бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Шпаргалки з курсу Теорія і методіка журналістської творчості ГЕК

-Патриотизм і космополитизм – будь-яке явище має розглядатися з т.зору

впливу на развиток по-перше, своєї країни, по-друге, інших країн

-Демократизм – жур-ка - одна з форм безпосередньої демократії в керуванні

сусп. справами. Участь в держ. житті ж-ка здійснює выступаючи від імені

народу, предоставляючи бажаючим можливість висловити свою думку з

сусп.трибуни.

-Масовість

-Национальна городість, інтернационалізм – разом з турботою про власний

етнос розуміння рівності всіх націй, прагнення добитися дружніх стосунків

між ними. Прин-пи профес. моралі:

-правильна оцінка ситуації

-відповідальність за свої слова

-дія у межах закону і межах етики жур. творчості

-сумлінність як вимога сусп-ва до працівників ЗМІ

-надання достовірної інф-ції, що базується на фактах

-підтвердження думки документами

-ж-т не має права дезорієнтувати сус-во, надавати підтосовану інф-цію (це

кримінал)

49 Методи збирання інф-ції

Метод (грец. “шлях”, “дослідження”– в суч. науці – система практичного і

теоретичного засвоєння дійсності, система науково обгрунтованих дій для

розв’язання певних завдань.

1. Традиційні:

1)Проробка документів. Завдання ж-та, який звертається до Д – отримання

необхідних відомостей, які вже містяться в інформаційних сховищах

суспільства (політ., ідеол-етич. установки, наукові положення, істор. чи

статистич. данні, характеристики і опис людей чи подій, данні про життя

закладів, установ).

В тексті Д-ти можуть бути представлені як 1) окремі витяги з документа із

посиланням на нього або без (факти, думки, цифри); 2) ідеолого-етичні

положення; 3) художні образи; 4) прецеденти історії та науки; 5) у вигляді

цитат.

Класифікація документів

1)За типом діяльності, що породжує Д (сусп-політ, держ-адміністр, виробничо-

адміністр, наукові, науково-популярні, нормативно-техніч, довідково-інформ,

художні)

2)За сферою функціонування (виробничі, Д-ти сусп. організацій, побутові)

Для ж-та головна роль – державні Д-ти, оскільки вони мають загально-народне

значення. Однак головні пошукові дії ж-т здійснює, коли виникає потреба у

розгляді виробничих (сукупність документів, які забезпечують інф.

обслуговування виробничого життя трудових колективів) і Д-тів суспільних

організацій. Щоб отримати ці Д-ти необхідно визначити, які це можуть бути Д-

ти, де і скільки часу зберігаються, хто має право їх давати, звернутися до

цієї особи, краще – у кілька інстанцій для отримання достовірної інф-ції.

Більшість побутових Д-тів (сукупність офіційних і особистих матеріалів, які

забезпечують інформаційне обслуговування людей у побуті) не реєструється і

не лічиться. Часто це особиста власність людини (листи, щоденники,

зобов’язання, розписки), отже треба бути тактовним. Виняток – протипрвні

дії власника Д-та.

Етапи засвоєння Д

1)Витяг даних шляхом читання, прослуховування, перегляду.

2)Інтерпретація відомостей, заснована на їх аналізі, оцінці (оцінюється:

ступінь достовірності Д, ступінь надійності даних, мета і наміри укладача

Д, прояви особистості укладача Д, самі відомості). Оцінка з різних точок

зору. Кращий спосіб перевірки на достовірність – зіставлення з даними,

отриманими за допомогою інших методів, джерел. Перевірка на надійність

даних – якою мірою вони грунтовні, репрезентативні, як можуть служити базою

для висновків і узагальнень.

3)Фіксування даних – створення нового специфічного Д – професійних записів

ж-та, які за певних умов можуть мати юридичну силу.

---------------------------------------

2)Бесіда – такий вид організованого мовленевого спілкування, який

передбачає чітке усвідомлення ж-том завдань, які стоять перед ним і

вироблення тактики, що відповідає умовам спілкування.

Завдання бесіди – 5 груп:

1)Отримати фактичні дані

2)Думки співбесідника

3)Пояснення ситуації, події, факту

4)Пропозиції і прогнози

5)Виявити характерні мовленеві прикмети співбесідника

Для результативності бесіди треба виробити її тактику – свідомий вибір тих

засобів спілкування, які виявляються в даних умовах найдоцільніш

(запитання, реплики ж-та, зауваження, інтонація, полемічні прийоми, інф.

стимули.

Умови вдалої тактики Б:

1)Гарна підготовка до неї

2)Контроль її хода

3)Достатнє володіння прийомами стимуляції спіл-ня

Різновиди Б: - Б телефоном, - Б в листах.

----------------------------------------

3)Спостереження – дає матеріал безпосередньо з плинної дійсності. В основі

– здатність до сприйняття предметно-чутливої конкр-ості світу. Для ж-та

стає методом постійного використання, адже професійна установка включає

готовність до постійного свідомого спец. сприйняття оточуючого.

За допомогою С можна отримати в аудіовізуальному контакті з об’єктом дані

про сутність ситуації, нагромадити ці данні в тексті, завдяки чому перед

читачем постане картина того, що відбувається. Це можуть бути деталі

обстановки, риси зовнішньості людей, їхні дії, засоби і продукти

виробництва.

Об’єкт пізнання – сукупність джерел інф-ції, що має 3 самост. зони:

предметно-речове середовище, поведінка окремих людей, поведінка груп людей

і їх взаємодія.

Різновид С – включене С, коли джерелом інф-ції про об’єкт стає власна

поведінка ж-та в досліджуваній ситуації.

Умови ефект. С – довільна увага, спостережливість, достатній рівень профес-

зму ж-та, система фіксування деталей.

-------------------------------------

2.Нетрадиційні методи – методи конкретних соціальних досліджень

(соціологічні методи, характерізуються ситуативним підходом до вивчення

дійсності). КСД спрямовані на вимірювання тих чи ін. боків дійсності і

пред’являють результати у кількісних показниках.

Група методів КСД:

1)Опитування:

-очне(інтерв’ю індивідуальне, групове, масове)

-заочне(анкетування масове, групове, персональне)

2)Спостереження (включене-невключене, польове-лабор-не, систематичне-

випадкове, структуруалізоване-неструкт);

3)Експеримент – метод отр. відомостей про стан об’єкта за допомогою

виявлення його реакції на еспериментальний фактор, яким виступає одна чи

кілька змінних характеристик об’єкта.

---------

Всі методи не використовуються ізольовано. Принцип додатковості.

51 Ред-вид маркетинг

Маркетинг – це комплекс дій підприємця, спрямований на забезпечення руху

потоків товарів чи послуг від виробників до споживачів. Жур. маркетинг –

різновид професійної діяльності, пов’язаний із просуванням видання на ринок

періодики, зумовлений забезпеченням умов його існування та вимогами

читачів: 1)створення умов просування вид-ня 2)забезпечення інф. потреб

читачів 3)запезпечення умов існування вид-ня

Осн. поняття марк-гу – потреби, бажання, попит, товар, маркетинг.

комунікації, цінності, вартість, задоволення, обмін, угоди, розподіл.

Завдання мар-гу:

1)дослідження, аналіз потреб споживачів 2)марк. забезпечення розробки

нових товарів 3)аналіз і прогноз стану й розвитку ринків 4)формування

стратегії і тактики 6)збут 7)формування асортим. політики 8)сервис

Осн. ознаками сегментування ринку ЗМІ за характерними особливостями друк.

продукції можуть бути її призначення, вартість (прейскурантна ціна, цінв

споживання), відповідність моді, ступінь розрекламованості. Хар-ки

споживачів: демограф. (вік, стать, склад родини, раса і т.д.), соц-екон.

(рід занять, доходи), географіч, культурні, психологіч (інд. якості, стиль

життя тощо).

Маркет. політика комунікації – комплекс заходів, які використовує ЗМІ для

інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої твари.

Елементи: відпраник -–кодування – звертання – засоби поширення інф-ції –

декодування – отримувач – зворот. реакція – звор. зв=язок Финансовая база:

рекл. отдел, бухгалтерия, дотации.

Типы финансирования: государств, партийный, религиозный, коммерческий

(самоокуп. редакция). Ведется: 1)отчетность по доходам и расходам;

2)балансовая отчетность, где доходы: продажа рекламы, продажа материалов в

др. СМИ, объявления, подписка, коммерческ. заказы на печать; а расходы: на

печать, материальные, на коммерч. заказы. Общая сумма прибыли идет на:

зарплату, распространение, ремонт техники, страховка, аренда помещения,

представительские расходы, юрид. консульт., налог на зарплату, выплату

кредитов или процентов, канц. товары, комунальн., почтовые, транспортные

услуги, амортизационные отчисления. Затем выплачиваются налоги и получаетс

чистая прибыль.

52 Основи ред. менеджєменту

Мен-мент – 1) це діяльність групи осіб, які самостійно організують

виробництво, вміють вивчати ринок, відчувають кон’юнктуру ринку, дінаміку

попиту; 2) це процес упр-ня матер. та людськими ресурсами, який забезпечує

інтеграцію та найефективніше їх викор-ня для досягнення цілей. Ред. мен-т

пов’язаний з маркет-гом – двоєдиний процес.

Маркетинговий мен-т – аналіз, план-ня, впровадження у життя і контроль за

здійсненням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку

взаємовигідних обмінів з цільовим ринком для досягнення конкр. мети.

Завдання: 1)аналіз ринку – потенц. ринок., місткість, кон’юнктура, попит,

поведінка споживачів, можливості ЗМІ, конкуренція; 2)планування –

формулювання цілей фірми, визначення шляхів її досягнення; 3)організація –

формування орг. структур маркетингу ЗМІ, внутр. ієрархії, повноважень і

відповідальності за реалізацію марк. заходів; 4)мотивація – матеріальні і

моральні стимули для працівників з метою забезпечення виконання ними

обов’язків; 5)реалізація наміченях планів; 6)контроль і аналіз виконання

марк. заходів

Ієрархія(рівні мен-ту) в ред-ції:

1 рівень: гол. редактор (зам), члени редколегії, секретаріат – визначають

всю стратегію ред. діяльності у всіх напрямках, формують осн. завдання.

2 рівень: керівники творчих об’єднань, керівники відділів, секторів,

технічних колективів – вплив на рівні публікацій, на фінансовий стан

редакції. Директор з питань маркетингу координує діяльність всіх відділів,

пов’язаних із збутом і отриманням прибутків.

3 рівень: ж-ти, працівники технічних і комерційних служб – керують

тимчасовими групами, які створюються для реалізації певних кампаній

(цільові, тематичні номери).

53 Фін. база вид-ня і бюджет

В суч. економ. ситуації – погляд на ЗМІ як на підприємство.

Стан екон. бази видання, його стабільність, залежить від його фінансової

бази. Внутр. обіг редакції складається з передплати і продажу у роздріб –

вони покривають витрати на безперервний випуск. Проте необхідні додаткові

стабільні джерела капіталу – рекламна, комерційна діяльність, дотації (для

держ. ЗМІ), кредити, спонсори. Фін. база – об’єкт особливої уваги, оскільки

на зміни в цій галузі орг-ція редакційног процесу швидко реагує.

Структура бюджету друк. ЗМІ

(економіст Мішалкін): 1)прибуток від передплати 2)доходи від роботи на фін.

ринках 3)реклама 4)прибутки від консульт. діяльності – роздрібна торгівля.

Загальноредакційні витрати – реєстрація, ліцензія, витрати на рекламу

видання в період заснування, аренда приміщення, друкарські послуги,

тиражування, технічне забезпечення, матеріали, інформація, ідеї,

розповсюджувачі, фахівці.

54 Орг-ція роботи ред-ції г-ти

Орг-но-творча робота редакції визначається специфічними журналістськими

принципами: 1)підлеглістю редакції відповідному органу (узгодження

спрямованості вид-ня з позицією орг-ції-засновника або видавця)

2)колективним характером ред. роботи (правильно сформований жур. колектив і

кожен член колективу виконує доручену роботу)

3)розподілом жур. праці (кожна структурна ланка ред. апарату забезпечує

виконання певного комплексу питань – техніч. забезпечення виходу номеру,

фінанс. стан г-ти, розрока певного кола питань або теми). За цим принципом

формується також аппарат ред-ції. Він визначає характер роботи всіх

працівників, чітко формулює обов’язки.

Редакція г-ти – це орг-ція з особистою системою труд. відносин ж-тів

(відносини субординації \підкорення\ і координації \співробітництва\).

Службові обов’язки кожного визначаються в залежності від х-ру вироб.

процесу і розподілу праці в ред-ції.

Найбільш розповсюджена – п’ятикомпонентна будова ред. апарату:

1)Керівництво ред-ції (ред-р, його заступник, редколегія). Ред-р несе

особисту відповідальність за вид-ня, тому слідкує за усіма сферами

діяльності кол-ву. Обов’язки а)забезпечення випуску вид-ня на рівні, який

відповідає завданням видань даного типу б)контроль над співроб-ками

в)виконання внутр. розпорядку г)забезпечення мат-техн. умов, виконання труд

законод-ва та інш. правових норм. Бере участь у плануванні, керує поточною

роботою, затверджує номер, штатний розклад, порядок денний нарад, шкалу

гонорарів. Безпосередньо спрямовує роботу

2)Секретаріат координує діяльність відділів забезпечує кваліфіковану

підготовку і якість мат-лів, здійснює випуск чергових номерів. Завдання –

участь у план-ні, підготовка мат-лів до друку, керівництво рудакц.

служьами, макетування і верстка. Готує мат-ли на виробничі наради, дбає про

кваліфікацію і фахове навчання працівників.

3)Відділ – осн. творчо-виробн. одиниця ред-ції, саме тут починається і

завершується робота над підготовкою публікації (планування, замовлення

авторам, збір фактів, написання текстів, вичитки, друкув-ня). Найбільш

компетентна у відповідній галузі ланка ред. апарату. Спирається на штатних

працівників, встановлює зв’язки з інш. орг-ціями і творчими спілками, соц.

інститутами. Профільність відділу зумовлює тип вид-ня, а їх кількість –

завдвннями.

4)Кореспондентська сітка

5)Технічні служби – коректор, бухгалтерія, відділ друку, програмісти, водії

і т.д. Кожен з них має чітко окреслене коло обов’язків, які залежать від

потреб заг-ред. діяльності.

55 Інф. політика вид-ня

Інф. політика – це сукупність постійних рубрік, а також проблемно-

тематичних ліній, характер розробки яких визначається соц. позицією даного

ЗМІ і втілюється в сукупності прийнятих форм реалізації ідейно-творчого

спрямування видання або програми. Осн. риси інф. політики вид-ня

визначаються при розробці даного ЗМІ засновником .

Інф. пол-ка визначається за:

1)Рубрікацією: а)рубрики за тематичним зрізом життя б)рубрики проблемного

типу в)жанровий показник г)за типом ситуацій.

2)Кампаніями в ЗМІ

3)Виступами ведучих ж-тів

4)Позитивною і критичною спрямованістю матеріалів.

Основні риси інф. політики визначаються засновником під час розробки

концепціи ЗМІ іподготовки до його реєстрації. Чаще всего направление

издания или программы достаточно четко определено, хотя в его рамках ж-ты

получают. более или менее обширное пространство для выявления своей

позиции, в каких-то моментах не совпадают с принятым направлением, и могут

демонстрировать оттенки мнений. Это позволяет избегать крайностей:

беспринципности (безбрежного плюрализма) и жесткой однозначности

(догматизма). Существует ограниченное число типофрмирующих признаков:

1.административно-территориальный уровень;

2.целевое назначение (различная широта - наиболее дробная в

общеполитических газетах); 3возраст читателей; 4.национальные особенности;

5периодичность издания (чем реже выходит газета, тем больше страниц она,

обычно, содержит. Большой объем позволяет тематически обособлять целые

страницы и даже развороты); 6время выхода. Взаимодействие типоформирующих

признаков весьма сложное. Практически невозможно выделить какие-либо один-

два признака, в первую очередь обуславливающих специфику всех типов газет

- ни один из них не действует обособленно, вне связи с другими признаками.

57 Законодавча база

Закон про друк. ЗМІ було прийнято в листопаді 1992 р.

Ст. 2 “Свобода д-ті друк. ЗМІ Свобода слова і вільне виявлення у друк.

формі своїх поглядів гарантується К-цією України і відповідно до цього

закону означає право кожного громад-на вільно і незалежно шукати,

одержувати, фіксувати, зберігати, використ-вати та поширювати будь-яку інф-

цію за допомогою друк. ЗМІ. Друк. ЗМІ є вільні. Забороняється створення і

фінансування держ. органів, установ, орг-цій або посад для цензури масової

інф-ції. Не допускається вимога попереднього погодження мат-лів, а також

заборона поширення і повідомлення мат-лів з боку посадових осіб держ.

органів, підприємств, установ, орг-цій або громад. об=єднань крім випадків,

коли повадова особа є автором поширюваної інф-ції або дала інтерв=ю.

Держава гарантує екон. самостійність та забезпечує екон. підтримкою

діяльність друк. ЗМІ, запобігає зловживанням монопольним становищем на

ринку з боку видавців і розповсюджувачів.

Ст.26 регламентує права і обов=язки ж-та Поширювати повідомл-ня ж-том за

власним підписом, якщо його зміст після редправки не суперечить

переконанням; можна під умовним ім=ям або без підпису – право на збереження

таємниці авторства та джерел інф-ції за винятком вимог суду.

Ж-т зобов=язаний дотримуватися програми діяльності свого ЗМІ, подавати

достовірну інф-цію, відмовлятися від доручень редакції, якщо треба порушити

закон, пред=являти посвідчення., виконувати обов=язки учасника інф.

відносин, утримуватись від поширення мат-лів в комерційних цілях.

Ж-т несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення

своїх прав і невиконання обов=язків.

Розділ 3 з-ну про пресу регламентує організацію д-ті ЗМІ.

ст. 6 Діяльність друк. ЗМІ – це збирання, творення, редагування, підготовка

інф-ції до друку та видання з метою її поширення серед читачів.

ст.7 Суб=єкти діяль-ті ЗМІ – засновник, співзасновник, редактор,

редколегія, редакція, трудовий колектив, жур. колектив, автор, видавець,

розповсюджувач.

ст.22 Статус редакції ЗМІ визначає виробничі, майнові, та інші умови діяльн-

ті. Затверджується засновником або співзасновниками відповідно до чинного

законодавства.

58 Планування в редакції

Плануваня – основа правильної орг-ції роботи в ред-ції. Ціль пл-ня – випуск

такої газети, де як і в окремому номері, так і в усіх номерах

висвітлювалося б якомога більше тематичних зрізів життя, була жанрова

різноманітність.

Вимоги до пл-ня: 1)врахування особливостей госп. і культ. розвитку регіону,

ле виходить випуск 2)увага до планів роботи засновника, якщо їм не є сам

колектив ред-ції 3)план передбачає основні теми, проблеми, над якими ред-

ція буде працювати, намічаються терміни та виконавці 4)врахування участі

позаштатних авторів 5)передбачення жанрів або форм подачі інф-ції.

Для кожного типу газет – свій порядок пл-ня, який залежить від структури

ред-ції, штатного розкладу, завдань колектива, періодичності та обсягу вид-

ня.

Для центр. та обл. газет типова схема – складання місячніх чи трьохмісячних

планів відділів (перспективний план), тижневий заг-ред план, план номеру

(оперативний план), тематичний план.

Для міських і рай. газет (вихід 3-4 р. на тиждень) не завжди поділяють

тематику на відділи, тому всі плани зазвичай складаються як заг-ред-ні.

Тематичний план – теми осн. виступів г-ти, жанри, форми, способи подачі мат-

лів на шпальтах.

Місячний план – спочатку виписують майбутні рубрики і розділи, потім окремі

тематичні полоси, постійні розділи і рубрикм (1-3 р. на тиждень, потім ті,

що 1-2 р. на місяць, на 3 місяці)

Тижневий план – включає щойно знайдені теми, іноді він календарний.

Завідуючі відділами повідомляють відповід. секретарю про власні плани і

пропозиції на наступ. тиждень, після чого створюється заг-ред план.

Плани кампанії – від відділів ред-ції на період великих політичних.,

спорт., господар. заходів. На основі тематичного плану проведення кампанії.

План цільового номеру – під час великих свят або подій.

Темат. і тижневий плани створюють модель структури газети на найближчий

квартал, що у загальних рисах дозволяє також визначити структуру того чи

іншого номеру, його схему. Але конкр. стуктура номера вимальовується лише в

оперативному плані.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.