бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Бій у Катеринославі, 1917 рік

Бій у Катеринославі, 1917 рік

Реферат

з Історії Збройних сил України

на тему : “Бій у Катеринославі”(1917р.)

студента 33-ю взводу

Бонюка Олексія Петровича

Київ 1996

Наприкінці грудня 1917 року в Україні склалась вкрай напружена політична

ситуація . Тривала ворожнеча в керівництві Центральної Ради , а Центральна

Рада та Раднарком в свою чергу конфліктували між собою . Раднарком не міг

дійти згоди із більшовиками Харкова , а харківські більшовики не хотіли

визнавати самостійність київських більшовиків .Тривала боротьба

Раднаркому з Донським урядом та білогвардійцями , ситуація на німецькому

фронті була нестабільною в тилу панував розлад та анархія . За таких

обставин неможливо було вирішити кожну проблему окремо , а тому українські

та радянські діячі перебували у розгубленості , оскільки ані перші ані

другі не наважувались брати на себе вирішення усіх проблем .

За вирішення цих проблем взявся Раднарком , згідно з особистим наказом

Леніна була призначена особа , яка б керувала бойовими діями проти донців ,

білогвардійців та “їх посібників “.Це був В.Антонов -Овсієнко .Під

посібниками Ленін мав на увазі Центральну Раду . Але завдання це було не з

легких оскільки Харківські більшовики не підтримували відкриту агресію

проти Центральної Ради . Але не зважаючи на це радянські війська поступово

почали переходити до бойових дій . Яскравим прикладом можуть слугувати

збройні сутички на станціях Лозовій та Синельниково . Подальші кроки

В.Антонова-Овсієнко вгадати було неважко - Харків та Кареринослав . Тим

більше , що Харків уже знаходився у його руках , а Катеринослав з великою

кількістю місцевої червоної гвардії в будь- який момент готовий був

повстати .

Збройна сутичка у Катеринославі , на відміну від попередніх , була вже

відкритим втручанням у внутрішні справи України , служила початком війни

Раднаркому з Центральною Радою .Адже попередні сутички можна було пояснити

необхідністю боротьби з білогвардійцями Корнілова та Донським урядом

генерала Каледіна , а в цьому випадку втручання у відносини між

українською владою Катеринослава та більшовицьким ревкомом було

неприхованою агресією . Навіть Антонов -Овсієнко в своїх записках наводить

наказ за яким загону Єгорова доручалось підняття в Катеринославі повстання

та захоплення міста .

На той час в Катеринославі нараховувалось близько 1500 багнетів військ

Центральної Ради . За спогадами Антонова -Овсієнко там знаходилось 5000

червоногвардійців , полк імені Пилипа Орлика , що тяжів до останніх ,

нейтральна артилерія та 1500 гайдамаків . Як згадував генерал М.Омельянович

-Павленко , вже восени 1917 року в Катеринославі був утворений гайдамацький

курінь , який був єдиною місцевою військовою українською формацією .Але

більш реальною виглядає інформація про наявність в місті трьох українських

угрупувань: Катеринославського куреня “вільного козацтва”, Сердюцького

полку імені П.Орлика та зукраїнізованого 134-го Феодосійського . Що ж

становили ці військові підрозділи : гайдамацький курінь був

укомплектований переважно з добровольців і справляв дуже добре враження

.Звичайно до нього вступила студентська та гімназична молодь , яка не мала

військової підготовки . Цей курінь знаходився під командуванням майбутнього

захисника Карпатської України тоді старшини , а потім штабс -капітана

Сергія Єфремова . Йому допомагав теж старшина і його брат Олександр Єфремов

та комісар Центральної Ради інженер Іван Труба .

Другим військовим формуванням на яке спирались місцеві представники

Центральної Ради був 134-й Феодосівський полк . Радянські комісари у своїх

спогадах писали, що цей полк під впливом агітації офіцерів схилявся до

підтримки української влади .Разом з гайдамацьким куренем Феодосійський

полк нараховував близько 1500 багнетів , але навіть за такої чисельності

враховуючи непідготовленість студентів навряд чи він був серйозною

перепоною для більшовиків .

Третім підрозділом , що мав відношення до військ Центральної Ради , як

зазначалось був сердюцький полк імені Пилипа Орлика . Цей полк прибув з

півночі . Цей полк був створений влітку 1917 року з вояків -українців 60-ої

дивізії на Північному фронті . Переважали в полку українські кадри 240-го

російського полку , а очолював його підполковник Липовець . Після

Жовтневого перевороту у Петреграді більшовики значно посилили вплив у

цьому полку .На чолі військової ради став українець - більшовик , який

поступово почав демобілізовувати кращі кадри . За таких обставин полк

залишила значна кількість старшини . Підполковник Липовець втратив вплив на

вояків полку , оскільки ті робили на нього замах . Незабаром майже повністю

збільшовичений полк виїхав до Катеринослава . Хоча він складався з

українців , але більшовицькі погляди переважали за інтересидержавницькі.

Сила полку сягала майже 1000 багнетів . Не зважаючи на те, що і самі

більшовики висловлювали побоювання щодо прихильності даного полку , але

врешті під час вуличних боїв він виступив на боці більшовиків.

Крім того в місті знаходились 228-й та 271-й запасні полки , запасний

гарматний дивізіон та запасний уланський ескадрон. Піхотні підрозділи

оголосили підтримку більшовиків , але були роззброєні і не становили

серйозної військової сили . Гармаші ж підтримували війська ЦР . Уже під час

боїв деяка частина солдатів хнову була озброєна більшовиками та брала

участь в подіях на їхньому боці.

Досить чисельною була червона гвардія Катеринослава . Однак справжня її

чисельність була набагато меншою ніж писав Антонов -Овсієнко . Загалом

чисельність червоної гвардії доходила до 2000 багнетів , які отримали

10000 квинтівок , 10 мільйонів патронів , десять кулеметів та кількасот

наганів за допомогою Леніна .З такими силами можна було виступати проти

військ ЦР.

Незабаром було знайдено і привід до повстання . Ним став броньовик ,

який 24 грудня гайдамаки привезли з Олександрівська і кілька

разів прїхали на ньому по проспекту. Споївши охорону броньовика вином ,

більшовики вивезли його на подвір”я Брянського заводу . На ранок 26 грудня

представники української влади прибули на завод з умовою повернути

броньовик до 14-00 . Звичайно, що червоногвардійці броньовик не повернули ,

а тому 8 січня у Катеринославі було розпочато вуличні бої . Розташована

біля монастирського лісу артилерія почала обстріл Брянського заводу .

Украйнські підрозділи міцно закріпились на околиці міста , де знаходились

їхні казарми і вжили заходи для розміщення посилених загонів на станції

та на вокзалі Катеринослава. Крім того, в центрі міста , на пошті були

зібрані потужні сили для штурму Ради робітничих та солдатських депутатів,

де знаходився Ревком з великим червоногвардійським загоном. Поруч із

Озерним базаром розташовувалися резерви військ ЦР. Полк ім. Орлика , що

перебував у казармах , оголосив про свій нейтралітет. Про це оголосили і

228-й та 271-й запасні полки.

Головні сили червоногвардійців дислокувались на Брянському заводі. З

розробленим планом більшовики створили кілька ударних груп , які направили

в різні кінці міста. Але вжиті ними заходи виявились недостатніми. Увечері

26 грудня українські підрозділи майже повністю оволоділи ситуацією і в

приміщенні міської думи розпочалися мирні переговори. Звичайно для

більшовиків ці переговори були зволіканням часу, оскільки за наказом

Антонова-Овсієнко їм на допомогу вирушив загін червоногвардійців на чолі з

Єгоровим, крім того вони всіма засобами намагались притягнути на свій бік

нейтральні полки. 27 грудня в зв”язку з переговорами вся перша половина

дня минула в спокої, але це дало змогу більшовикам оговтатись та

мобілізувати свої сили: до будинку Рад підійшло солідне підкріплення -

червоногвардійці Амурського та Брянського заводів і частина полку ім.

Орлика згодилась виступити на їх боці. Цей полк захопив батарею, що

обстрілювала Брянський завод і вибив підрозділи ЦР з вокзалу. Розуміючи

важливість захоплення будинку Рад, українські частини в ніч з 27 на 28

грудня пішли в наступ, але ця атака закінчилась невдачею. Тією ж ніччю на

станцїю Ігрень , що поруч з Катеринославом, прибув загін Єгорова, в якому

був навїть бронепоїзд. В місті продовжував майоріти жовтоблакитний прапор

лише над однією будівлею - поштою. У ніч на 29 грудня російський загін з

тилу ввірвався на пошту, пудкріплений атакою катеринославців. О 12 годині

ночі українські представники підписали акт капітуляції.В результаті боїв

російські червоногвардійці втратили 10 чоловік убитими та 20 пораненими ,

а катеринославці - 11 убитими і кілька десятків поранених. На жаль даних

про втрати українських підрозділів немає. Частини решток військ

Центральної Ради відійшли до Олександрійська. Один загін гайдамаків виїхав

до Києва, де згодом брав участь в обороні столиці від радянських військ.

Піля бою в Катеринославіможна було вже сказати. Що більшовицький уряд почав

вести відкриті бойові дії проти Центральної Ради. Отже, розпочалась

українсько-більшовицька війна. Україна була втягнута в громадянську війну,

початок якій поклав похід Антонова-Овсієнка проти білогвардійців .

Література:

1.Революція на Україні , К.1930

2.Новіков А. Катеринославський жовтень. К.87

3.Д.Дорошенко .Історія України.

4.ПотаповМ.ЧервонаГвардіяКатеринослава.К.87 5.Я.Тинченко . Перша українсько-

більшовицька війна (грудень 1917-березень 1918).К96


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.