої держави;

2. Рішення Президента України про введення надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженого Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі й інших видів стихійних лих, включаючи рішення про визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, що призвели до втрати врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків від середнього врожаю за попередні п'ять календарного років.

При цьому валовий дохід дебітора не збільшується на суму заборгованості, що виникла в результаті його нездатності погасити таку заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), протягом усього терміну дії таких форс-мажорних обставин.

- Прострочена заборгованість підприємств, установ і організацій, на майно яких не може бути звернене стягнення (або не підлягаючої приватизації) відповідно до законодавства України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у випадку, якщо протягом 30 календарних днів з моменту виникнення прострочення зазначена заборгованість не було відшкодовано засобами Державного бюджету України або відповідних місцевих бюджетів або компенсована яким-небудь іншим способом.

При цьому кредитор у строки, передбачені законодавством, зобов'язаний звернутися в суд з позовом про відшкодування збитків, отриманих у зв'язку з таким кредитуванням. У випадку якщо кредитор не звертається в суд протягом певних законодавством строків або у випадку якщо суд відмовляє в позові або залишає позовну заяву без розгляду, кредитор зобов'язаний збільшити валові доходи на суму безнадійної заборгованості у відповідний податковий період.

- Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, якщо рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати висновку кредитної угоди.

При цьому кредитор повинен вжити юридичних заходів по стягненню безнадійної заборгованості зі спадщини такої фізичної особи в межах і по процедурі, певної законодавством.

- Прострочена заборгованість по договорах, визнаним у судовому порядку повністю або частково недійсними з вини дебітора, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у випадку, якщо дебітор не погашає заборгованість по зазначених договорах протягом 30 календарних днів від дня ухвалення рішення суду про визнання їх повністю або частково недійсними.

При цьому валовий дохід дебітора збільшується на суму такої заборгованості в податковий період, на який доводиться рішення суду щодо визнання договорів повністю або частково недійсними з вини дебітора.

- Прострочена заборгованість по договорах або їхніх частинах, визнаним у судовому порядку недійсними з вини кредитора або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення дебітором суми кредиторської заборгованості, а у випадку її неповернення протягом 30 календарних днів - із прибутку, що залишається в розпорядженні кредитора після оподатковування.

При цьому валовий дохід дебітора збільшується на суму такої заборгованості в податковий період, на який доводиться рішення суду про визнання договорів або їхніх частин недійсними з вини обох сторін.

У випадку якщо всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості не привели до позитивного результату, банки відносять на валові витрати таку заборгованість у частині, не відшкодованої за рахунок страхового резерву.

3.4 Управління витратами

3.4.1 Концептуальні основи керування витратами підприємства

Процес керування витратами підприємства носить комплексний характер і передбачає рішення наступних питань:

- значення того, де, коли й у яких обсягах витрачаються ресурси підприємства;

- прогноз того, де, для чого й у яких обсягах необхідні додаткові фінансові ресурси;

- уміння забезпечити максимально високий рівень віддачі від використання ресурсів.

Керування витратами - це вміння заощаджувати ресурси й максимізувати віддачу від них.

Одним з найефективніших
методів рішення завдань фінансового аналізу з метою оперативного й стратегічного планування служить операційний аналіз, називані також аналізом "Витрати - Обсяг -Прибуток", що відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат і обсягів наданих послуг.

Операційний аналіз є складовою частиною управлінського обліку. Його ключовими елементами є: операційний важіль, поріг рентабельності й запас фінансової міцності. Названі елементи можна доповнити маржинальным доходом.

Якщо аналіз беззбитковості дозволяє визначати й вивчати крапку беззбитковості (поріг рентабельності, критичний обсяг виробництва й продажів), запас фінансової міцності (індекс безпеки), то більше широке використання маржинального доходу в аналізі дозволяє також обсяг доступних послуг і тих що вже надані для одержання планованого прибутку.

Узагальнюючи вищевикладене, варто сказати, що крім оцінки операційного важеля, аналізу беззбитковості до операційного аналізу можна також віднести різні методи маржинально аналізу; метод граничних витрат.

Найважливішої тридцятилітньому операційного аналізу є поділ витрат на змінні й постійні.

Змінні витрати міняються в цілому прямо пропорційно змінам обсягу виробництва товарів (робіт, послуг). До них ставляться витрати основні матеріали, основну заробітну плату основних робітників і т.п.

До постійного ставляться витрати, загальна величина яких істотно не міняється при зменшенні або збільшенні обсягу випуску продукції(обсягу наданих послуг), у результаті чого змінюється їхня відносна величина на одиницю продукції(послуги). Це витрати на опалення й висвітлення приміщень, заробітна плата управлінського персоналу, амортизаційні відрахування й ін.

Критерієм вибору найбільш прибуткової й рентабельної продукції можуть служити наступні показники:

- валова маржа на одиницю продукції(послуги);

- частка валової маржі в ціні одиниці продукції(послуги);

- валова маржа на одиницю обмежуючого фактора.

3.4.2 Управлінський облік як інструмент керування витратами

Управлінський облік - це вид облікової діяльності, що характеризується збором, аналізом, підготовкою й надання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень в області планування, контролю, організації й регулювання діяльності підприємства в цілому і його окремих підрозділах. Управлінський облік використовує дані виробничого обліку, у якому акумулюється інформація про витрати собівартості продукції(послуги).

Як
інформаційна база для фінансового менеджменту найбільший інтерес представляють дані про рівень, динамік і структуру собівартості; класифікації витрат; показниках рентабельності.

Залежно від повноти включення різних груп витрат у собівартість продукції виділяють два основних методи обліку витрат: облік по повній собівартості ("абзорпшен-костинг"), називаний також обліком поглинених витрат, і усіченій собівартості ("директ-костинг"). При обліку по повній собівартості в собівартість продукції включаються всі витрати підприємства незалежно від їхнього розподілу на прямі й непрямі. Достоїнства даного методу полягають у відповідністі сформованої в Україні традиціям і вимогам нормативних актів по фінансовому обліку й оподатковуванню.

Поряд з обліком по повній собівартості всі частіше застосовують облік по усіченій собівартості. Відповідно до цього методу на продукцію розподіляють не всі витрати підприємства, а тільки їхня частина - змінні витрати, тобто що змінюються пропорційно зміні обсягу випуску. А постійні витрати в собівартість продукції не включають, і відносять їх на фінансовий результат того періоду, коли вони виникли.

Переваги обліку по усіченій собівартості полягає в наступному:

- можливість порівняння собівартості різних періодів тільки в частині релевантних витрат; у результаті - зміна структури підприємства й пов'язані із цим не релевантні, непідконтрольні витрати не впливають на результат порівняння;

- увага до характеру поводження витрат залежно від обсягу.

Головна перевага обліку по системі "директ-костинг" полягає в поділі витрат на змінні й постійні. Це дозволить вирішувати такі найважливіші завдання керування витратами, як:

- порівняльний аналіз прибутковості різних видів продукції;

- визначення крапки беззбитковості й запасу фінансової міцності підприємства й ін.

Облік витрат по системі " директ-костинг" відіграє найважливішу роль у керуванні витратами. У той же час повністю відмовитися від обліку по системі "абзорпшен-костинг" не можна, оскільки він відповідає вимогам українського законодавства й подає важливу інформацію для прийняття ряду управлінських рішень.

Висновок

Виробнича практика проходила на ЗАО КБ « Приватбанк».

ЗАО КБ « Приватбанк» працює на українському ринку з 1992 року. За період роботи банк зумів завоювати широке коло постійних клієнтів, і успів себе зарекомендувати як надійний партнер у бізнесі. За роки роботи послуги банку успішно користувалися попитом, що показуються такими даними:

1. Більш ніж 40% клієнтів банків, які оформлюють кредит на покупку побутової техніки, користуються кредитними програмами Приватбанку.

2. Послугами Приват банку користуються 26% клієнтів, котрі роблять обмін валют.

3. 27,8% усіх клієнтів депозитних програм користуються послугами Приватбанку.

У компанії працює дружній колектив професіоналів, головний принцип котрих - клієнт завжди правий. Підприємство працює мобільно і швидко реагує на любі зміни ринку та потреб своїх клієнтів. У Приватбанку постійно ведеться покращення послуг, що надаються.

Приватбанк має генеральну ліцензію Національного банку України на проведення банківських операцій та здійснює весь спектр банківських послуг, які є на вітчизняному ринку, з обслуговування корпоративних та приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Довгостроковий інтерес клієнта - головний пріоритет у роботі банку. З клієнтами працює висококваліфікована команда спеціалістів та персональні менеджери, які несуть відповідальність за забезпечення якісного обслуговування, оперативне та точне задоволення потреб клієнта. Проводячи послідовну політику укріплення стабільності банку та вдосконалення якості обслуговування, Приватбанк вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. Основною ціллю Приватбанку є збільшення кількості постійних та залучення нових клієнтів.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.